У центрі позашкілля ім. Разумкова свято: зразковому художньому колективу «Моделювання іграшок-сувенірів» виповнюється 20 років. Рівно стільки його керівник Олена Сальнікова вчить своїх вихованців творчо працювати, оволодівати мистецтвом вишивки, бісероплетіння, писанкарства, лялькарства. За ці роки скільки дітей було – що й не злічити, але радісно вчителю бачити своїх вихованців
Неодноразово Бердичів звучить на центральному телеканалі, у відомому талант-шоу «Х-фактор». Так і вчора, 3 листопада. Цього разу бердичівлянин Максим Свиренко взяв участь у 10-му, останньому відбірковому кастингу проекту, спробував сили підкорити столицю власним талантом і довести свою особливість...
І нехай хтось скаже, що Бердичів – не козацьке місто! Коли, як не на свято Покрови та Дні Захисників України й українського козацтва вибухати місту справжнім козацьким роком, і висадився з ним на Центральній площі київський гурт «GONTA». Фронтмен Кость Фастівець та його п’ятеро однодумців – то суцільний позитив, енергія, драйв, і композиції в їхньому творчому арсеналі відповідні – здебільшого про почуття, про стосунки між чоловіком та жінкою, про різні кумедності сучасного життя. Власне, співають і грають про Україну, а значить – коли гуморять...
Здається, це саме той випадок, коли у малюнки «поринаєш» – думками, настроєм, всім своїм єством. І це вже точно той випадок, коли примітивним побачене не назвеш. А дарма, до речі: роботи, виставлені у залі молодіжного центру «М-Формація», що на Вінницькій, 10, представлені саме у стилістиці примітивізму. У світі мистецтва примітивізм не означає «недосконалість» чи ну щось вже дуже простеньке, хоча спрощеність є однією з головних його ознак. А символізує чистоту, радість, природність, навіть певну наївність, з якими автор споглядає ще не надламаний високотехнологічною цивілізацією світ...
Свято Покрови й козацтва, день, коли Україна вшановує своїх Героїв-Захисників, Центральна площа Бердичеві зустріла у піснях, віршах й розвагах. У любові до своєї країни зізнавалися вихованці Центру позашкілля ім. Разумкова, а працівники міського Палацу культури намагалися втягнути у вихор гарного настрою присутніх на площі містян та гостей Бердичева. Хочеться вірити, що Матір Божа і душі пращурів отримали втіху від побаченого: сьогоднішні українці, славний Бердичів, як і в усі віки, співочі, закохані у волю й простори своєї землі, пишаються предками й нинішніми Героями-оборонцями та залишаються при чудовому почутті гумору.
Тимчасовий дім на тиждень у вигляді намету – це не жарт, а єврейське веселе й неординарне свято суккот. Воно розтягується на 7 днів. Зокрема і у Бердичеві, де з 23 по 30 вересня у єврейській общині теж звели намет або, як його ще називають, курінь. Ідея свята – в єдності людей. Тому разом вони веселяться, танцюють. А от їсти протягом тижня зобов’язані лише у наметі. Це закон Тори і погода на нього не впливає...
У 1948-му році лондонська «Times» вперше назвала їх «старими майстрами» – аборигенів-художників з австралійського півострова Арнемленд. Через сім десятиріч нагоду ознайомитися з творчістю корінних мешканців далекої Австралії отримали у Бердичеві: у Музеї історії відкрилася пересувна виставка малюнків на деревній корі під назвою, запозиченою у лондонських газетярів. «Старих майстрів» в Україні презентують Національний музей та міністерство закордонних справ і торгівлі Австралії. Протягом року з унікальними витворами мистецтва встигли ознайомитися у Дніпрі, Запоріжжі, Львові, на Донеччині. Останнім пунктом їхнього українського маршруту виступив Бердичів.
Демонструвати творчість треба неординарно. Тим більше, якщо це сотня найкращих фотографій, зроблених дітьми. На святкуванні 5-річчя бердичівської фотошколи «F/5,6», що означає розмір діафрагми об’єктива фотоапарата, хлопці і дівчата зуміли вразити. І не лише батьків чи друзів, а й відомих українських майстрів фотографії та фотохудожників.
«Роботи дуже високого рівня. Але буду відвертим: видно, що це ще початківці, яким потрібно ще вчитися. Але як для свого віку – роботи дуже сильні. Ще є куди працювати, рухатись, загальне враження дуже гарне»..
День Незалежності України – це свято, зіткане з добра й любові, і саме ці чесноти поклали в основу свого пісенно-танцювального дійства маленькі та юні вихованці творчих колективів ЦПО ім. Разумкова та міського Палацу культури. 24 серпня – день, який укріплює націю та слугує символом українського народу, нагадували учасники концертної програми. Із країною їм пощастило, констатували...
