15 груп або ж кілька тисяч паломників із різних куточків України вирушили у ці дні до Бердичева, до Чудотворної Ікони Матері Божої Бердичівської. Найдовше у дорозі довелось бути вірянам, котрі вирушили із Хмельницького та Фастова ще у понеділок. Чимало груп вирушили до Бердичева за два дні. У п’ятницю о 9-ій розпочали свій шлях до Бога 60 осіб Андрушівського паломництва на чолі з отцем Русланом. Упевненим кроком ішли навпростець через села, на ніч зупинялись спочити в Червоному, а зранку наступного дня раділи, що уже у Скаківці.
Серед прочан Андрушівського паломництва чимало молодих і юних бердичівлян, жителів найближчих сіл (Скаківки, Половецького, Гришковець). Серед усіх – голова Гришковецької селищної ради Ірена Лісова.
Чимало людей, навіть ті, що ішли не вперше, позбивали до крові й мозолів ноги. Та отримали, кажуть, більше: пізнали увагу, приязнь, підтримку інших, а через це і Божу благодать. Тому й несли у своєму серці разом із проханнями й подяки.
Наймолодшій учасниці Андрушівського паломництва, Ганнусі, 10 місяців. Така «прогулянка», відчуває мама, дівчинці до душі.
Шукати Бога і себе в собі вирушили із Житомира дві групи паломників: перша – півтисячі прочан на чолі з єпископом, Ординарієм Київсько-Житомирської дієцезії Віталієм Кривицьким – ще у п’ятницю; друга – до сотні чоловік на чолі з отцем Яном – вирушили у суботу зранку; опівдні вже були напівдорозі, неподалік Солотвина. Тут, стомлені, зупинились перепочити: випити водички, перекусити. Помітно, що у групі дуже багато молоді й дітей. Владиславу – 23 роки. Нещодавно прийшов із паломництва до Летичева, а тепер вирішив іти до Матері Божої Бердичівської, на цей раз – із щирою подякою за здійснене.
Броніслава Вікторівна, починаючи із 2000 року, майже щороку в паломництві. Вперше, пригадує, йшла до Матері Божої із наболілим проханням, усі наступні рази – із великою подякою.
Ці дві групи паломників супроводжував на певні відстані представник Босих Кармелітів отець Максиміліан. Він разом із прочанами молився, розповідав їм про чудеса зцілення перед Іконою Матері Божої Бердичівської… Дивлячись на цих стомлених, але щасливих людей, слухаючи їх думки й роздуми, мимоволі розумієш, що паломництво – це не якась там прогулянка, сутність його – то єднання із Богом.
Репортаж Олени Лук’янюк
ТРК ВІК
Просмотрено: 1505 раз
