цього дня в Бердичеві організовано туристський клуб, що отримав назву "Ентузіаст". Від заснування та впродовж наступних тринадцяти років роботою клубу на громадських засадах керувала Валентина Нечаєва.
1939 р. —
в селищі Гришківці Бердичівського району в селянській родині народився Володимир Олександрович Волощук (1939-1999) – громадсько-політичний діяч. Впродовж 80-90-х років минулого століття Володимир Волощук був першим секретарем Бердичівського міському Компартії України, двічі обіймав посаду голови міської ради та виконкому. Володимир Олександрович трагічно загинув 17 лютого 1999 року – у розквіті сил. Похований у Бердичеві на алеї почесних поховань міського кладовища. За багаторічну сумлінну працю в органах влади міста та на партійних посадах, активну участь у громадсько-політичному житті Володимиру Волощуку посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Детальніше...
1936 р. —
бердичівляни мали можливість ознайомитись з високим виконавчим мистецтвом Ленінградського пересувного театру Руської опери (художній керівник Кононович А.В., директор опери Андрєєв Л.К.), гастролі якого розпочались цього дня. На сцені Бердичівського театру йшли опери "Борис Годунов", "Демон", "Аїда", "Євгеній Онєгін" та інші.
Кілька днів тому в кафе «Золота Підкова» сталась незвична пригода. Ну, спочатку було все як завжди – пили, гуляли, танцювали. Потім слово за слово, кулак на кулак, і розпочались, як кажуть в Бердичеві, «розборки». Може б лише кулаками і обійшлось, але ось в руках одного з «розборщиків» з’явився пістолет…
В Бердичеве кроме ночных клубов, алкоголя и бани появился новый вид досуга – современный кинотеатр! Кинотеатр разместился в левом крыле 3 этажа ТРЦ им. О. де Бальзака. Кинотеатр имеет 50 посадочных мест, оборудован современным оборудованием, в том числе и для просмотра фильмов в 3D.
Міжнародний жіночний день в Бердичеві всім містом святкували 7 березня в міському Палаці культури імені Олексія Шабельника. Розпочалося свято за графіком о 15-ій годині. Усі проходи в головній залі були переповнені від початку й до завершення – і це все притому, що дійство тривало близько двох годин. Поки у Стамбулі арештовували активісток FEMEN, а в столиці України ходили по Майдану феміністки, відстоюючи права жінок, найкраща половина людства в Бердичеві насолоджувалася неперевершеною концертною програмою. Подивитися було справді на що - місцеві співаки, колективи, талановиті діти, бердичівські учасники телевізійного шоу «Україна має талант». Дух боротьби за власні права, перетворився на намагання отримати найбільшу насолоду від уваги протягом 24 годин на весь наступний рік.
З творчістю видатного українського поета та борця за незалежність Тараса Григоровича Шевченка знайомий кожен житель міста Бердичева, а тому 9 березня у день народження цього видатного діяча і мислителя громадськість об 11-00 зібралась біля пам’ятника поета, щоб покладанням квітів вшанувати пам'ять свого національного героя. Серед присутніх були працівники освіти, військовослужбовці, представники міської влади, молодші жителі міста та люди пенсійного віку – словом ті, хто не міг залишитися осторонь від цієї знаменної дати.
Здається, твори цієї людини складалися з таких самих літер, як і вірші багатьох його колег-поетів. Та диво дивне! Пропускаючи крізь себе різного роду сотні римованих рядків, людська душа залишалася байдужою до них, у той час, коли мало не кожне слово ікони української поезії – великого Кобзаря – змушує й досі хвилюватися кожну її струну. У 1-й школі, що носить Тарасове ім’я, згадували творчість Шевченка – людини, громадянина, поета, який не належить до жодного зі сторіч.