Цієї суботи на центральному ринку бердичівлян розважав Дзідзьо-двійник. Біля чоловіка крутилось не тільки чимало дітлахів, підтанцювати брались і дорослі. Незважаючи на спекотний день, чимало людей припиняли ходу, адже після чергових недешевих покупок послухати жартівливих пісень – було саме те, щоб врівноважити настрій і зняти зайву напругу. Та найвеселіше, звісно, було дітям. Вони не стали з’ясовувати: двійник це чи ні, й допомагали улюбленому співакові вести розважальну програму…
Відремонтоване приміщення, нові корпусні меблі, кольорові м’які крісла, комп’ютерна техніка та телевізор незабаром будуть доступні для дітей та молоді Бердичівського району у новій медіатеці. До відкриття готується smart-бібліотека у Райгородоцькій школі. Про це повідомляє прес-служба Житомирської ОДА...
Довгий і строгий Петрів піст традиційно завершується 12 липня великим святом, встановленим церквою на честь служіння і страждання двох апостолів Петра і Павла. У цей день віряни ідуть до храмів, думаючи про духовні справи, добро, милосердя, любов до ближнього. У багатьох селах (як-ось у Журбинцях) ПЕтра є храмовим (або престольним) святом.
Петро і Павло – два найбільших і дуже різних апостоли. Петро був учнем Христа, найстаршим з усіх апостолів. У 67-ому році він помер мученицькою смертю, як Христос, якого він одного разу зрікся, а потім щиро у тому розкаявся.
12 сіл Бердичівського району, які планують об’єднатися в Райгородецьку ОТГ, так же організовано започаткували спільне святкування традиційного українського свята Івана Купала.
Напередодні Івана Купала у с. Буряки Бердичівського району з’їхалися представники ще 11 навколишніх сіл, і навіть волонтер із Єгипту за програмою «Go camp», аби разом за давніми українськими традиціями і звичаями провести свято – зі спусканням на воду віночків, прикрашанням гільця, забавами навколо вогню...
Тричі вандали розмальовували стіну кінцевої зупинки Гришковець – і стільки ж разів її, силами працівників селищної ради, зафарбовували.
Чимало людей противились цьому. Нарешті увірвався терпець – і, на місці чорних літер, на усю стіну зацвіли польові квіти, маки, волошки й ромашки, дозріло золоте колосся. «Гарно!», - не приховують захоплень перехожі й пасажири, які очікують громадський транспорт...
Сфотографуватись із живими скульптурами, доторкнутись до них – таке стало можливим під час святкування Дня міста і молоді.
Взагалі, актори міми або живі скульптури – це, хоч незвично, але сучасно, креативно, вони – справжня окраса свята, що викликає замилування та посмішку. Контактне «спілкування» із артистами такого оригінального жанру викликає тільки позитивні емоції. Для когось це – весело проведений час, безліч нових фотографій, а комусь «стати поруч» означає «на хвильку бути принцесою»...
Короткі підготовчі збори, подібні до тих, що спостерігалися у Бердичеві 1-го червня біля ДЮСШ ім. Лонського, відбулися усією країною: таким чином студентська молодь відгукнулася на клич Міністерства освіти і науки, Національного Олімпійського комітету та Спортивної Спілки студентів України взяти участь у Всеукраїнському забігу «Зелена миля». Рівно об 11-й годині звідусіль за різними маршрутами мали стартувати юні шанувальники й прихильники легкої атлетики, фізичної культури та здорового способу життя. Бердичів у «Зеленій милі» представили студенти місцевого коледжу промисловості, економіки та права...
22 травня, виповнюється 157 років із часу перепоховання Тараса Шевченка у Каневі. Виконати волю поета вдалось друзям лише через майже як три місяці після смерті та поховання Шевченка у Санкт-Петербурзі на Смоленському кладовищі. Шлях до Києва був довгим, домовину везли кіньми (бо залізниці до столиці на той час не було) довгих десять днів.
Сьогодні, як і щороку, до меморіалів і пам’ятників Тарасу Шевченку несуть вінки і живі квіти, у знак пам’яті та вдячності за його безсмертне слово...
12 сіл Бердичівського району, які планують об’єднатися в Райгородецьку ОТГ, так же організовано започаткували спільне святкування традиційного українського свята Івана Купала.
22 травня, виповнюється 157 років із часу перепоховання Тараса Шевченка у Каневі. Виконати волю поета вдалось друзям лише через майже як три місяці після смерті та поховання Шевченка у Санкт-Петербурзі на Смоленському кладовищі. Шлях до Києва був довгим, домовину везли кіньми (бо залізниці до столиці на той час не було) довгих десять днів.
