близько опівдня в самому центрі Бердичева (біля зупинки "Міська поліклініка") внаслідок пожежі було повністю знищено автобус марки I-VAN держ. №АМ 0367АА, який належить ПП Іваницькій і до цього здійснював регулярні пасажирські перевезення за маршрутом Житомир-Бердичів. На місці пригоди працювали співробітники МЧС, представники страхової компанії та ВАТ "Житомир-Авто". Офіційною причиною пожежі експерти назвали коротке замикання електропроводки автобуса. Але знаючі люди стверджували, що проблема набагато глибша – йде бізнесова боротьба за прибутковий маршрут Бердичів-Житомир.
1845 р. —
у лютому місяці вийшов останній номер бердичівського календаря, які друкувала кармелітська друкарня починаючи з 60-х років XVIII століття. Бердичівські календарі були популярними серед жителів Волині. Вони широко розповсюджувалися по ярмарках і тижневих торгах, читачами були шляхтичі, урядовці і канцеляристи, духовенство, письменні міщани.
Ох і набридла бердичівлянам зима… Не дивно, що у Парку ім. Шевченка яблуку ніде було впасти від кількості бажаючих сказати їй «Прощавай!» та розкрити обійми квітучій і лагідній весні. Те, що з кожним роком, любителів млинців і веселощів у Бердичеві не меншає, то факт: Масляна зібрала у Парку сотні людей різного віку, сімейного стану і погляду на життя.
Це «Лорд»… Нині слава про цього собаку поширилася мало не усією країною. Нещодавно він не дав замерзнути людині – пенсіонерці Надії Поплавській. На воротях оселі, яку захищає, висить табличка, мовляв, обережно: злий пес… І насправді: непроханим гостям «Лорд» не радив би ступати без дозволу на його територію, та це лише непроханим. Своїм друзям, виявляється, вівчарка ладна навіть життя врятувати. Господар «Лорда» пан Борис розповідає: займався господарством, як тут підбіг пес і почав гавкати. Чоловік на це уваги не звернув і пішов за водою. Тоді «Лорд» вчепився у штанину і просто почав тягнути господаря. Притяг до сусідчиних воріт. Там, за ними лежала і замерзала 82-річна Надія Поплавська.
В праздничный день 23 февраля, в центре Житомира неизвестные напали на депутата Житомирского горсовета, руководителя одного из коммунальных предприятий города.
Здається, лише кілька місяців тому областю та країною пролетіла звістка, що на території 73-ї Райківської виправної колонії відкрито церкву. І ось знову приємна новина: вперше за всю історію пенітенціарної системи Житомирщини до храму, що розташований у виправній установі, прибула одна з православних святинь Поліського краю – ікона Матері Божої «Подільська». З нагоди цієї знаменної події у церкві влаштували літургію, по завершенні якої мав відбутися хресний хід. Звісно, у тому, що чудотворний образ Богоматері освітив стіни саме цього храму, був закладений свій посил.
Вони знову зібралися у теплому, домашньому колі… Цього разу, аби сказати одне одному добрі слова, посміхнутися тому, хто поруч, попросити у нього вибачення та простягнути, можливо, руку примирення. Таку вже головну мету несе у собі свято Масляної, і саме його вирішили влаштувати у центральній бібліотеці члени читацького об’єднання «Зустрічі відкритих душ». Де, як не у місті 4-х культур, запитують бібліотекарі, городяни мають знатися на традиціях одного з найвидовищніших дійств року?
Як повідомили в прес-службі обласної прокуратури, прокуратурою м. Житомира порушено
кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст.
203-2 (зайняття гральним бізнесом) Кримінального кодексу України.
в Алматі (Казахстан) помер Іван
Якович Стаднічук (1913-2000) – художник, член спілки художників
Казахстану та СРСР. Іван Якович народився 1910 року в селі Халаїмгородок
(нині село Городківка) Андрушівського району в селянській родині.
