Довгоочікувана і хвилююча подія днями відбулась у Бердичівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті, що у Гришківцях, – відкриття магазину – до якого готувались тривалий час і учні, і дорослі. Це – черговий крок у підготовці вихованців до самостійного життя, зазначає керівник закладу
З 1 квітня по 15 червня у період масового розмноження диких тварин на всій території України вводиться «Сезон тиші». «У цей період у лісах заборонені будь-які заходи, що є джерелом підвищеного шуму та неспокою. Серед них – санітарні рубки лісу, пальба, вибухові роботи, феєрверки, проведення раллі та інших змагань на транспортних засобах, використання моторних маломірних суден», – йдеться у статті 39 Закону України «Про тваринний світ».
Окрім того, з квітня на водних об’єктах Житомирщини розпочинається нерест, тож діятиме заборона на ...
Бердичів упевнено розташувався на одному з найвищих місць освітянського п’єдесталу України, і звела його туди наша Наталія Пудрій. Не так давно директор бердичівської 12-ї загальноосвітньої школи взяла участь у всеукраїнському конкурсі «Вчитель року-2017» і переконливо перемогла у ньому, довівши при цьому, що попри 5-річну роботу на посаді очільника навчального закладу, залишається, власне, тим, ким і була на початку своєї педагогічної кар’єри – висококласним вчителем біології
Бердичівлянка Тетяна Паламарчук напередодні Дня Перемоги часто плаче. Вже два з половиною роки вона не може знайти свого воїна, єдиного сина. Із ним жінка втратила зв'язок у вересні 2014-го року. Владислав Якимчук із позивним «Шаман» був добровольцем «Айдару». Рішення стати на захист країни він прийняв на Майдані під час Революції Гідності. Спершу було навчання у Нових Петрівцях. Затим Владислав телефонував мамі вже із зони АТО, але про військові будні нічого не розказував. Там разом з побратимами 22-го квітня 2014-го року він святкував 18-річчя. Це була остання щаслива подія в його житті.
Напередодні Дня Перемоги в Бердичеві традиційно складають шану тим, хто через десятиліття проніс пам'ять про буремні воєнні роки. У День пам’яті та примирення тут згадують тих, хто не дожив до сьогоднішнього свята. Мова йде про Героїв колишнього Радянського Союзу та АТО. Восьмого травня до меморіальних дошок цим бердичівлянами з року в рік урочисто покладають квіти. І нехай хтось не мириться зі званням Героя саме Радянського Союзу – у місті шанують таких людей. Найперше – за їхній подвиг.
Вони разом зібралися на Центральній площі Бердичева, аби нагадати городянам про День пам’яті й примирення та привітати із Днем Перемоги над нацизмом – місцеві ветерани війни в Афганістані та учасники АТО на сході України. У місті і в країні не мають забути, яку ціну у битвах з ворогами заплатили одні, аби захистити мирне життя інших, прагнули донести до людей організатори зібрання. У різні роки, у різних війнах… І чи не найголовніше: усі ті, хто важко працював на перемогу, усі без виключення мужні воїни – різних поколінь – достойні особливої уваги та поваги. Від молодих і від зрілих, від лікарів, водіїв маршруток, від соціальних працівників тощо. Голова міської спілки ветеранів-афганців Вагіф Мамедов заявляє: не можна ділити воїнів на героїв та на сліпих виконавців чиєїсь злочинної волі.
«Разом ми – сила», – часто люблять повторювати українці. «Разом ми – не лише сила, а й гарний настрій, цікавий відпочинок, нове дихання та розуміння, що ти – не один», – розвивають цю думку у Бердичеві. Яким чином? Приблизно наступним: голова місцевої громадської організації інвалідів-візочників «Стимул», депутат міськради Юрій Яремчук пропонує організувати шахово-шашковий турнір за участі людей з інвалідністю директору міського центру «Спорт для всіх» Олегу Рудніцькому. Щось подібне вони вже проводили минулоріч, так що успішний досвід партнерства мають. Тож, із центру – усе необхідне знаряддя та ...
Прапорщик Віктор Камінський служив командиром відділення у 26-ій Бердичівській артилерійській бригаді, ремонтував бойову техніку. Через хворобу він залишив службу. Але не розлюбив військової справи. На зустріч ветеранів усіх поколінь у Бердичеві напередодні 9-го травня він прийшов з онуком. Як дідусь, чоловік вже навчив малого віддавати честь і пишається: хлопчик хоче стати військовим. Чотирирічний Богдан теж у військовій формі, яку дідусь з бабусею для нього шили самі.
Цими травневими днями вінками й живими квітами встеляють українці підніжжя пам’ятників тим, хто у 2-й Світовій війні поставив край планам нацистського режиму запанувати світом. Вони різні за розмірами та за оздобленням ці пам’ятники, але усі однаково величні – вшановують бо подвиг народу, котрий у невимовно важкій та кровопролитній боротьбі відстояв мир у своїй країні та приніс такий само мир і спокій до всієї Європи.
