Християни західного обряду сьогодні відзначають одне із найбільших свят – Різдво Христове. У Віфлеємі, в яслах на сіні, Христос народився! Цей спогад про диво народження веде до храму прихожан, котрі напередодні так старанно готувались до свята. Дух Різдва і відчуття справжнього свята, на повні груди, прийде обов’язково, кажуть отці кармеліти, коли душа буде вдячна Богу, а серце – чисте і відкрите до людей.
Зустрічати Новий Рік та Різдво при доброму здоров’ї, за гарно вбраним столом та у колі найближчих людей – хто, здається, не мріє про подібне? Втім, життя багате не лише на зимові подарунки, а й на сюрпризи не зовсім веселі: комусь у самісіньку новорічну ніч припадає робоча зміна, а хтось і того сумніше – зустрічає її на лікарняному ліжку. Думка хоча б якось розрадити пацієнтів Центральної міської лікарні та нагадати про те, що новорічна ніч створена задля веселощів й посмішок, народилася у Бердичеві вже чимало років тому...
Ох, уже ці українські дівчата з парубками: як зачують, що де-небудь збираються влаштувати вечорниці, аж тини тріщать навколо тієї оселі, і дарма на Андрія переймалися у центрі «М-Формація», мовляв, уже треті півні заспівали, а за щедро вбраним столом та біля грубки порожньо. Мить – і галаслива юрба вже сипле вітаннями й побажаннями, аби щастя було в хаті і щоб всі були багаті. Тітка-господиня квокче біля кожного, де ті роки й ділися: треба і пригостити, і щось цікавеньке розповісти ....
У грудні у Бердичеві традиційно зустрічають Хануку. Це свято не має чітко встановленої дати, адже єврейський календар відмінний від прийнятого у світі. Цьогоріч це 2 грудня. Незмінний атрибут Хануки – встановлена на центральній площі велика конструкція-світильник. Це менора, на якій вісім днів поспіль запалюватимуть по одній свічі.
«Ми дуже раді, що вже і у Бердичеві не один рік є така традиція при сприянні міської влади – запалювати ханукальну менору. Дуже велика, одна з найбільших, які є. Ми отримали цю конструкцію в подарунок від общини Маріуполя», – розповідає помічник головного рабина міста Аківа Нємой.
В Домі української культури, що в Житомирі, відбулась презентація виставки творчих робіт учнів та випускників Бердичівської художньої школи. Подібних масштабів виставки (із такою кількістю творчих робіт) не пам’ятають, кажуть викладачі. У 5-ти залах розміщено 165 творінь юних художників у різних техніках виконання, графічних і живописних; представлені різні жанри: пейзаж, натюрморт, анімалістичний, побутовий, міфологічний та інші жанри...
Вчитель історії та правознавства за фахом і художник за покликанням: Олександр Котвіцький з селища Довбиш, що на Баранівщині, презентував у Бердичеві персональну виставку акварельного живопису. Понад сорок картин, написаних акварельними фарбами, митець привіз до музею історії міста Бердичева. Це, каже, далеко не всі його картини. Скільки їх намалював за життя, не знає, бо не вів підрахунку, багато подарував.
У с. Буряки, що в Бердичівському районі, відбулася важлива подія – жителі відсвяткували 240-річчя від заснування села. Серед учасників святкування – і жителі 5 навколишніх сіл, які разом із Буряками рухаються до створення спроможної Райгородоцької об’єднаної територіальної громади. Про це повідомляє прес-служба Житомирської ОДА.
Така кількість гостей приємно радує сільського голову Буряків Галину Кудлай, яка впевнена, що після об’єднання на всіх жителів громади чекають лише позитивні зміни та розвиток.
Святковий захід, на який завітали близько двох сотень гостей, відбувся 25 листопада у місцевому Будинку культури.
У центрі позашкілля ім. Разумкова свято: зразковому художньому колективу «Моделювання іграшок-сувенірів» виповнюється 20 років. Рівно стільки його керівник Олена Сальнікова вчить своїх вихованців творчо працювати, оволодівати мистецтвом вишивки, бісероплетіння, писанкарства, лялькарства. За ці роки скільки дітей було – що й не злічити, але радісно вчителю бачити своїх вихованців
Неодноразово Бердичів звучить на центральному телеканалі, у відомому талант-шоу «Х-фактор». Так і вчора, 3 листопада. Цього разу бердичівлянин Максим Свиренко взяв участь у 10-му, останньому відбірковому кастингу проекту, спробував сили підкорити столицю власним талантом і довести свою особливість...
