на території біля пожежної частини, що розташована по вул. Петровського, 17, до роковин Чорнобильської катастрофи урочисто відкрито пам’ятну стелу "Вони врятували світ". Знак увіковічує пам’ять про пожежників міста Бердичева, які з перших днів Чорнобильської катастрофи рятували людство від наслідків страшного вибуху.Детальніше...
2000 р.
на вулицях міста запрацювали перші карткові таксофони, що надають послуги місцевого, міжміського та міжнародного зв'язку за допомогою пластикових карток. До цього часу жителі міста користувались лише таксофонами з монетним таксуванням (використовувались розмінні монети номіналом 10 коп.).
Несмотря на то, что город Бердичев является довольно небольшим городком, здесь успешно уживаются и сотрудничают сразу несколько пассажирских перевозчиков, которые ежедневно выпускают на свои маршруты несколько единиц общественного транспорта. До этого времени никаких проблем между ними не было, однако теперь, после трагического стечения обстоятельств, временно в городе станет на одного перевозчика меньше - редакции газеты «Бердичев Деловой» стало известно о том, что на днях бушевал пожар в частном автопарке.
Ч
асто ми не помічаємо, як змінюються пори року довкола нас. Якось сумно усвідомлювати те, що більшість з нас настільки заклопотані, що не помічають, як змінюються пори року. Тож і цього разу весна прийшла в наше місто несподівано, підкралась на м’яких котячих лапах, вкрила дерева тонкою імлою цвіту і бруньок, сонце вже щиро посміхається всім вулицям і гріє перехожих, які радіють весні і теплу
Глобальне будівництво в Бердичеві, що відбувалось протягом 15 років, в якому брали участь двоє президентів, кілька прем’єрів, стільки ж міністрів ЖКГ та з десяток губернаторів Житомирщини добігає завершення. Всі ці люди мають безпосереднє відношення до будівництва фільтрувальної станції, яка має нарешті дати бердичівлянам питну воду, адже всі вони відвідували наше місто, шукали і знаходили кошти для фільтрувальної станції. І ось, нарешті, після стількох років очікування, будівництво фільтрувальної станції нарешті добігає свого логічного завершення – влітку буде офіційне відкриття, на яке можливо, приїдуть перші особи держави.
Когда же настал вечер, Он возлег с двенадцатью учениками; и когда они ели, сказал: истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня. Они весьма опечалились, и начали говорить Ему, каждый из них: не я ли, Господи?
В Бердичеве свободовцы требуют переименовать улицу Ленина на Житомирскую – как сообщает «Журнал Житомира», они требуют вернуть историческое название центральной улице нашего города и демонтировать памятник Ленину, ведь со времен независимости Украины здесь было переименовано только две улицы. Город до сих пор живет с советскими символами.
Пройшли поминальні дні, тисячі українців згадали своїх померлих родичів, побачились з тими, які живуть в різних містах, а іноді і в різних країнах. І місцем таких побачень стають наші кладовища. Ми вже розповідали в газеті і про підготовку бердичівського міського кладовища, і про подяки міського голови всім причетним до цього.
У Бердичів нещодавно приїжджали, які курують програму Всеукраїнського центру фізичного здоров’я «Спорт для всіх» на обласному та всеукраїнському рівні. Як повідомляло видання «РІО-Бердичів» відбулася прес-конференція за участю першого заступника міського голови Івана Демуся та гостей з обласного центру.
Наступают теплые деньки и бердичевляне тянутся в городской парк культуры и отдыха имени Шевченко. Не стал исключением и автор этих строк, ведь отдохнуть с ребенком в нашем городе практически негде, а парк уже давно стал одним из любимых мест семейного отдыха для тысяч горожан.
В історичному центрі Бердичева незабаром стане менше будинків, які бачили народження всього міста. На початку березня вже розпочався демонтаж аварійного будинку на розі вулиць Свердлова-К. Лібкнехта, відселені мешканці якого отримали квартири в різних районах міста.