Якби лишень здогадувалися свого часу дітлахи, що то за місце, куди привели їх одного дня їхні батьки! Ну ніяк не вгомоняться тамтешні вихователі: то візьмуть – і перетворять дитсадок на країну Ввічливих малят. А тут дивишся – ти вже у господарстві Юних кухариків. Не пройшло й місяця, а у закладі проводять День творчості і фантазії. Та все мало педагогам. Стверджують, що їхня «Мальва» – дитячий садок № 27 – най-най-най у Бердичеві. Меншою мірою, як жодна інша, багата на маленьких талановитих лицедіїв. Не встиг ще хтось засумніватися, як за командою невидимого Режисера усі групи «Мальви» – від наймолодшої до найстаршої – перетворилися на справжні осередки театрального мистецтва. У старшій групі ось один дідок забув рукавичку і у ній оселилися різні звірята. Зрештою місця вистачило усім: і екстремальній жабці, і красуні-лисичці, і вовчику-залатаному бочкові, і навіть ведмежаті-хіп-хоперу.
Відомі на весь світ позивні дали старт спеціальному завданню, що його у режимі абсолютно неповної секретності мав виконати особовий склад Бердичівського гарнізону. Завдання те буде поважче бойового: красиво, витончено, легко і невимушено зізнатися у коханні прекрасній половині місцевого воїнства. Що казати, напередодні 8-го Березня зробити це не так-то вже й просто. Та чи то бердичівські чоловіки-військові й справді неперевершені, чи то жінки налаштувались виключно на приймання палких зізнань, та велика зала Будинку офіцерів була наскрізь просочена весняно- сонячними флюїдами. З цієї причини, мабуть, по-особливому світилося обличчя головного військового Бердичева Андрія Маліновського. Як свято не перейменовуй, констатував командир 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, суть залишається тією самою – 8 Березня, як і раніш, є святом Жіноцтва, Краси, Весни та Розквіту усього прекрасного.
Ну все… Не встояв-таки чоловічий, сильний та мужній лютий перед чарами тендітної і квітучої березневої весни… У повітрі запахло любов’ю, повсюди співи та декламації про кохання та прекрасне створіння – жінку, а це значить, що вже на самісінькому носі День 8-го Березня. І це неправда, що винуватиці свята не чекають на нього, хоча нерідко знають наперед все, що на них чатує у цих 24 години. Меншою мірою, обличчя тих чарівниць, котрих запросили на святкування до районного Будинку культури, виглядали радісними та світлими. Можливо тому, що передчували на чудові подарунки і сюрпризи від своїх обранців, а можливо від того, що на урочистому зібранні їх щиро вітали та зичили від Бога – здоров’я, а від природи – сил головні чоловіки району.
православне духовенство міста на чолі з високопреосвященнійшим архієпископом Житомирським та Новоград-Волинським Гурієм здійснили закладення першого каменю нового храму в честь святого Георгія, який буде збудовано по вулиці Білопільській, 22-а (поряд з колишньою військовою частиною).
Березневий вернісаж у Музеї історії Бердичева створили місцеві художники та народні майстри. Щороку до Восьмого березня митці-чоловіки відбирають кращі з кращих своїх творів, аби порадувати ними прекрасну стать.
Хай за вікном ще лежать кучугури, але весна вже добре дає знати про своє наближення. А весна – це завжди свято, особливо для прекрасної половини людства. Весна сама мов жінка, бентежить душі і несе тепло, а жінки, як весна – мінливі і непередбачувані. Напевно недарма саме весною, коли природа оживає, даючи всьому живому сили і бентежить нас своїми примхами, жінки приймають вітання, квіти та подарунки на честь такого прекрасного свята - Восьмого Березня.
Саме квіти перед весняним святом краси і ніжності стали приємним сюрпризом для мешканок Бердичівського району, які прийшли на урочистий концерт в районний будинок культури. Кожній жінці при вході вручали білу троянду і слід зазначити, що отримавши квітку, як вияв уваги до них, жінки одразу ж на очах змінювались – в них сяяли очі і розправлялись плечі, коли вони йшли в зал.
До Міжнародного жіночого дня залишилось менше доби, тож центральний міський ринок потопає в квітах. Асортимент тішить різноманіттям і насиченістю кольорів, кожна жінка навіть мимохіть милувалась такою красою. Як розповідають продавці, люди розпочали купувати квіти з самого ранку, щоб поздоровити колег чи близьких. Стосовно цінової політики, то вибір на будь який гаманець.
