Прийнято вважати, що вони тренують власні тіла й серця задля досягнення міцного й непохитного духу. Це вони обіцяють виконувати правила етикету, поважати старших та утримуватися від насилля. І так, саме у цій спільноті прагнуть до мудрості й сили, не забуваючи водночас про таку чесноту, як скромність. Так вчив і до цього закликав їхній головний сенсей, майстер Масутацу Ояма – творець кіокушинкай-карате. Його маленьких та юних послідовників з кількох регіонів України зібрав Відкритий чемпіонат м. Бердичева з кіокушин.
З’ясовувати стосунки лише на татамі, зичили учасникам першості, на урочистому відкритті. Бажали, аби переміг сильніший та виказували впевненість, що майбутнє України – у надійних руках. Що ж до одного з тренерів бердичівської збірної – Анатолія Рябушкіна, то він переконаний: усі ці діти – вже молодці, адже кожен свого часу обрав кіокушин, ну а за те, що не побоялися вийти на татамі, на широкий загал, – молодці удвічі.
260 учасників того дня мали вийти на татамі: у першості (розділ «куміте») брали участь каратисти з Новоград-Волинського, Коростеня, Житомира, Баранівки, Черняхова, Козятина, Києва. Близько шести десятків маленьких бійців представляли кіокушин Бердичева – школу Анатолія Рябушкіна та Руслана Стукала. Тренери вчать своїх учнів: карате – то найпотужніший вид бойових мистецтв, кіокушин – найпотужніше, що є в карате.
І вони йдуть у бій: грізні, суворі, войовничі. Йдуть, аби довести таки, що їхній дух – не зламає ніщо у цьому світі, що вони сильні й мудрі, що коли й сльози, то в обіймах батьків, аби ніхто не бачив. У кожного з них – відпрацьований власними ударами свій секрет перемоги, у кожного – свій звивистий й непростий, як у справжнього майстра, шлях до заповітних поясів,.
І це правильно, вважається у карате: жодних «головне – участь». Лише чесний, достойний бій. Звісно, хтось у ньому, таки, поступиться супернику, як, припустимо, Андрій Шеренгівський Данилові Стукалу, але чого вартий сам факт, що вони пройшли через усі поєдинки у своїй чи не найчисленнішій віковій групі і вдвох опинилися у фіналі. ІІІ місце, припустимо, взяв на чемпіонаті ще один бердичівлянин Богдан Панчишин, але для цього хлопцеві потрібно було провести 5 непростих боїв. У званні чемпіонки України виходила на татамі наша землячка Дарія Копаниця. Відповідально? Не те слово. Але були бої, і Даша блискуче підтвердила свій високий статус. А кожен із учасників, констатують організатори, самовіддано підтвердив непохитність бойового духу. І це головне.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 8209 раз
