Сегодня в Бердичеве митинг. Бердичевская молодежь, предприниматели и пенсионеры собрались на митинг на центральной площади города, чтобы поддержать земляка, положившего край заезжим депутатам – Александра Ревегу. Выступающие люди клеймили позором бессовестных Жебривского и Лабунскую, которые не только ничего не сделали для Бердичева и страны, но и пытаются с помощью судов украсть победу у Александра Ревеги.
Вчера бердичевский сегмент социальной сети «Вконтакте» взорвался резким заявлением лидера бердичевского Правого сектора Романа Чирки, в котором, он отреагировал на ставшее ему известным заявление Александра Ревеги об очищении города Бердичева от «бандитов из Правого сектора». Где, когда и перед кем сказал Александр Ревега о «зачистке» - в заявлении не указано. Однако в своих оценках Роман Чирка не стесняется, и иногда опускается до прямых оскорблений Александра Ревеги. Предлагаем читателям цитату из заявления Романа Чирки, взятую отсюда: https://vk.com/wall-65375017_1826 Стилистика автора сохранена.
В этом году в Украине произошел рост цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги, однако наименее защищенным семьям государство гарантирует компенсацию, которая покроет разницу в оплате.
у виставковій залі Музею історії міста Бердичева вперше пройшла виставка робіт Івана Яковича Стаднічука (1913-2000) – художника, графіка, члена Спілки художників СРСР, який тривалий час проживав та навчався у Бердичеві, згодом проживав у Казахстані. Іван Стаднічук працював у всіх жанрах станкового мистецтва та акварелі, багато його картин присвячені українській тематиці, зокрема Тарасу Шевченко, Миколі Гоголю, рідній Житомирщині, батькам. Ці картини і були представлені для огляду відвідувачам виставки.
2001 р. —
в Будинку дитячої творчості ім. О. Разумкова відбулась презентація поетичної збірки "Дивлюсь на світ безмежний", автором якої став народний депутат України Михайло Ковалко. На презентації були присутні міський голова Олексій Хилюк, представники духовенства, директори шкіл, бібліотечні працівники та ін. Слова вітань та побажань автору висловили письменник Володимир Забаштанський, директор видавництва "Криниця" Леонід Андрієвський, поетеса Лариса Колос, член національної спілки письменників України Тетяна Майданович та упорядник збірки Валентина Рівна.
1921 р. —
декретом Радянської влади всі церкви, у тому числі і бердичівські, були націоналізовані, а духівництво піддалось репресіям. Саме цього дня бердичівська Миколаївська церква владою передається для здійснення богослужінь єпископу Липовецькому та Бердичівському Олександру (Чекановському). Єпископ Олександр через декілька років приєднається до обновленського руху в церковному житті та стане одним з його лідерів – членом Всеукраїнського вищого церковного управління. Обновленський рух зіграє негативну роль в історії Православ’я. У 1937 році, під час репресій, з метою обґрунтованого знищення обновленства, спецслужбами було сфабриковано карні справи, за якими значну кількість обновленських кліриків звинуватили у приналежності до фашистських організацій і розстріляли. Така ж доля спіткала і митрополита Олександра (Чекановського) у 1939 році.
1837 р. —
цього дня у Бердичеві відбулась довгоочікувана подія – після завершення довготривалого будівництва нова кам’яна Успенська церква, яку збудували на місці старої дерев'яної,
"соборне, по чиноположению освящена". Успенська церква, згодом собор, стала справжньою архітектурною прикрасою Бердичева, вона зображена на численних малюнках, фотографіях бердичівських і не лише фотографів. Від назви Успенського собору отримала назву і площа, де знаходився храм – Соборна, яка і сьогодні носить таку назву. Площа перед Успенським собором стала місцем, де проходять зібрання громадськості, мітинги, урочисті заходи (власне, так відбувається і нині).
Підведення підсумків виборчих перегонів за місце у Верховній раді України на Житомирщині пройшло швидко і на сайті ЦВК буквально на наступний день один за одним з’являлись результати кожного з шести одномандатних округів. Станом на ранок вівторка, 29 жовтня, загалом по області опрацьовано 96,23% протоколів, найдовше рахують голоси у двох одномандатних виборчих округах № 65 (центр Новоград-Волинський)та 66 (Малин)– 99,28% і 82,21% відповідно, у решти чотирьох– все вже опрацьовано і кандидати святкують перемогу, чи готуються до судових позовів. Що принесли ці вибори не лише Бердичівщині, але й цілій області, хто представлятиме інтереси людей і визначатиме долю країни пропонуємо дізнатись вам у короткому огляді.
