Бердичівський парк культури і відпочинку – чи не єдине місце, куди містяни приходять відпочити. Тут проходять розважальні і міські заходи, працюють атракціони; тут найчастіше гуляють з малюками у візочках батьки. Їм найбільше серед усіх відвідувачів парку щоразу гуляючи доводиться відчувати комфорт від асфальтного покриття. Ями на пішохідних доріжках, кажуть люди, створюють ряд незручностей на прогулянках, візочки важко везти, щоб не розбудити малюків. А дехто навіть вимушений після їзди парком переварювати у колясці раму.
Не так давно один із таких молодий татусь Олексій зареєстрував петицію, аби у місті переглянули договір оренди з орендарем міського парку.
«У нас парк – це машина часу у Радянський Союз, у нас лишились ще старі допотопні атракціони, роздовбаний асфальт. Парк у жахливому стані. Жінкам, щоб проїхати доріжкою, треба при піднімати коляску, аби не розбудити при цьому дитину. Я хочу, щоб нарешті звернули увагу на цю проблему і щоб припинили руйнування парку. Соромно перед людьми. До мене приїздять німці – колишні бердичівляни, які питають, як ми допустили, що у нас парк у такому стані», – говорить Олексій Тростянський, автор петиції.
У вихідний день вирушаємо в парк, щоб побачити його асфальтне покриття. Відвідувачів вистачає, майже на кожній лавці люди, багато мам з візочками. Неозброєним оком видно: від входу з вулиці Шевченка і на центральній алеї ще більш-менш можна їхати візочком. А от йдучи у зону, де найбільше лавок, треба пильно дивитись під ноги. Що думають про це відвідувачі парку? Дивіться у сюжеті.
Аби петицію розглянули у міській раді, каже її автор, треба набрати 200 голосів. Нині їх більше 160-ти. У бажаючих підписати петицію ще є майже місяць. Та чи це щось змінить? Олексій каже, має надію, що хоча б дасть поштовх до змін.
У міській раді нам повідомили: з 2002-го року територія парку з майном, яке на ній, передані в оренду товариству «Парк культури і відпочинку». Директором парку став брат нині народного депутата України Олександра Ревеги Василь. Ця земельна ділянка - понад три з половиною гектари: 83 її відсотки – землі громадського призначення, а 17 відсотків зайняті спорудами та атракціонами.
«З 2007 року до цього договору додали графік інвестиційних зобов’язань, який долучили до договору оренди земельної ділянки парку», – каже заступник міського голови Таміла Павлішина.
«Коли Ревезі передавали парк в оренду, була умова – перелік інвестиційних зобов’язань, які він мав зробити. У 2009 році тут мав з’явитись фонтан, якого нема, мали бути альтанки, їх теж нема, мав бути каскад водних об’єктів, смітники у вигляді казкових героїв, та нічого цього нема. Зате ми маємо ліхтарі, прив’язані скотчем і розвалений асфальт, по якому ходити, їздити, бігати неможливо», – зауважує Олексій Тростянський.
Зі слів Таміли Павлішиної, з часу експлуатації орендарем споруд парку і землі виникло питання його великих затрат по сплаті податків і різних зборів. Тому товариство просило переглянути умови договору, щоби вилучити 83 % землі загального призначення з договору. У 2013-му році на міській сесії таке рішення прийняли. Натомість оформили в оренду окремі території під безпосередньо атракціонами, які тепер належать орендарю на умовах сервітутного землекористування.
«Тобто фактично діє 2 договори: сервітутного землекористування під атракціонами і відповідні атракціони – це договір індивідуально визначеного майна», – каже Таміла Павлішина.
У березні 2017-го року договір з ТОВ «Парк культури і відпочинку» продовжили до січня 2019-го. Товариство і досі орендує тільки атракціони і землю під ними. А в графіку теперішніх інвестиційних зобов’язань жодного слова нема про нове асфальтне покриття доріжок. Покращення може прийти лише на майданчик для проведення загальноміських заходів.
