Ночь в Бердичеве прошла спокойно, если не считать сообщения в Фейсбуке и Вконтакте юных бойцов Самообороны о всех «показалось» и перечислении оружия, которым располагает пост для обороны. Особенно понравился пост юного бердичевского Штирлица в социальной сети Вконтакте: «Все на блокпост Х, есть информация об автобусе титушок вооруженных огнестрелом, а нас тут только 70 человек, три калаша, два пистолета и одно ружье».
В городе Бердичеве вчера, 20 февраля была зафиксирована массовая истерия. Неизвестные личности устроили широкомасштабную провокацию с целью запугать бердичевлян – и им это удалось в полной мере. В качестве мифической угрозы были представлены отряды «титушек», вооруженных огнестрельным оружием, которые будто бы разгромили Винницу и теперь едут в Бердичев. Интернет-пространство было заполнено «фактами» о высадке «титушек», рассказывали даже об уничтоженных рынках и выстрелах в разных районах города, призывая народ к оружию. К счастью, данная информация не подтвердилась ни в одном случае.
В попередньому фоторепортажі були фото з північного блок-посту, який «прикриває» Бердичів зі сторони Житомира, а зараз публікуємо репортаж з посту на виїзді з Бердичеву в сторону Вінниці.
Сьогодні на електронну скриньку газети надійшло звернення від бердичівлянина, ім’я якого ми нещодавно згадували в одній із своїх публікацій. Спочатку подумали, що це якась провокація або розіграш, але потім він особисто перетелефонував і підтвердив факт відправки такого листа. В зв’язку з сьогоднішніми подіями в Бердичівській районній раді, думаю цей текст буде цікавий багатьом.
в мережі Інтернет за адресою http://berd-woman-foot.ucoz.ua/ розпочав діяльність веб-сайт футбольної команди дівчат ДЮСШ міста Бердичева, яка була створена у 2004 році за ініціативи тренера-викладача ДЮКФП Володимира Броніславовича Керносенка. Веб-сайт розповідає про життя команди, її історію, містить численні медійні матеріали.
2006 р. —
у Москві на 83-у році життя помер Бух Арон Фроімович (1923-2006) – художник, член Спілки художників СРСР, який народився у Бердичеві. Потяг до малювання у Арона з'явився рано: в півтора роки від народження він вперше взяв у руки олівець, а в три роки його не можна було відірвати від цього заняття. Арон відвідував художню студію ВЦРПС (Всесоюзна центральна рада професійних союзів), де навчався у знаного майстра Костянтина Юона. У 1947 році Арон Бух закінчив Московське обласне художнє училище "Пам'яті 1905 р.". З 1948 року Арон Фроімович приймає участь в московських, республіканських і всесоюзних художніх виставках, з 1959 року – член Союзу художників СРСР. Арон Фроімович Бух виробив свою, власну манеру створення картин. Він вважав себе неповторним, унікальним явищем, і з огляду на його твори – цілком справедливо. Похований Арон Бух у Москві.
2001 р. —
у Бердичеві створено неприбуткову організацію "Лікарняна каса міста Бердичева". Мета нової організації – вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплата послуг медичних організацій в разі звернення хворого до лікарень міста Бердичева. Головою правління "Лікарняної каси міста Бердичева" наступного дня – 22 лютого – було обрано лікаря, завідуючого операційним блоком міськТМО, депутата по 20-у виборчому округу Василя Івановича Припутницького. За час діяльності Лікарняної каси десятки тисяч бердичівлян реально відчули взаємодопомогу, коли їх спіткали проблеми зі здоров’ям. Загалом, за роки існування через міську лікарняну касу пройшло понад 3,6 млн. грн. – це внески, сплачені її членами, яких, у кращі часи, налічувалося понад 9 тисяч осіб. Василь Припутницький очолював Лікарняну касу безперервно до її закриття у серпні 2012 року.
1992 р. —
в Бердичеві помер Ривж Всеволод Езупович (1907-1992) – Герой Радянського Союзу, Почесний громадянин міста Бердичева. 16-а гвардійська механізована бригада під командуванням гвардії полковника Всеволода Ривжа, наступаючи в передовому загоні 6-го гвардійського механізованого корпусу 14-19 січня 1945 року, з боями пройшла понад 500 км, брала участь у звільненні багатьох польських міст. 26 січня 1945 року бригада успішно форсувала ріку Одер у районі міста Кєбен (Хобеня, Польща) і оволоділа плацдармом на її лівому березі. Звання Героя Радянського Союзу Ривжу присвоєно 6 квітня 1945 року. Похований Всеволод Езупович у північно-східній частині загальноміського кладовища по вулиці Войкова.
