На Житомирщині археологи на подвір'ї місцевих жителів розкопали підземне сховище XVII сторіччя. Є припущення, що склади створили ще під час російсько-шведської війни та зберігали там провіант для російської або ж польської армії, йдеться в сюжеті ТСН.
На подвірї пані Оксани Байцер справжня археологічна експедиція. «Мусимо миритися», – каже господарка. Вона розповідає, як кілька років тому працювала на городі та несподівано провалилася у землю по самі груди. Спочатку яму засипали і забули про неї, але цьогоріч під землю пішов вже чоловік, а у проваллі стало видно якісь стіни.
«Вже бачимо, що тут якийсь, як склеп, іде аркою, то вже зрозуміли, що тут щось цікаве є», – пояснила власниця обійстя.
Про знахідку повідомили міськраду, а та викликала археологів. Тоді й з’ясувалося, що під землею ховається величезна споруда. Аби побачити її, нині треба спуститися на глибину 4 метри. Під землею багато ходів, цегляні стіни, арки та археологічні розкопки. «Це шматки глечика, посуду, іноді кахлі», – показує знахідки учасник експедиції Максим Лижов.
Він звертає увагу на видряпані на стінах хрести: «Може, вони молили Бога, щоб усе нормально було. Під землею люди, які це робили, все ж таки їм страшнувато тут було».
Археологи вважають, що в XVII- XVIIІ століттях тут були склади із провіантом для армії. Пов’язують їх із Росією.
«З діяльністю князя Меншикова, якому у 1706 році було віддане місто Полонне на 6 років, і він тут активно розбудовував базу для російської армії під час російської війни 1700-1721 року», – пояснив кандидат історичних наук, завідувач відділу науково-дослідного центру охорони археологічної спадщини Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.
Місцеві від інтерв’ю відмовляються, але не на камеру кажуть, що катакомби у їхньому містечку чи не на кожному городі. Частина з них могла належати і польській армії.
«У 1640-х роках була збудована потужна фортеця в голландському стилі Станиславом Любомирським. Це воєвода Краківський був. На мою думку, це є Річ Пополита, польська шляхта, яка правила в місті», – каже краєзнавець Олександр Дригало-Соколовський.
Військові склади ховають багато таємниць, а підземні ходи можуть вести навіть до сусідніх містечок. Пошуковці не відкидають можливості виявлення забутих скарбів.
«Місто було розвинене, багате, великий відсоток жителів були євреї, які мали у своїй власності магазини», – каже Павло Нечитайло.
Власники ж подвір’я, звідки почалися розкопки, сподіваються – якщо науковці натраплять на скарб, про них не забудуть. А після завершення експедиції у міськраді обіцяють тунелі облаштувати і відкрити для туристів. Першовідкривачів хочуть переселити в іншу оселю – ті заради збереження пам’ятки готові пожертвувати навіть батьківською хатою.
Матеріал zhitomir.today