Цей флешмоб, влаштований біля бердичівської центральної бібліотеки, повторювався кожні 10-15 хвилин. А між тими його учасники сідали за столи, аби власноруч виготовити білосніжних голубів миру та палаючі маки. Спочатку, коли ідея подібним чином нагадати городянам про День пам’яті й примирення та День Перемоги виникла в активістів молодіжного центру «М-Формація», думали обійтися власними силами – самим виготовляти символи пам’яті й мирного життя та роздавати голубів перехожим, а маки – долучити до посилки атовцям, що якраз цими днями формується у книгозбірні. Та, зрештою, до молоді долучилися мало не всі об’єднання й рухи, що діють при бібліотеці – дітвора з «ДоброНосиків», підлітки з «Тін-форму» тощо. Навіть деякі дорослі пробували взяти до рук ножиці та клей.
Із 1 травня прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 1312 грн. (до 1 травня – 1247 грн.) Це стало підставою для проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку пенсій, підвищень та надбавок, адже мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму. Із 4 травня непрацюючі пенсіонери отримають нові пенсії. Кому чекати збільшення і на скільки, інформує начальник Бердичівського Управління Пенсійного фонду України Наталія Фомченкова
Сім чудес світу, стародавніх й сучасних – хто лишень не захоплювався їхньою величчю та красою! Та ким створені усі ці дива? Тими, хто називає себе фізиками й ліриками в одному флаконі, тими, хто часто жартує, мовляв, Бог сотворив Землю, а решта на ній – їхніх рук справа. Справа рук будівельників.
Як працювати з архівами Служби Безпеки України? Що можна в них знайти і чого знайти не можна? Яка взагалі процедура роботи з архівними документами і до кого потрібно звернутися у випадку, коли цікавить минуле, історія рідного краю, своєї родини тощо? Про все це розповів учасникам освітньої програми «Студії живої історії», черговий етап якої проходить у Бердичеві, Андрій Когут – директор галузевого державного архіву СБУ.
Віталій Сохацький,як ніхто, знає: реабілітація для військового важлива, як повітря. З 1993 року він служив у 95-й бригаді. У 2007 і 2010 роках їздив до Югославії, а у 2014 – потрапив на рік в АТО. Після поранення отримав III групу інвалідності.
Сьогодні він з багатьма побратимами-захисниками Батьківщини різних поколінь приїхав на День відкритих дверей до Бердичівського обласного госпіталю для ветеранів війни. Для них тут презентують ...
На Житомирщині прокуратура довела в суді незаконність надання в оренду майже 7 га землі водного фонду вартістю майже 8 млн грн. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Житомирської області.
Установлено, що Великонизгірецька сільська рада Бердичівського району в липні 2011 року неправомірно...
Ці дівчата приїхали з Бердичева до стін Житомирського районного суду, аби подивитися в очі одіозній персоні Володимира Клименюка. Вони переконані: чоловік не може очолювати навчальний заклад, адже саме через нього медколедж у Бердичеві набув недоброї слави. Ряд відкритих кримінальних проваджень, серед яких і напад на операторів двох телеканалів, а також доведення до самогубства студентки давно зробили "обличчя" колишньому директору закладу. Дівчата кажуть: вони проти свавілля і за справедливий суд. Дівчата були особисто знайомі з Катериною Олексіюк, яка наклала на себе руки два роки тому. Тому вони сьогодні тут, щоб побачити, чи Клименюк продовжить працювати директором медколеджу.
Волонтер Ірина Піскун з 2014 року оббиває чиновницькі пороги, надсилає їм сотні листів, і усе для того, щоб створити на базі Бердичівського району в селах Мирославка і Кустин повноцінні реабілітаційні центри для воїнів та їхніх родин. Робить це, каже, тому, що лише в Бердичеві нині функціонує три військові частини, особовий склад яких постійно знаходиться в зоні АТО. На Житомирщині нині ж налічується майже 15 тисяч учасників бойових дій. У таких людей, вважає вона, два життя: одне – в АТО, інше – у тилу, де захисникам важко заново себе реалізувати. Для цього потрібні повноцінні реабілітаційні центри саме сімейного типу.
Працівники і студенти медколеджу перекрили проїзд до госпіталю, чекаючи пояснень обласного керівництва, яке перебувало на той час у Бердичеві. Заступник начальника поліції Ярослав Онищук, відповідальний за громадську безпеку, бере ситуацію під особистий контроль, пробує усе з’ясувати. До «мітингувальників» запрошує начальника Бердичівського управління Державного казначейства Тетяну Шевчук. Жінка пояснює, показуючи відповідні документи: 28 квітня заробітну плату викладачам перераховано на рахунок коледжу в Ощадбанку. Стосовно виплат стипендій, то перерахунки не здійснено. Діючим керівником закладу, згідно державного реєстру, каже начальник казначейства, є т.в.о. Валентина Копитчук, а отже, й документи мають бути завірені її підписом