У МПК ім. Шабельника відбулись урочистості та святковий концерт з нагоди випускного у БКПЕП.
Під аплодисменти присутніх(батьків, викладачів, друзів) до зали увійшли гарні молоді юнаки в елегантних костюмах та дівчата у святкових сукнях із вишуканими зачісками. Вони – гордість закладу! Цьогоріч стали випускниками БКПЕП 246 студентів, котрих знову й знову ведучі запрошували поринути у спогади незабутніх миттєвостей студентського життя.
Закінчення навчального закладу – то рішучий, впевнений крок у доросле, самостійне життя, у якому кожен має шанс стати справжнім господарем своєї долі, то іще одна сходинка назустріч мрії стати професіоналом обраної професії.
Мирного неба, гарної долі, успіхів у подальшому навчанні та професійній діяльності бажали зі сцени своїм дорогим випускникам їх старші друзі-наставники, дякували батькам за виховання золотої молоді.
Чимало випускників БКПЕП одразу після навчання влаштовуються на підприємства, в установи та заклади і стають гарними фахівцями, багато лишаються (навіть по закінченню вищих навчальних закладів) жити та працювати у рідному місті. 40% працівників органів місцевого самоврядування – колишні випускники БКПЕП, зауважує заступник міського голови Таміла Павлішина.
І ось, нарешті - довгоочікувана мить отримання важливого документу, яка стає можливою тільки завдяки наполегливій праці в навчанні, успіхам у практичній роботі. Першим 35-ти студентам, котрі на «відмінно» закінчили коледж, директор закладу разом із заступником міського голови вручили червоні дипломи.
Сьогодні їм, молодим і натхненним, здається, усе під силу: навчатись, працювати, будувати, створювати, експериментувати та йти, не озираючись, тільки вперед! Сьогодні вони ще разом стоять на сцені МПК, а взавтра із однієї дороги проляже сотні шляхів і стільки ж щасливих доль. А батьки, як завжди, підтримають, допоможуть, дивитимуться їм вслід із благословенням та надією, як ось нині Інна Іванівна, тримаючи на руках піврічного Артемчика, свого онука, який, поки мама отримує диплом, солодко спить у бабусі на руках.
Репортаж Олени Лук’янюк
ТРК ВІК