Вони разом зібралися на Центральній площі Бердичева, аби нагадати городянам про День пам’яті й примирення та привітати із Днем Перемоги над нацизмом – місцеві ветерани війни в Афганістані та учасники АТО на сході України. У місті і в країні не мають забути, яку ціну у битвах з ворогами заплатили одні, аби захистити мирне життя інших, прагнули донести до людей організатори зібрання. У різні роки, у різних війнах… І чи не найголовніше: усі ті, хто важко працював на перемогу, усі без виключення мужні воїни – різних поколінь – достойні особливої уваги та поваги. Від молодих і від зрілих, від лікарів, водіїв маршруток, від соціальних працівників тощо. Голова міської спілки ветеранів-афганців Вагіф Мамедов заявляє: не можна ділити воїнів на героїв та на сліпих виконавців чиєїсь злочинної волі.
Вважати справжніми захисниками Вітчизни лише одних – значить повертатися спиною до могил інших, переконані бердичівські афганці та АТОвці. Хіба не однаково гірчили колись та гірчать нині материнські сльози, запитують? Хіба не однаково боляче обпалює людське серце свіча пам’яті? Життя, віддане за мир на рідній землі… Хіба воно мало різну ціну у 2-й Світовій та сьогодні – на Донеччині й Луганщині? Ні, заявляють ті у Бердичеві, хто брав участь в АТО.
А можливо, дійсно, усі ці розмови про приклад, що його нинішні захисники України беруть з учасників 2-ї Світової, з ветеранів Афгану – це лише черговий стереотип, чергова спроба повернути радянське минуле?.. Чи справді надихаються новітні українські герої тим, що колись здійснили їхні батьки, діди та прадіди?
Сьогодні їх відкрито ділять на героїв і на ледь чи не злочинців, констатують колишні й нинішні військові, а чи поділені там, на небесах, душі загиблих солдат та офіцерів? Там, де немає ані партійних божків з їхніми дорученнями, ані проплачених виконавців цих доручень, там, де гроші нічого не варті, а в ціні – лише добра пам’ять тих, хто на Землі? Навряд чи…
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 477 раз
