Між цим житловим будинком і кафе у Бердичеві невелика відстань. Але її достатньо, щоб стосунки між мешканцями дому і власниками кафе переросли у конфлікт. Люди розповідають: це не просто територія, це – спільний двір. Тому стоянка і літній майданчик кафе не дають їм спокійно жити. Через постійні рух машин, їхню зупинку майже під вікнами, гучну музику темної пори доби, дим від шашликів, кажуть, годі й мріяти про відпочинок.
«Робота погоджена до 22 години. Але он табличка – до 24-ї, адміністрація заявила, що може працювати хоч до ранку, їй все одно», – каже пенсіонер, котрий нарікає на кафе, Олег Касперский.
«Надвір не можна вийти літом. Зараз то закрито, а влітку ні на лавці посидіти, нічого. Шашлики смажать, а сморід і гар йде на наші будинки, і ми дихаємо цим. Нецензурна мова вся, які хочеш слова почуєш, ще й в туалет тут де бачать ходять», – говорить Валентина Васильківська, яка мешкає по сусідству з кафе.
Люди розповідають: стоянка і літній майданчик кафе з’явились тут незаконно. Раніше на їхньому місці росли дерева. Зараз це вже спогади.
Пан Олег звертався до міської і обласної державної архітектурної інспекції, до екологів, поліції, органів місцевого самоврядування. Однак на його скарги, каже, надсилають відписки. Тоді чоловік звернувся до міських і обласних депутатів. Та після їх запитів, говорить, міськвиконком порушень не виявив.
«Вони не бачать, що це незаконна будова, що тут незаконне облаштування, що за будинком є тандир, який щодня палиться і йде запах горілого м’яса. Тут не тільки вікно для провітрювання не відкрити, тут дихати нема чим», – говорить чоловік.
Поки ми розмовляли з людьми, заклад зачинили зсередини. Тож отримати коментар тут і зараз не вийшло.
Затягували із ним і у міській раді, але згодом підтвердили слова людей: стоянка і літній майданчик справді з’явились там незаконно. Вочевидь, будь-який власник кафе у Бердичеві може робити те ж саме, на такі порушення влада готова роками закривати очі.
«11 лютого 2010 року рішенням виконавчого комітету № 67 підприємцю було надано дозвіл на реконструкцію належних йому приміщень по вулиці К. Маркса, 19 під кафе і офіс. Інших рішень щодо облаштування стоянки для авто чи літнього майданчика виконавчим комітетом не приймалось», – розповів заступник міського голови Бердичева Михайло Гайченя.
Зі слів посадовця, дане кафе знаходиться на орендованій земельній ділянці, площа якої майже 4 сотки. Його будівля є приватною власністю. Зареєстрований заклад у Житомирі і, зі слів бердичівських податківців, левова і значуща частка податків сплачується саме там. Питання благоустрою території біля кафе, каже Михайло Гайченя, теж має свої так звані визначені законом метражі, які не можуть бути більшими. Хоча по факту такими є.
«Для обслуговування будівлі, якщо це не визначено іншими параметрами, земельна ділянка має бути не менше 1 метра від периметру будівлі», – каже заступник міського голови.
Пан Олег каже: сусіди вже зневірились, що конфлікт якось вирішиться і влада допоможе у цьому.
«У мене таке відчуття, що Павлішина і Бородій кришують цей заклад, взяли під своє крило це все. Нам тільки казали, що в них все законно, правильно, чому ви піднімаєте шум, у них всі документи є», – каже він.
У міськраді нам довго відмовлялись надавати будь-яку інформацію про власників кафе, посилаючись на конфіденційні дані. Обмежились телефоном адміністратора, яка нарешті нас звела. Пан Андрій – співвласник закладу. Без гонору, з невеликими ваганнями, але погодився дати інтерв’ю на камеру. Визнає: його компаньйони не зовсім законно облаштували майданчик і стоянку.
«Літній майданчик у нас працює до 10 години, і то тільки влітку. В основному він для того, щоб люди покурили на вулиці, там музики нема. Стоянка – спільна, ми просто облагородили місце, там не написано, що це стоянка, ми хочемо там поставити знак, що вона тільки для висадки пасажирів», – каже співвласник кафе Андрій Зілінський.
Щоб вичерпати конфлікт, каже, вони вже подали заяву до міської ради на визначення місця для стоянки машин. У спільному дворі ж висипали щебінь, щоб прибрати ями на дорозі. Що ж до диму, то сплачують екологічний податок. Тому які питання?
«У нас паляться одні дрова. Коли в хаті пічне опалення, то викид такий самий, у нас за день спалюється оберемок дров», – каже пан Андрій.
З його слів, перевіряючі комісії до них приїздять постійно, але порушень не знаходять. Дозвільні документи, мовляв, у порядку, податки платяться. Якщо все так добре, то чого ж нарікають сусіди на нестерпне життя?
«Усіх сусідів бігає збирає, це все одна людина. Усюди є якась людина, яка хоче цим займатись, щоб комусь було погано. Ми хотіли, щоб вони прописали свої умови, те, що вони хочуть зробити, і ми ці умови зробили б і більше щоб до нас діла не мали. Вони не згодні. Спочатку одне, далі шукають інші причини», – вважає співвласник кафе.
Правозахисники наголошують: щоб проводити будь-які будівельні роботи, треба робити це у відповідності з будівельними нормами і мати відповідні узгодження. Якщо їх немає або мають місце певні відхилення у проекті, можна говорити про самочинне будівництво.
«Цивільний кодекс говорить, що у випадку даних порушень, якщо завдано шкоди суспільним інтересам, то за позовом органу місцевого самоврядування чи органів державної виконавчої влади може мати місце відповідний позов і зобов’язати власника здійснити відповідну перебудову. Якщо її здійснити не вдається, то за рішенням суду такий об’єкт може бути знесений», – каже правозахисник Олександр Гуменюк.
У схожих випадках юристи радять людям оскаржувати бездіяльність влади і стимулювати її працювати через правоохоронні органи чи у судовому порядку. Якщо ще їм вірять.
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/
Просмотрено: 844 раз