У переддень Міжнародного жіночого дня, 7 березня, в Бердичеві відкрив свої двері для покупців перший супермаркет мережі «АТБ». Новий супермаркет розташований в торгово-розважальному центрі Оноре де Бальзака, по вулиці К. Лібкнехта 26. Відкриття було анонсоване на 10-ту годину ранку, тож приблизно о цій порі, увагу перехожих, які проходили повз ТРЦ, привертала гучна музика та фасад прикрашений яскравими кульками.
Шестикласниця п’ятої школи Анастасія Шиманська нині ще більш зосереджена і старанна на тренуваннях. Воно й не дивно, адже у квітні вихованка зразкової циркової студії «Жанр» виступатиме в числі 50-ти найталановитіших учасників четвертого сезону шоу «Україна має талант».
вперше в Бердичеві пройшов Міжобласний турнір з футзалу серед дівчат (вікова група 1990-1993 р.н.), присвячений Дню 8 Березня. Крім господарок змагань команди – ДЮСШ (під керівництвом Заслуженого працівника фізичної культури та спорту Володимира Броніславовича Керносенка – у турнірі взяли участь команди з Вінницької (м.Хмільник), Хмельницької (м. Полонне) областей та ще один представник з Житомирської області – команда з смт. Любар. Кожна команда зіграла по три гри. Бердичівлянки отримали дві перемоги (10:1 у команди з Любара та 7:0 у команди з Полонного) та зазнали однієї поразки (1:5 від команди з Хмільника). Переможцями турніру стала команда міста Хмільника, яка набрала 9 очок, друге місце – ДЮСШ м. Бердичів, третє місце – команда міста Полонне.
В последнее время вся страна усиленно следила за ходом судебного процесса по делу бывшего Министра внутренних дел Юрия Луценко, и только недавно стало известно, где и сколько придется сидеть опальному политику. Однако любой начальник тюрьмы скажет, как тяжело принимать в стенах своего исправительного учреждения столь высокопоставленных заключенных, к особе которых привлечено повышенное внимание общественности, СМИ и представителей других стран.
Кілька днів тому в кафе «Золота Підкова» сталась незвична пригода. Ну, спочатку було все як завжди – пили, гуляли, танцювали. Потім слово за слово, кулак на кулак, і розпочались, як кажуть в Бердичеві, «розборки». Може б лише кулаками і обійшлось, але ось в руках одного з «розборщиків» з’явився пістолет…
Міжнародний жіночний день в Бердичеві всім містом святкували 7 березня в міському Палаці культури імені Олексія Шабельника. Розпочалося свято за графіком о 15-ій годині. Усі проходи в головній залі були переповнені від початку й до завершення – і це все притому, що дійство тривало близько двох годин. Поки у Стамбулі арештовували активісток FEMEN, а в столиці України ходили по Майдану феміністки, відстоюючи права жінок, найкраща половина людства в Бердичеві насолоджувалася неперевершеною концертною програмою. Подивитися було справді на що - місцеві співаки, колективи, талановиті діти, бердичівські учасники телевізійного шоу «Україна має талант». Дух боротьби за власні права, перетворився на намагання отримати найбільшу насолоду від уваги протягом 24 годин на весь наступний рік.
Здається, твори цієї людини складалися з таких самих літер, як і вірші багатьох його колег-поетів. Та диво дивне! Пропускаючи крізь себе різного роду сотні римованих рядків, людська душа залишалася байдужою до них, у той час, коли мало не кожне слово ікони української поезії – великого Кобзаря – змушує й досі хвилюватися кожну її струну. У 1-й школі, що носить Тарасове ім’я, згадували творчість Шевченка – людини, громадянина, поета, який не належить до жодного зі сторіч.