1985 р. —
у Житомирі помер Петро Устинович Перегуда (1913-1985) – учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 років, уродженець села Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці) Бердичівського району. За хоробрість і відвагу, проявлені в боях на Карельському перешийку у 1939 році, Петру Устиновичу було присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордену Леніна. Петро Перегуда став першим уродженцем Бердичівського району, хто отримав таку високу нагороду.
1907 р. —
Бердичівським рафінадним заводом випущено першу продукцію. Цей день став офіційною датою народження заводу, хоча саме підприємство було збудовано ще у 1906 році. Завод належав Товариству Федорівських цукрових заводів, очолив завод Костянтин Банковський, помічниками у якого були С. Піотровський (на цукроварні) та Б. Кочедов (на рафінадні). На рафінадному заводі перед Першою світовою війною працювало 825 чоловік, виготовлялось 1 400 000 пудів рафінаду. У 1999 році рафінадний завод (на цей час вже ВАТ "Бердичівський цукрорафінадний завод") випустив свою останню продукцію, на сьогодні завод фактично припинив своє існування.
1844 р. —
за розпорядженням Сенату, найвищого органу Російської імперії, містечко Бердичів зі складу Житомирського повіту Волинської губернії передано до складу Махнівського повіту Київської губернії
"под непосредственный и ближайший надзор генерал-губернатора" Дмитра Гавриловича Бібікова. Кордон між Волинською і Київською губерніями пройшов за лінією Маркуші – Велика П’ятигірка – Жидовецька корчма – Жидівці (сучасне село Радянське) – Скраглівка – Чехи (сучасне село Дубівка). Спочатку Бердичів входить до повіту на правах містечка, але згодом – у грудні 1845 року – Бердичів отримує статус міста.
Три автобуси тітушок їде з Вінниці на Бердичів, на Червоній Горі б’ють магазини – ці та інші подібні «новини». Охопили все місто буквально протягом кількох годин. Але вони ніяк НЕ ПІДТВЕРДИЛИСЬ. Хоча й зіграли певну роль в самоорганізації людей.
Згідно інформації директора Бердичівського РЕМ Крилика В.В. в період з 24.02.2014 р. по 24.03.2014 р. будуть проводитись роботи по капітальному будівництву ПЛ-0,4 кВ Л-3 від КТП-67 в м. Бердичеві по вул. Шелушкова, 3-пров. Шелушкова, 4-пров.Шелушкова, пров. Станціонний, вул. Н.Іванівська, вул. Металістів. На період проведення робіт передача електроенергії споживачам буде повністю припинена або частково обмежена.
Я не знаю, кому и зачем нужно превратить Бердичев в растревоженный улей рассказами о разгромленном и сожженном рынке в Виннице, и автобусной колонне титушек идущих на Бердичев, но эти люди творят зло. В городе уже раздаются призывы к вооружению, и подготовке обороны. Паника в крупных магазинах и на центральном рынке города, люди мечутся в порывах защитить семью и имущество. Еще немного и мы начнем из-за идиотов-паникеров стрелять друг друга.
Я не знаю, кому и зачем нужно превратить Бердичев в растревоженный улей рассказами о разгромленном и сожженном рынке в Виннице, и автобусной колонне титушек идущих на Бердичев, но эти люди творят зло. В городе уже раздаются призывы к вооружению, и подготовке обороны. Паника в крупных магазинах и на центральном рынке города, люди мечутся в порывах защитить семью и имущество. Еще немного и мы начнем из-за идиотов-паникеров стрелять друг друга.
Мы уже сообщали, что вчера в 11.28 на сайте городского совета Бердичева http://berdychiv.com.ua/ размещено обращение Януковича к украинцам. Мы сделали вывод, что таким образом, мэрия нашего города решила помочь человеку, из-за мудрых решений которого, страна опускается в пучину фактической войны народа с силовыми структурами.
Похоже, что Бердичевским активистам уже надоело бесцельно водить хороводы вокруг зданий государственных учреждений, довольствуясь пустыми заверениями в том, что местная власть вместе со своим народом. В городе Бердичеве начинают зарождаться радикальные настроения – отдельно взятые люди требуют решительных действий, пусть даже они и будут идти в разрез с действующим законодательством. Это в полной мере показал митинг, что состоялся в четверг, 20 февраля под станами Бердичевской государственной районной администрации, куда активисты пришли чтобы требовать отставки ставленника Президента Украины - главы РДА Владимира Збаражского.
У Житомирі учора, 19 лютого, радикально настроєною групою осіб силовим методом захоплено приміщення обласної державної адміністрації, вчинено погром будівлі УМВС Україні в області.
Щойно в приміщенні РДА відбулись організаційні збори місцевої самооборони. В актовій залі зібрались більше сотні людей, деякі з них вже озброєні, щоб обговорити з представниками правоохоронних органів подальший план дій. Загони добровольців патрулюватимуть в усіх мікрорайонах міста, створюватимуться блокпости на в’їзді в Бердичеві, на кожному з них працюватиме співробітник міліції та стоятимуть активісти самооборони. Першу барикаду вже почали зводити біля кафе «Жолудь».