Бердичів – місто, в якому всі проблеми звикли вирішувати «по-бердичівські»: так, щоб з користю для громади. Меншою мірою, аби ті незручності, що можуть виникнути внаслідок втілення у життя того чи іншого непопулярного рішення, були якомога безболіснішими для городян. Та якщо у самому Бердичеві здебільшого вдається уникати конфліктних ситуацій міського масштабу, то це не значить, що не знайдеться підбурювач зі сторони.
Чималих турбот працівникам РЕМ та хвилювань собі і мешканцям двоповерхівки, що на Садовій, 25, приніс водій «Volkswagen Caddy»: керована ним автівка ледь не відправила у нокаут опору лінії електропередавання. Як трапилося так, що на невеликій ділянці дороги, де і розігнатися-то немає де, іномарці вдалося нанести потужний удар залізобетонному стовбові, з’ясовуватимуть фахівці. Водій «Volkswagen» стверджує: причиною аварії стало праве колесо, що лопнуло під час руху. У пригоді ніхто з людей не постраждав.
Аніж чіпляти таблички із закликом не забруднювати узбіччя та бідкатися, нарікаючи на людське ставлення до природи, краще зібратися і своїми руками зробити цю саму природу квітучішою. Цього принципу твердо дотримуються у с. Великі Низгірці. Тамтешня громада у складі колективів сільської ради, школи, дитсадка та старшокласників вийшла на боротьбу зі сміттям. Ділянку визначили собі чималеньку – від села до компресорної станції. Погода спонукала до плідної праці: бачачи налаштування прибиральників, хмари дали місце сонцю. Воно осяяло не лише принади місцевої флори, а й результати діяльності царя природи – людини. Втім, на настрої трударів це не надто відобразилося: за зізнанням деяких із них, у те, щоби навколо стало світліше від чистоти, вони готові були вкласти всю душу.
у суботу в костьолі святого Марка, що був щойно збудований на Корніловці, вперше пройшло престольне свято. Службу Божу провів єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський разом з отцями Валерієм, Віталієм, дияконом Марком та їх колегами з Чуднова і Любара.
2000 р. —
рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської Ради №270 за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-річчя Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" ветеранам Великої Вітчизняної війни Жукову Георгію Миколайовичу, Коваленку Веніаміну Дмитровичу, Свентіховському Михайлу Івановичу, Феніну Микиті Васильовичу та Коляді Степану Юхимовичу. Детальніше...
1995 р. —
Житомирським управлінням по пресі зареєстрована благодійна громадська культурно-освітня польськомовна газета "Mozaika Berdyczowska". Видавцем газети стала Рада Бердичівського відділення Спілки поляків України, її тираж становить 1000 екземплярів. Головним редактором газети "Mozaika Berdyczowska" стає Фелікс Пашківський (згодом по його смерті газету очолила Лариса Вермінська).
1991 р. —
у місті розпочала свою діяльність Рада ветеранів афганської війни.
1919 р. —
на основі рішення комісії з підготовки до святкування дня 1 Травня, оголошенням завідуючого підвідділом Радянської Міліції товаришем Гладких пропонується всім квартирознімачам, балкони яких виходять на вулиці, прикрашати їх до 1 травня квітами, коврами і красною тканиною. Невиконання цього рішення буде рахуватись актом проти Радянської влади. Начальникам міліції і міліціонерам наказано суворо слідкувати за виконанням цього оголошення.
1911 р. —
в Бердичеві в робітничій сім'ї народився Остап Йосипович Дарчук (1911-1999) – відомий оперний співак та педагог, заслужений діяч мистецтв України, професор Львівської державної консерваторії ім. М.О. Лисенка. За своє творче життя Остап Дарчук виконав понад сто партій класичного репертуару, озвучив 11 кінофільмів, записав у фонди московського та українського радіо 460 творів різних композиторів. Помер Остап Йосипович у 1999 році. Детальніше...
1911 р. —
у селі Слободище нині Бердичівського району народився Грабчук Максим Григорович (1911-1948) - старший лейтенант, командир понтонно-мостової роти 19-го відділення понтонно-мостового батальйону. У боях Великої Вітчизняної війни Максим Григорович із червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Донському, Сталінградському, 1-у Українському, 2-у Українському, 3-у Прибалтійському фронтах. Тричі поранений, контужений. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за військову майстерність і мужність, виявлені в боях при форсуванні Дніпра Максимові Грабчуку привласнене звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі "Золота Зірка" (№1333). Детальніше...