Директор міського парку говорить: орендувати лише атракціони і землю під ними стали, щоб зекономити і витрачати кошти на інші потреби. Але не виграли нічого: в ціні вартісна оцінка землі зросла. Тепер щомісяця 15 тисяч коштує оренда за землю. На рік це 180 тисяч, не дивлячись, що парк працює 5 місяців. За оренду комунального майна платять близько 70-ти тисяч, тобто за атракціони. У сумі, з його слів, в рік за все сплачують 250 тисяч гривень. До того ж таку саму суму, каже директор, парк сплачує різних податків. Обслуговує парк 33 людини.
«Плюс великі затрати йдуть: 50 тисяч по скошування трави, її підсіванню, порядка 10 тисяч на квітники, близько 80 тисяч на охорону, 50 тисяч в рік на освітлення, яке переробили», – говорить Василь Ревега, директор товариства «Парк культури і відпочинку».
Чоловік каже: два роки тому своїми силами парк повністю заасфальтував доріжку від входу з вулиці Шевченка до кас за близько 92 тисячі гривень. Частково робили ямковий ремонт центральних алей. На решту доріжок поки нема грошей.
Лавки в парку, каже, у нормальному стані, відремонтовані, пофарбовані. Працівники прибирають парк, косять траву. У ціні на атракціони, запевняє директор, не гоняться за великою гривнею, часто катають дітей безкоштовно.
Водночас нарікає на людей, які не бережуть майна парку, викручують лампи з ліхтарів, б’ють колби, рвуть квіти.
Автор петиції Олексій Тростянський дивується, чому брат директора парку – народний депутат – досі не долучився до вирішення проблеми асфальтного покриття доріжок у парку.
«Олександр Васильович міг би заасфальтувати, якби хотів і думав про бердичівлян, то зробив би це. Не так як він приходить на День міста і каже, що любить усіх, Бердичів, і дарує дитячі візочки, з яким мама прийде сюди і тут же його поламає», – каже Олексій Тростянський.
На конкретно поставлене питання до заступника міського голови, хто ж має займатися ремонтом асфальтного покриття на доріжках парку, отримати пряму і точну відповідь не вийшло.
«Асфальтне покриття, ну я скажу так, коли розглядався графік знову ж таки приємно. Що це питання сьогодні виникло і є ініціативність жителів та ЗМІ щодо даного питання і ми завжди прислухались. Але в місті триває розвиток поетапний у межах тих можливостей, які є», – зазначила Таміла Павлішина.
Виходить, у міста за 15 років оренди парку згаданим орендарем не було можливостей домовитись і вирішити проблему, знайти асфальт для покращення чи заміни покриття доріжок у парку. Основні фінансові вливання були зроблені в благоустрій зон відпочинку на центральній площі та біля майбутнього театру. Орендар же наразі орендує лише атракціони і, відповідно до своїх зобов’язань, не має займатися благоустроєм решти землі в парку.
Та Василь Ревега каже: парк готовий вкладати кошти у благоустрій, але тільки спільно з містом. І якщо асфальтувати, то всю територію.
«Враховуючи таку необхідність, на це буде звернено відповідну увагу і будемо сприймати спільні рішення», – каже Таміла Павлішина.
«Так би мовити з міською владою плануємо, хоча ще не дійшли до згоди, може не асфальтувати, а класти з плитки доріжки якісь. Розуміння є з боку міста. Єдине, що ми по коштам самі не витягуєм, розумієте, нам треба допомога міської влади. Я думаю, що ми домовимось і ця проблема по доріжкам буде вирішена», – говорить Василь Ревега.
Ми прослідкуємо, чи дійдуть згоди орендар і міська влада, аби покращити стан асфальтного покриття доріжок у парку. Результат, найімовірніше, буде навесні наступного року.
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/
Просмотрено: 813 раз