Сьогодні в будівлі Бердичівської районної ради відбулись збори опозиційних депутатів, які проголосили створення депутатської групи «Народна Рада» у Бердичівській районній раді. Керівником групи вибрали Михальчука Ю.Д., заступниками керівника групи Доманського О.В. та Гуменюк С.В., секретарем Садовського В.В.
Враховуючи події кількох останніх годин, Бердичів готується до самооборони. На площі Центральній кілька десятків чоловіків координували свої подальші дії з метою не допущення в місто, та подальшого просування загонів ті тушок до Києва. Всіх небайдужих, вони чекають о 13.30 біля РДА.
Для юних бердичівських спортсменів з особливими потребами, рік розпочався більш ніж вдало. Днями вони повернулись з срібними та бронзовими нагородами завойованими на ІХ Міжнародному турнірі з плавання серед дітей з порушенням слуху, зору та ураженнями опорно-рухового апарату, на призи Віктора Смирнова, шестиразового параолімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту, Героя України.
Наприкінці тижня в стінах міської ради відбулось засідання виконавчого комітету на якому вносились зміни до бюджету. Перш ніж розпочати свою роботу, члени виконавчого комітету та учасники засідання вшанували хвилиною мовчання всіх полеглих на Майдані в Києві.
Вже другу ніч бердичівляни чергують на майдані. За словами активістів, вночі все було спокійно, провокацій та конфліктів не було зафіксовано. Основною темою для вранішніх розмов на площі, куди підтягувались бердичівляни, щоб разом йти до Бердичівської РДА, було висловлення припущень, хто з міських перевізників возить людей на анти майдан. Також серед містян присутніх на площі, ширилась інформація про те що в села Бердичівського району приїздять автобуси і набирають людей на підтримку провладної партії.
у Москві (Росія) помер Гусаковський Йосип Іраклійович (1904-1995) – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу. У січні 1944 року Йосип Гусаковський командував 44-ю гвардійською танковою бригадою, яка приймала активну участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. За ці бої наказом ВГК 44-й гвардійській танковій бригаді полковника Йосипа Гусаковського присвоєно найменування "Бердичівська". Після війни Йосип Іраклійович у 1948 році закінчив Військову академію Генерального штабу, командував військами Прибалтійського військового округу, а в 1963-1970 роках був начальником Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. Постановою бюро міськкому Компартії України і виконкому міської Ради міста Бердичева №33 від 13 грудня 1984 року на ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу в Великій Вітчизняній війні, за участь у визволенні міста Бердичева Йосипу Гусаковському було присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похований Йосип Гусаковський у Москві на Ново-Дівочому кладовищі.
1928 р. —
Президія Бердичівської міської Ради розглянула питання "Про стан міського театру" (доповідач т. Розенблат). Ухвалили скоротити зимовий театральний сезон на один місяць і театр закрити для проведення ремонту силами міськкомунгоспу, а вистави перенести до літнього театру, який також необхідно було відремонтувати і пристосувати під літній. Було створено комісію під головуванням завідувача міськкомунгоспом тов. Розенблата для обстеження та вивчення питання як про капітальний ремонт наявного приміщення зимового театру, так і про побудову нового приміщення літнього театру, вишукання джерел необхідних коштів.
1919 р. —
в Бердичеві роззброєно деморалізований 2-й полк Січових стрільців, що складався з білоцерківських новобранців та підпорядковувався Директорії УНР під керівництвом Симона Петлюри. Це було викликано перевтомою бійців від майже безперервних 4-х місячних боїв з більшовицькими військами, а головне – моральною депресією від активної ворожості населення, яке в більшості підтримувало більшовиків.
1875 р. —
польський фабрикант та магнат Карл Шленкер купує неподалік Бердичева у Констанції Гейзенрей згідно договору №1720, засвідченого приставом Бердичева, за 3 400 рублів 48 десятин (2 136 кв. сажнів) землі (нині це район вулиці Житомирської, 76). На цій болотистій околиці міста, на хуторі Баранячий Острів, Карл Шленкер цього ж року збудував свій перший шкіряний завод, який з часом перетвориться у промисловий гігант і стане відомий бердичівлянам як шкіроб’єднання ім. Ілліча. До цього часу в Бердичеві вже діяли шкіряні заводи, зокрема, у 1864 році підприємець з Австрії Мартен Ціллєр відкрив власний шкірзавод. Функціонував також шкіряний завод, що належав німцю Альберту Ріхтеру.
1764 р. —
при кляшторі Босих Кармелітів засновано братство святої Теклі. Всього при кляшторі діяли різні братства: Святої Трійці, Святого Скапулярію, Доброї Смерті, св. Яна Непомуцена, св. Тадея Апостола, св. Теклі.