В особливий час світлої Пасхи разом з усім католицькім світом увійшли й прихожани бердичівської римсько-католицької парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Входити, власне, розпочали ще у четвер ввечері, відзначаючи святе тридення. Згадували Тайну вечерю Христа зі своїми апостолами, а також встановлення двох таїнств святої Церкви – найголовнішого – Євхаристії та таїнство священства. У п’ятницю зосередилися на постаті Ісуса, на його нескінченній любові до кожної людини. «Тишу очікування», сповнену великої надії й радості переживали у суботу. Парафія – це, свого роду, дім для кожного віруючого, і ось так, по-домашньому, збиралися вони у залі святої Терези (нижньому храмі Кляштору), аби освятити вміст своїх кошиків.
І ось до заповітної миті залишилися лічені хвилини… Особливого тепла й піднесення душам віруючих додає благодатний вогонь… Світло Христової любові має розігнати темряву людської невіри, проголошує Церква.
Найсвятковіша літургія цілого року… Ось, де відчувається істинна велич Пасхи... У дев’яти читаннях, з яких, серед іншого, складається служба, – нагадування про пророцтва Старого Завіту, що втілюються у Христовому Воскресінні. Серця переповнює радість, діляться священики й парафіяни: насамперед від того, що Ісус Христос є їхнім Спасителем. У ці дні, під час розмірковувань над таїнствами віри, припускає отець Рафаїл, багатьом католикам, мабуть, згадуватиметься Собор Паризької Богоматері.
Багатьом відомо, наскільки важливим є символ храму для людей католицької й православної віри, продовжує священик, у свою чергу, протестантські конфесії нагадують про особливу цінність спільноти… Що таке, власне, храм, коли у ньому немає людей, коли відсутні щира молитва та глибока віра? Звичайний музей. І тут святі отці пропонують знову згадати легендарний Нотр-Дам де Парі… З одного боку, від тієї пожежі здригнувся весь світ. А з іншого, хтозна, можливо, вона спонукала тисячі людей згадати про силу щирої молитви: он, мовляв, скільки їх нині звертаються до Господа біля зруйнованого храму, під склепінням якого останнім часом збиралося не так уже й багато віруючих… Храм має слугувати святинею, переконані брати-кармеліти з Бердичева, чого й бажають у день Світлого Великодня усім місцевим і немісцевим костелам, церквам, будинкам молитви, де збираються люди з Господом у серці.
Репортаж Олександра Єжеля
ТРК ВІК