Дмитро Боголюб у 2014 р. на початку воєнних дій на Сході добровольцем потрапив у 30-ту механізовану бригаду. В АТО, рятуючи товариша, отримав мінно-вибухову травму. Нині чоловік має ІІІ групу інвалідності. У 2015 р. написав заяву до міськвиконкому на отримання житла. Через рік поцікавився, як рухається черга. Натомість почув: заяву треба переписати.
«Вони хотіли з 3-го по черзі пересунути мене на 18-те місце. Цьогоріч мені запропонували житло», – говорить чоловік.
Навесні чоловік приїхав дивитися своє майбутнє житло. І був шокований, позаяк, каже, йому запропонували квартиру, якої ще нема, у закинутому років 10 тому приміщенні колишнього дитсадка. Це у віддаленій частині міста, на вул. Газопровідній. Дмитро розповідає: міська влада пообіцяла допомогти з частковим облаштуванням запропонованого житла, головне, щоб погодились.
«Ми вам скажемо, яка квадратура вам належить, ви самі все всередині розбиваєте, за свій рахунок збудуєте нові перегородки. Вікна, двері, дах тут теж треба міняти. А пізніше, якщо ми підпишемо папери, що ми згодні отримати це житло, якого ще немає, то нам проведуть сюди газ і воду, яких тут теж нема», – розповідає Дмитро Боголюб.
У міській раді повідомили: на виконкомі давно піднімалось питання про використання ряду нежитлових приміщень, які пустують. Бо їх потрібно утримувати і охороняти. Житлова комісія пропонувала їх під житло черговикам. Найперше – учасникам бойових дій, інвалідам та АТОвцям. У згаданому колишньому дитсадку уже умовно розподілено 14 нежитлових приміщень, які можна у перспективі переобладнати під житло. А саме на дві однокімнатні, десять двокімнатних та дві трикімнатні квартири. Запропонували їх 17-ти учасникам бойових дій, з яких погодилось 7, а також 17-ти учасникам АТО, з них погодилось 4, і ще 3 приміщення запропонували молодим спеціалістам ЖКГ та лікарю.
Дмитро Боголюб і його двоє бойових товаришів відмовились від такого житла. Але письмових відмов не писали, щоб зберегти чергу. Чоловік каже: не має здоров’я, аби заробити на капітальний ремонт приміщення, щоб туди перевезти жити доньку і вагітну дружину.
«Приміщення в хорошому стані. Воно було під пультовою охороною, не розграбовано. Але треба робити внутрішні перестінки та роботи», –каже Сергій Онофрійчук.
«Коли я туди зайшов, у мене нога провалилась у протрухлявілу підлогу, насилу ногу витягнув звідти. Там зрізані батареї, нема нічого», – каже Дмитро.
За словами заступника міського голови, після реконструкції приміщення і закінчення у ньому людьми всіх ремонтних робіт, воно буде переведено в житло, яке можна буде приватизувати. До того ж на земельній ділянці поряд є можливість поставити гаражі та облаштувати подвір’я.
Повноцінні квартири у Бердичеві можуть отримати не всі учасники АТО.
«На сьогоднішній день діє тільки одна державна програма із забезпечення житлом учасників АТО – це члени сімей загиблих та інваліди І і ІІ груп», – каже заступник міського голови.
Інвалідів війни ІІІ групи намагається забезпечити житлом місто. Та від запропонованих варіантів, як-от даний закинутий колишній дитячий садочок, багато із них відмовляється.
Дмитро Боголюб готується навіть подавати до суду.
«Відповідно до ЗУ „Про статус ветеранів війни і гарантій їх соціального захисту“ інваліди війни мають право на позачергове отримання житлової площі протягом 2 років з дня постановки їх на квартирний облік. Якщо дана норма порушується, то громадянин має право на судовий захист своїх порушених прав»,– говорить правозахисник Олександр Гуменюк.
Правозахисники зазначають: пропоноване житло має бути придатне для проживання. Це передбачено законодавством України та відповідними нормативними актами.
Нині обіцяні законом квадратні метри у Бердичеві чекає 92 учасники АТО і 20 інвалідів досі неоголошеної війни, з них троє – ІІ групи, решта – ІІІ. Окрім того, на квартирному обліку перебуває 49 учасників бойових дій інших воєн, з яких 13 – інваліди війни.
Автор: Юлія Сінєльнікова
Матеріал zhitomir.today
Просмотрено: 712 раз
