Кохання в 70-т! Не хмурте брів та скептично не посміхайтесь: таке буває. І навіть одруження у 77-ім! Ганна Семенівна та Іван Іванович поєднались у геріатричному. Дві одинокі душі знайшли один одного уже після того, як зазнали чимало печалей в особистому житті: Іван Іванович поховав двох дружин, а пані Ганна, згадує, була заміжня за п’яницею, хоч і дуже гарним.
Вони познайомились восени, коли падали яблука у саду. Він обирав щонайкращі й приносив жінці, до якої був небайдужим.
Із того часу їх бачили завжди разом. Коли Іван Іванович важко занедужав та зліг – Ганна Семенівна, як працівники геріатричного не просили, не відходила від ліжка хворого.
А потім, після благословіння керівництва закладу, було весілля! Клопотали за молоде подружжя і друзі, й працівники геріатричного, котрі щиро радіють їх сімейному щастю!
Попри погляди, перешіптування й, подекуди, людський осуд – їм, кажуть, добре удвох. І хоч слово «любов» якось, соромлячись, оминають вимовляти, у їх випадку це почуття щонайкраще проявляється у турботі, допомозі, підтримці.
Єдине, про що жалкують закохані 70-річні молодята, – що не звела їх доля раніше, коли були молодими! Та попри все, вони чекають на свою першу сімейну весну, коли можна буде частіше виходити на вулицю, прогулюватись, а восени збирати солодкі, стиглі яблука у їх саду.
Репортаж Олени Лук'янюк і Дмитра Піньківського
ТРК ВІК