Навчався в Бердичеві, де закінчив трудову школу №1. Іван Стаднічук
закінчив Ленінградську Академію мистецтв, тривалий час проживав та
творив в Алматі. Біля 30 років він керував студією "П'ятниця" – творчим
об'єднанням самодіяльних художників Алмати та області, яку організував у
1965 році. Багато його картин присвячені українській тематиці, зокрема
Тарасу Шевченко, Миколі Гоголю, рідній Житомирщині, батькам. Похований
Іван Стаднічук в місті Алмати. У жовтні-листопаді 2002 року у
виставковому залі музею історії міста Бердичева пройшла виставка робіт
Івана Стаднічука, що стало великою культурологічною подією в житті
міста.
Детальніше...
1918 р. —
Запорізька бригада УНР з'єдналася з
гайдамаками Симона Петлюри і з житомирського і шепетівського напрямків
поновила наступ на Бердичів, в якому знаходився більшовицький загін під
командуванням Василя Кіквідзе. Вже опівдні 26 лютого українські війська
увійшли до Бердичева, але бої на вулицях міста тривали ще до вечора.
Через два дні – 28 лютого – у Бердичів увійшли також і німецькі війська.
В лютому 2012 року в Брусилівському районі Житомирської області працівниками управління боротьби з організованою злочинністю та районною прокуратурою було викрито факти незаконної передачі у приватну власність земельних ділянок, що спричинило збитки державі на суму близько 52 тис. грн..
23 февраля в зале Житомирской областной телерадиокомпании состоялся Кубок Президента Украины по единоборствам. Программа спортивно-боевого шоу состояла из 8 поединков: 3 боксерских, 2 по боевому самбо, 2 поединка без правил по версии М1 и титульного поединка за пояс чемпиона АПВЕ по тайскому боксу. В соревнованиях приняли участие спортсмены из Азербайджана, Грузии, России и Украины.
Уполномоченный Президента Украины по правам ребенка Юрий Павленко обратился в прокуратуру Житомирской области по проведению глубокого и детального расследования ситуации, связанной с преждевременной смертью восьмимесячной девочки из села Горщик Коростенского района. В его обращении также говорится о возможности возбуждения уголовного дела по факту смерти ребенка.
З метою перевірки виконання Указів та доручень Президента України Житомирською обласною державною адміністрацією 24 лютого відбулась робоча поїздка Уповноваженого Президента України з прав дитини Юрія Павленка та керівника Управління забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України з прав дитини Людмили Волинець до Житомирської області.
Цьогорічний лютий місяць має одну ювілейну дату – саме у лютому місяці вже далекого 1932 року машинобудівному заводу, який випускав до цього трансмісійне обладнання та запасні частини до сільськогосподарських машин, присвоєно назву "Комсомолець".
з вулиць Бердичева, з телефонної мережі міста було знято останній монетний таксофон, за допомогою якого оплата за місцеві телефонні розмови проводилась монетами номіналом 10 копійок. З цього часу послуги таксофонного зв'язку надаються лише за допомогою карткових таксофонів, вартість таксофонних карток становить від 9 до 24 гривен. Такі таксофони дозволили розширити спектр послуг населенню – вони надають крім місцевого зв'язку також і міжміський та міжнародний телефонний зв'язок, а також вхідний зв'язок на таксофон.
1942 р. —
гебітскомісар Бердичівського округу Шмідт видав наказ-розпорядження, згідно якого всі євреї, що ще переховувались від окупаційних властей в Бердичеві, повинні були в недільний термін переселитися в табір СД (служби безпеки) на Лисій горі. В цьому наказі було також вказано, що кожен єврей, якого виявлять 2 березня і в подальші дні після вказаного терміну поза межами табору СД, буде розстріляний на місці. Після видання цього наказу всі євреї-ремісники, що ще залишились живими, були зібрані в барак №1 табору СД на Лисій горі – на території колишніх казарм 14-го кавалерійського полку Червоної Армії.