асто ми не помічаємо, як змінюються пори року довкола нас. Якось сумно усвідомлювати те, що більшість з нас настільки заклопотані, що не помічають, як змінюються пори року. Тож і цього разу весна прийшла в наше місто несподівано, підкралась на м’яких котячих лапах, вкрила дерева тонкою імлою цвіту і бруньок, сонце вже щиро посміхається всім вулицям і гріє перехожих, які радіють весні і теплу
Глобальне будівництво в Бердичеві, що відбувалось протягом 15 років, в якому брали участь двоє президентів, кілька прем’єрів, стільки ж міністрів ЖКГ та з десяток губернаторів Житомирщини добігає завершення. Всі ці люди мають безпосереднє відношення до будівництва фільтрувальної станції, яка має нарешті дати бердичівлянам питну воду, адже всі вони відвідували наше місто, шукали і знаходили кошти для фільтрувальної станції. І ось, нарешті, після стількох років очікування, будівництво фільтрувальної станції нарешті добігає свого логічного завершення – влітку буде офіційне відкриття, на яке можливо, приїдуть перші особи держави.
Пройшли поминальні дні, тисячі українців згадали своїх померлих родичів, побачились з тими, які живуть в різних містах, а іноді і в різних країнах. І місцем таких побачень стають наші кладовища. Ми вже розповідали в газеті і про підготовку бердичівського міського кладовища, і про подяки міського голови всім причетним до цього.
У Бердичів нещодавно приїжджали, які курують програму Всеукраїнського центру фізичного здоров’я «Спорт для всіх» на обласному та всеукраїнському рівні. Як повідомляло видання «РІО-Бердичів» відбулася прес-конференція за участю першого заступника міського голови Івана Демуся та гостей з обласного центру.
В історичному центрі Бердичева незабаром стане менше будинків, які бачили народження всього міста. На початку березня вже розпочався демонтаж аварійного будинку на розі вулиць Свердлова-К. Лібкнехта, відселені мешканці якого отримали квартири в різних районах міста.
Бердичів – місто, в якому всі проблеми звикли вирішувати «по-бердичівські»: так, щоб з користю для громади. Меншою мірою, аби ті незручності, що можуть виникнути внаслідок втілення у життя того чи іншого непопулярного рішення, були якомога безболіснішими для городян. Та якщо у самому Бердичеві здебільшого вдається уникати конфліктних ситуацій міського масштабу, то це не значить, що не знайдеться підбурювач зі сторони.
Чималих турбот працівникам РЕМ та хвилювань собі і мешканцям двоповерхівки, що на Садовій, 25, приніс водій «Volkswagen Caddy»: керована ним автівка ледь не відправила у нокаут опору лінії електропередавання. Як трапилося так, що на невеликій ділянці дороги, де і розігнатися-то немає де, іномарці вдалося нанести потужний удар залізобетонному стовбові, з’ясовуватимуть фахівці. Водій «Volkswagen» стверджує: причиною аварії стало праве колесо, що лопнуло під час руху. У пригоді ніхто з людей не постраждав.
Аніж чіпляти таблички із закликом не забруднювати узбіччя та бідкатися, нарікаючи на людське ставлення до природи, краще зібратися і своїми руками зробити цю саму природу квітучішою. Цього принципу твердо дотримуються у с. Великі Низгірці. Тамтешня громада у складі колективів сільської ради, школи, дитсадка та старшокласників вийшла на боротьбу зі сміттям. Ділянку визначили собі чималеньку – від села до компресорної станції. Погода спонукала до плідної праці: бачачи налаштування прибиральників, хмари дали місце сонцю. Воно осяяло не лише принади місцевої флори, а й результати діяльності царя природи – людини. Втім, на настрої трударів це не надто відобразилося: за зізнанням деяких із них, у те, щоби навколо стало світліше від чистоти, вони готові були вкласти всю душу.
