Від самого ранку у поминальний день напрям на Нове кладовище тримали тисячі бердичівлян. Діставались сюди автобусами, автомобілями таксі, власним транспортом, а також пішки, адже погода дозволяла й прогулятись. На кінцевих зупинках і вздовж дороги чергували працівники патрульної поліції. Стежив, регулював рух автотранспорту разом із колегами й заступник начальника поліції Ярослав Онищук.
Віруючі кажуть: у цей день варто згадувати покійних лише добрим словом, йти до могилок рідних, аби разом із ними розділити радість Воскресіння Христового… Анна Максимівна і Владислав Денисович приїхали на кладовище власним транспортом. Дорога їх привела із Житомира.
Зручно, каже Владислав Денисович, що транспорт вдалось поставити не надто далеко. Злегенька стомлені, проте у гарному настрої.
На пам’ятних фото – знайомі й незнайомі обличчя, а під портретами, що на пам’ятниках – дві дати: народження і смерті. Хтось віднайшов вічний спочинок уже у літньому віці, дехто – ще зовсім молодим… Чимало бердичівлян, серед яких і Поліна Федорівна, підходять вклонитись нашим захисникам, життя яких обірвалось надто рано…
Щороку відвідують могилки рідних і сестри РЕмізови. Сідають на лавку, згадують батьків… Сестра Валентини Василівни лишилась у Бердичеві, друга – живе у Києві, а її дорога, як і щороку, вела з Одеси.
Якщо ще о 10-11-ій годинах на зупинці «Універмаг» вистоювали довжелезні черги, аби потрапити до салону автобуса «Експрес», сотні людей, то о 12.30 – пасажирів було небагато: вони підходили – і відразу сідали в автобус.
Зі слів заступника міського голови, у поминальний день традиційно курсували у напрямку нового кладовища 33 автобуси: 20 – у безкоштовному режимі – від зупинки «Універмаг» та ще 13 – за нині діючими тарифами – із трьох мікрорайонів міста: М’ясокомбінату, Червоної Гори, Вокзалу.
Репортаж: Олени Лук’янюк
ТРК ВІК
Просмотрено: 661 раз
