Бердичівський місцевий центр інформує:
в Україні з 8 липня 2017 року збільшився
мінімальний розмір аліментів на дитину
Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання. Про підвищення мінімального розміру аліментів та процедуру їх стягнення роз`яснюють фахівці Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З метою захисту прав дитини в частині її матеріального забезпечення батьками ухвалено Закон від 17.05.17 р. № 2037-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» (далі – Закон № 2037).
Цим Законом суттєво змінено норми Сімейного та Цивільного процесуального кодексів (далі – СК, ЦПК) та одного із законів. Насамперед зазначимо, що засади матеріальної підтримки дитини встановлено у ст. 180 СК, згідно з якою батьки зобов‘язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Одним із способів виконання батьками такого обов‘язку, що визначається за домовленістю між ними, є присудження коштів на утримання дитини, тобто аліментів (ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК).
Однією з найважливіших новацій, що запроваджуються Законом № 2037, є те, що зараз
одержані на дитину аліменти є її власністю. Раніше вони були власністю того з батьків, на ім‘я кого вони виплачувались, і лише після смерті того з батьків, з ким вона проживала, дитина набувала на них власності.
Визначено, що використання аліментів має бути виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини, причому неповнолітній дитині надано право участі ними розпоряджатися. Норму стосовно розпорядження цими виплатами опікуном, якщо йдеться про малолітню дитину, із СК вилучено.
Водночас за неповнолітньою дитиною залишено право самостійного одержання цих коштів.
Згідно із ч. 2 ст. 181 СК той із батьків, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні двома способами: у грошовій або натуральній формі. Ясно, що суд присуджує цю виплату інакше: у частині від доходу або у твердій грошовій сумі. Закон № 2037 надав право вибору способу присудження коштів тому з батьків (чи законних представників дитини), з яким дитина проживає. Раніше такого вибору у них не було.
Змінено також і обставини, що можуть вплинути на розмір аліментів. Зараз, окрім визначених у ст. 182 СК, з‘явилися ще такі:
наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів. Тож суд під час розгляду питання щодо розміру аліментів вправі витребовувати у платника аліментів (чи їх одержувача) відповідні підтвердні документи, наприклад свідоцтво про право власності на квартиру, гараж чи автомобіль, виписку щодо обсягу коштів на рахунку в банку тощо;
доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів стосовно придбання останнім вищезгаданого майна на суму, що перевищує 10 прожиткових мінімумів (далі – ПМ) для працездатної особи (з 01.05.17 р. це 1 684 грн. згідно із Законом від 21.12.16 р. № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік», далі – Закон № 1801), якщо джерело походження коштів для такого придбання не доведено. Доводити подібні факти в суді тому з батьків, який є позивачем у справі стягнення аліментів, потрібно самотужки.
Другою із суттєвих новацій є збільшення порівняно із чинними мінімальних розмірів аліментів, що на одну дитину відтепер мають становити щонайменше 50 % ПМ для дитини відповідного віку (до змін було 30 % цього ПМ).
І це ще не все. Статтю 183 СК доповнено абсолютно новою нормою, якою передбачено можливість одного з батьків, які проживають із дитиною, звертатись із заявою до суду про видачу судового наказу стосовно такого розміру аліментів:
на одну дитину – однієї чверті; на двох – однієї третини;
на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 ПМ на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Так, за ст. 7 Закону № 1801 ПМ для дітей становить:
– віком до 6 років: з 01.01.17 р. – 1 355 грн.;
з 01.05.17 р. – 1 426 грн.;
з 01.12.17 р. – 1 492 грн.;
– віком від 6 до 18 років: з 01.01.17 р. – 1 689 грн.;
з 01.05.17 р. – 1 777 грн.;
з 01.12.17 р. – 1 860 грн.
Тож максимальний розмір аліментів, за якими може із заявою звернутися стягувач аліментів із метою їх присудження у вищезгаданому порядку, наприклад для однієї дитини віком до 6 років, починаючи з 01.05.17 р. може становити 14 260 грн.
Якщо йдеться про аліменти у твердій грошовій сумі, то зараз не передбачено умов, за яких судом ухвалюється подібне рішення. Тобто, щоб одержувати таким чином згадану виплату, достатньо лише заяви одержувача. Судовим наказом вирішується питання про стягнення аліментів у розмірі 50 % ПМ для дитини відповідного віку, якщо надійде відповідна заява від батьків чи інших законних представників дитини. Окрім цього, у разі визначення цієї виплати у твердій грошовій сумі вона підлягає індексації згідно із законодавством.
Важливим є те, що віднині в разі подання заяви про видачу судового наказу
аліменти присуджуються із дня її подання. Як і раніше, за відсутності такої заяви вони присуджуються від дня пред‘явлення позову.
Непоодинокими є випадки виникнення заборгованості з аліментів.
Якщо вони присуджені в частці від заробітку (доходу), то відтепер є змога визначити заборгованість виходячи з фактичного заробітку чи доходу платника аліментів протягом часу, за який їх не стягували. Причому беруться до уваги доходи, одержані не лише в Україні, а й за кордоном. Новацією є те, що для встановлення джерела й розміру заробітку (доходу), одержаного платником за кордоном, згідно із заявою одержувача здійснюється перерахунок.
Таку роботу покладено на
державних, приватних виконавців. До речі, як і раніше, цими особами обчислюється розмір заборгованості.
Упорядковано й інші норми стосовно порядку стягнення боргу, зокрема в разі відсутності роботи у платника аліментів.
Звертаємо увагу на конкретизацію встановленої відповідальності за прострочення сплати аліментів (ст. 196 СК). Отже, стягнення за рішенням суду або за домовленістю між батьками неустойки (пені) у розмірі 1 % суми несплачених аліментів за кожен день їх прострочення має здійснюватись від дня прострочення до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені (однак не більше 100 % заборгованості).
Знаємо, що передбачено також здійснювати
додаткові витрати на дитину через особливі обставини, серед яких можуть бути: потреба в розвитку здібностей дитини, її хвороба, каліцтво тощо (ст. 185 СК). Тому прострочення оплати згаданих витрат із вини платника тягне за собою сплату суми заборгованості, що виникла, з урахуванням
індексу інфляції за весь прострочений період і, крім того, ще й 3 % річних із простроченої суми. Строк щодо обов‘язку платника оплатити додаткові витрати встановлюється рішенням суду.
Якщо цей строк не встановлено чи немає домовленості із цього приводу між батьками, прострочення починається після спливу 7 днів після пред‘явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових коштів, фактично ним оплачених.
І ще про одну зміну, унесену Законом № 2037 до СК. Якщо виник спір про поділ майна спільної сумісної власності, то суд має право відступитися від засад рівності часток подружжя ще за однієї обставини, що має істотне значення. Тобто частку майна одного з подружжя суд може визнати меншою в разі, якщо один із батьків ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей).
За детальними роз`ясненнями та консультаціями з будь-яких правових питань – звертайтесь до Бердичівського місцевого центру за адресою: м. Бердичів, вул. В'ячеслава Чорновола, 9 або за тел. (04143) 4 14 42.
Матеріал сайту: http://www.berdychiv.com.ua/
Просмотрено: 1390 раз