Якби лишень здогадувалися свого часу дітлахи, що то за місце, куди привели їх одного дня їхні батьки! Ну ніяк не вгомоняться тамтешні вихователі: то візьмуть – і перетворять дитсадок на країну Ввічливих малят. А тут дивишся – ти вже у господарстві Юних кухариків. Не пройшло й місяця, а у закладі проводять День творчості і фантазії. Та все мало педагогам. Стверджують, що їхня «Мальва» – дитячий садок № 27 – най-най-най у Бердичеві. Меншою мірою, як жодна інша, багата на маленьких талановитих лицедіїв. Не встиг ще хтось засумніватися, як за командою невидимого Режисера усі групи «Мальви» – від наймолодшої до найстаршої – перетворилися на справжні осередки театрального мистецтва. У старшій групі ось один дідок забув рукавичку і у ній оселилися різні звірята. Зрештою місця вистачило усім: і екстремальній жабці, і красуні-лисичці, і вовчику-залатаному бочкові, і навіть ведмежаті-хіп-хоперу. 
Відомі на весь світ позивні дали старт спеціальному завданню, що його у режимі абсолютно неповної секретності мав виконати особовий склад Бердичівського гарнізону. Завдання те буде поважче бойового: красиво, витончено, легко і невимушено зізнатися у коханні прекрасній половині місцевого воїнства. Що казати, напередодні 8-го Березня зробити це не так-то вже й просто. Та чи то бердичівські чоловіки-військові й справді неперевершені, чи то жінки налаштувались виключно на приймання палких зізнань, та велика зала Будинку офіцерів була наскрізь просочена весняно- сонячними флюїдами. З цієї причини, мабуть, по-особливому світилося обличчя головного військового Бердичева Андрія Маліновського. Як свято не перейменовуй, констатував командир 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, суть залишається тією самою – 8 Березня, як і раніш, є святом Жіноцтва, Краси, Весни та Розквіту усього прекрасного.
Ну все… Не встояв-таки чоловічий, сильний та мужній лютий перед чарами тендітної і квітучої березневої весни… У повітрі запахло любов’ю, повсюди співи та декламації про кохання та прекрасне створіння – жінку, а це значить, що вже на самісінькому носі День 8-го Березня. І це неправда, що винуватиці свята не чекають на нього, хоча нерідко знають наперед все, що на них чатує у цих 24 години. Меншою мірою, обличчя тих чарівниць, котрих запросили на святкування до районного Будинку культури, виглядали радісними та світлими. Можливо тому, що передчували на чудові подарунки і сюрпризи від своїх обранців, а можливо від того, що на урочистому зібранні їх щиро вітали та зичили від Бога – здоров’я, а від природи – сил головні чоловіки району. 
Березневий вернісаж у Музеї історії Бердичева створили місцеві художники та народні майстри. Щороку до Восьмого березня митці-чоловіки відбирають кращі з кращих своїх творів, аби порадувати ними прекрасну стать.
Хай за вікном ще лежать кучугури, але весна вже добре дає знати про своє наближення. А весна – це завжди свято, особливо для прекрасної половини людства. Весна сама мов жінка, бентежить душі і несе тепло, а жінки, як весна – мінливі і непередбачувані. Напевно недарма саме весною, коли природа оживає, даючи всьому живому сили і бентежить нас своїми примхами, жінки приймають вітання, квіти та подарунки на честь такого прекрасного свята - Восьмого Березня. 
До Міжнародного жіночого дня залишилось менше доби, тож центральний міський ринок потопає в квітах. Асортимент тішить різноманіттям і насиченістю кольорів, кожна жінка навіть мимохіть милувалась такою красою. Як розповідають продавці, люди розпочали купувати квіти з самого ранку, щоб поздоровити колег чи близьких. Стосовно цінової політики, то вибір на будь який гаманець.
У переддень Міжнародного жіночого дня, 7 березня, в Бердичеві відкрив свої двері для покупців перший супермаркет мережі «АТБ». Новий супермаркет розташований в торгово-розважальному центрі Оноре де Бальзака, по вулиці К. Лібкнехта 26. Відкриття було анонсоване на 10-ту годину ранку, тож приблизно о цій порі, увагу перехожих, які проходили повз ТРЦ, привертала гучна музика та фасад прикрашений яскравими кульками.
Шестикласниця п’ятої школи Анастасія Шиманська нині ще більш зосереджена і старанна на тренуваннях. Воно й не дивно, адже у квітні вихованка зразкової циркової студії «Жанр» виступатиме в числі 50-ти найталановитіших учасників четвертого сезону шоу «Україна має талант». 