І нехай хтось скаже, що Бердичів – не козацьке місто! Коли, як не на свято Покрови та Дні Захисників України й українського козацтва вибухати місту справжнім козацьким роком, і висадився з ним на Центральній площі київський гурт «GONTA». Фронтмен Кость Фастівець та його п’ятеро однодумців – то суцільний позитив, енергія, драйв, і композиції в їхньому творчому арсеналі відповідні – здебільшого про почуття, про стосунки між чоловіком та жінкою, про різні кумедності сучасного життя. Власне, співають і грають про Україну, а значить – коли гуморять...
Здається, це саме той випадок, коли у малюнки «поринаєш» – думками, настроєм, всім своїм єством. І це вже точно той випадок, коли примітивним побачене не назвеш. А дарма, до речі: роботи, виставлені у залі молодіжного центру «М-Формація», що на Вінницькій, 10, представлені саме у стилістиці примітивізму. У світі мистецтва примітивізм не означає «недосконалість» чи ну щось вже дуже простеньке, хоча спрощеність є однією з головних його ознак. А символізує чистоту, радість, природність, навіть певну наївність, з якими автор споглядає ще не надламаний високотехнологічною цивілізацією світ...
Свято Покрови й козацтва, день, коли Україна вшановує своїх Героїв-Захисників, Центральна площа Бердичеві зустріла у піснях, віршах й розвагах. У любові до своєї країни зізнавалися вихованці Центру позашкілля ім. Разумкова, а працівники міського Палацу культури намагалися втягнути у вихор гарного настрою присутніх на площі містян та гостей Бердичева. Хочеться вірити, що Матір Божа і душі пращурів отримали втіху від побаченого: сьогоднішні українці, славний Бердичів, як і в усі віки, співочі, закохані у волю й простори своєї землі, пишаються предками й нинішніми Героями-оборонцями та залишаються при чудовому почутті гумору.
Тимчасовий дім на тиждень у вигляді намету – це не жарт, а єврейське веселе й неординарне свято суккот. Воно розтягується на 7 днів. Зокрема і у Бердичеві, де з 23 по 30 вересня у єврейській общині теж звели намет або, як його ще називають, курінь. Ідея свята – в єдності людей. Тому разом вони веселяться, танцюють. А от їсти протягом тижня зобов’язані лише у наметі. Це закон Тори і погода на нього не впливає...
У 1948-му році лондонська «Times» вперше назвала їх «старими майстрами» – аборигенів-художників з австралійського півострова Арнемленд. Через сім десятиріч нагоду ознайомитися з творчістю корінних мешканців далекої Австралії отримали у Бердичеві: у Музеї історії відкрилася пересувна виставка малюнків на деревній корі під назвою, запозиченою у лондонських газетярів. «Старих майстрів» в Україні презентують Національний музей та міністерство закордонних справ і торгівлі Австралії. Протягом року з унікальними витворами мистецтва встигли ознайомитися у Дніпрі, Запоріжжі, Львові, на Донеччині. Останнім пунктом їхнього українського маршруту виступив Бердичів.
Демонструвати творчість треба неординарно. Тим більше, якщо це сотня найкращих фотографій, зроблених дітьми. На святкуванні 5-річчя бердичівської фотошколи «F/5,6», що означає розмір діафрагми об’єктива фотоапарата, хлопці і дівчата зуміли вразити. І не лише батьків чи друзів, а й відомих українських майстрів фотографії та фотохудожників.
«Роботи дуже високого рівня. Але буду відвертим: видно, що це ще початківці, яким потрібно ще вчитися. Але як для свого віку – роботи дуже сильні. Ще є куди працювати, рухатись, загальне враження дуже гарне»..
День Незалежності України – це свято, зіткане з добра й любові, і саме ці чесноти поклали в основу свого пісенно-танцювального дійства маленькі та юні вихованці творчих колективів ЦПО ім. Разумкова та міського Палацу культури. 24 серпня – день, який укріплює націю та слугує символом українського народу, нагадували учасники концертної програми. Із країною їм пощастило, констатували...
Цієї суботи на центральному ринку бердичівлян розважав Дзідзьо-двійник. Біля чоловіка крутилось не тільки чимало дітлахів, підтанцювати брались і дорослі. Незважаючи на спекотний день, чимало людей припиняли ходу, адже після чергових недешевих покупок послухати жартівливих пісень – було саме те, щоб врівноважити настрій і зняти зайву напругу. Та найвеселіше, звісно, було дітям. Вони не стали з’ясовувати: двійник це чи ні, й допомагали улюбленому співакові вести розважальну програму…
Відремонтоване приміщення, нові корпусні меблі, кольорові м’які крісла, комп’ютерна техніка та телевізор незабаром будуть доступні для дітей та молоді Бердичівського району у новій медіатеці. До відкриття готується smart-бібліотека у Райгородоцькій школі. Про це повідомляє прес-служба Житомирської ОДА...
