Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні шматочка, тоді стіл - лиш гола дошка, каже народна мудрість. І дійсно, як би не протестували дієтологи, хлібо-булочні вироби є найбільш популярними харчовими продуктами. Як не прикро, але після останнього подорожання борошняної випічки українці, а особливо – соціально незахищені верстви населення, пенсіонери - вимушені економити і на цьому. Воно і не дивно, адже хліб подорожчав практично удвічі, а зарплати і пенсії залишилися без змін.
Основними причинами здорожчання хліба його виробники називають ріст витрат на виробництво – зокрема, це подорожчання паливно-мастильних матеріалів, газу, електроенергії і борошна, яке у приватних структур значно дорожче, ніж в аграрному фонді. А при цьому ще необхідно подбати про заробітну плату працівникам, своєчасну сплату податків, утримувати рентабельність підприємства. Інакше за місяць-другий можна збанкротувати.
Про ціну на хліб, її формування і перспективи купувати у Бердичеві соціальний хліб говорили нещодавно на засіданні громадської ради у міськвиконкомі.
Виявляється, таке поняття як соціальні хлібо-булочні вироби законодавством взагалі не врегульоване. У постанові КМУ йдеться лише про формування ціни на продукцію і на сировину.
Одразу зауважимо, що міська влада, тобто ні мер, ні депутати не мають впливу на ціни на хлібо-булочні вироби. Певні важелі має ОДА, яка встановлює граничні рівні рентабельності на борошно простої рецептури, а також торгової надбавки на відповідні х/б вироби в роздрібній торговій мережі. Має повноваження здійснювати моніторинг цін на хліб і відповідним чином реагувати і Антимонопольний комітет.
Про це розповіла на засіданні громадської ради заступник м/г Таміла Павлішина. Зокрема, посадовець пояснила, як формується ціна на хліб. За її словами, складова вартості хліба, це — сировина (60-70%), газ — 11%, електроенергія — 2%, заробітна плата — 10% й інші витрати (у тому числі — перевезення) складають решту. “Звичайно, від змін цін будь-якої із цих складових, залежить вартість самого виробу. Коли було зафіксовано різкий ріст цін на хліб, було забезпечено щоденний моніторинг цінової політики складових, і при зменшенні ціни на газ Антимонопольним комітетом 3 квітня надано рекомендації переглянути ціни по хлібозаводах на масові сорти хліба простої рецептури”, - розповідає Таміла Павлішина.
Порівняно з тим, на скільки хліб подорожчав, його здешевлення на 15 копійок виявилося майже не відчутним. До речі, регульованими на державному рівні є лише масові сорти хлібу простої рецептури: зокрема, це такі види хлібу як «Орільський», «Дарницький», до яких дозволено застосовувати не більш як 10% надбавку, проінформувала начальник відділу торгівлі міськвиконкому Валентина Бородій.
Щодо того, де у Бердичеві можна купити хлібо-булочні вироби за ціною виробника, то таке місце є лише одне – це фірмовий магазин поблизу прохідної хлібозаводу. Звісно, питання економії, враховуючи неблизьку відстань, тут вельми сумнівне. Натомість громадських активістів цікавило питання: чому бердичівський хлібозавод має лише одну точку продажу на все місто, де можна купувати за цінами виробника? Наприклад, колись такий фірмовий магазин працював навпроти універмагу. Представник хлібозаводу пояснила: “На території Бердичева є 12 наших кіосків. Вони забрендовані. Всі інші магазини, у тому числі, той, який напроти універмагу — ми його здаємо в оренду Тому всі питання стосовно ціни мають бути до тих, хто орендує”.
Члени громадської ради, зокрема, поцікавилися питанням щодо можливої зміни ціни на хлібо-булочні вироби ближчим часом. Технолог бердичівського хлібозаводу пояснила на дуже простому прикладі. “Давайте покажемо всі на простому прикладі. Ми всі готуємо на кухні. Якщо взяти борщ рік тому і сьогодні. З чого складається вартість вашого борщу? Картопля, вода, за яку ви платите, навіть якщо візьмете з крану, кусочок м’яса, цибуля і морква. І якщо ви порахуєте ціни на ці складові рік тому і сьогодні, то вартість борщу буде у вас у два рази дорожче. Правильно? Так само і вартість хліба залежить від вартості борошна, ціни газу, яка збільшується кожного першого числа місяця, електроенергії, подорожчали паливно-мастильні матеріали. Якщо це все буде дешевіти, відповідно хліб буде дешевшати. Якщо ці складові будуть дорожчати, він подешевшати не може, бо підприємство не може працювати у збиток. Там так само треба своєчасно платити заробітну плату, платити податки, оплачувати кредит, який брали для того, щоб забезпечувати і закупляти борошно, розраховуватися вчасно з поставщиками”, - відзначає технолог хлібозаводу.
До речі, за словами представника підприємства, незважаючи на зниження ціни на соціальні сорти хліба, обсяги його реалізації не збільшилися — люди звикли купувати більш якісніший, хоч і дорожчий хліб.
У підсумку обговорення питання ціни на хліб стало зрозумілим: подорожання пов’язане виключно з ринковими умовами сьогодення, а працювати собі у збиток жодне підприємство не буде. Тим більше приватне, якими сьогодні є більшість українських хлібовиробників. Від пересічних покупців члени ГР висловили єдине побажання: в разі зміни ціни на хліб інформувати громадськість через ЗМІ про причини із відповідними обгрунтованими розрахунками. Адже люди повинні знати, за що і кому вони платять.
Просмотрено: 1283 раз