Як ми вже казали раніше, сьогодні, на номер «102» пролунало повідомлення про можливе замінування приміщення міської ради Бердичева. Працівників виконкому було евакуйовано, а на місце пригоди викликано вибухотехніків із Житомира.
У четвер, 30 жовтня, до міськвідділу міліції Бердичева надійшло повідомлення про замінування виконавчого комітету. Із приміщення одразу було евакуйовано усіх людей, а на місце пригоди викликано вибухотехніків.
У Бердичеві “замінували” приміщення міськвиконкому. Повідомлення про замінування надійшло від аноніма, який запевнив, що о пів на четверту дня приміщення мерії “злетить у повітря”.
Одразу працівниками сил міліції розпочалася евакуація всіх, хто на той момент знаходився у “замінованому” приміщенні, а фахівці почали шукати вибухівку.
Результати дочасних парламентських виборчих перегонів у 63-му виборчому окрузі виявилися доволі несподіваними. Не тому, що їх виграв Олександр Ревега. Навпаки, соціологія показувала, що він — один із фаворитів змагань. Очікувалося, що основна боротьба буде між Олександром Ревегою та Анжелікою Лабунською. Але Лабунська опинилася на третьорядних ролях, а основна боротьба розгорнулася між Олександром Ревегою та його найближчим опонентом — Павлом Жебрівським.
цього дня відбулось пленарне засідання депутатів Бердичівської районної ради XVII сесії V скликання. На цьому засіданні депутатами було прийнято рішення про затвердження гербу і прапора Бердичівського району. Великим гербом району став щит, розділений на два рівновеликі поля зеленого і червоного кольору. У щиті розміщені два накладені навхрест золоті бердиші, між ними чотири срібні шишки хмелю. Щит з гербом району охоплює вінок із дубових зелених гілок, золотих колосків пшениці та трьох червоних кетягів калини, перевитий синьо-жовтою стрічкою. Щит увінчаний золотою територіальною короною зі стилізованими під рослинні елементи зубцями. Прапор району – прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3. Воно складено з двох рівновеликих вертикальних смуг – зеленої (від древка) та червоної (від вільного краю). Детальніше...
2007 р. —
у Бердичеві померла Почесний громадянин міста Бердичева Людмила Ільківна (Іллівна) Горбаченко. Людмила Горбаченко з 1947 року працювала електрозварювальником у котельно-зварювальному цеху машинобудівного заводу "Прогрес", тут досягла значних вершин у праці. Вона тричі обиралась депутатом Бердичівської міської Ради, згодом також тричі ставала депутатом найвищого виборчого органу Радянського Союзу – Верховної Ради. Людмила Ільківна активно працювала у виборчому окрузі, приймала участь у вирішенні нагальних питань розвитку міста, області, держави. За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста та з нагоди 575-ліття від року заснування Бердичева виконавчий комітет Бердичівської міської ради рішенням №479 від 18.08.2005 р. присвоїв Горбаченко Людмилі Ільківні звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похована Людмилі Ільківні Горбаченко на міському кладовищі в секторі почесних поховань.
2004 р. —
на підставі Директиви Міністерства оборони України №312/1/014 від 18.06.2004 р. на базі 62-ї окремої механізованої бригади, що дислокується у Бердичеві на Червоній Горі, цього дня сформовано 26-у артилерійську бригаду у складі 8-го армійського корпусу Територіального управління "Північ" (офіційно День 26-ї Бердичівської артилерійської бригади відзначається 5 липня, коли було підписано перший наказ по 26-й артилерійській бригаді). За роки свого функціонування 26-та Бердичівська артилерійська бригада та її окремі підрозділи брали участь у всіх навчаннях 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. За вагомі досягнення у бойовій підготовці у 2008 році артилерійській бригаді було присвоєно почесне найменування "Бердичівська".
1905 р. —
у Бердичеві пройшло перше засідання Будівельного комітету по спорудженню нової кам’яної Миколаївської церкви на місці нинішньої дерев'яної. Розпочалось засідання після вранішньої Літургії з
"молебна о даровании помощи Божьей в святом деле строительства нового храма" перед образом святителя Миколая за участі духовенства Бердичівських церков і при великій кількості віруючих людей.
И вновь продолжается бой, и сердцу тревожно в груди, и Мазур такой молодой и партия бердичевлян впереди! Именно с этих слов хочется начать наш репортаж с политических окопов исторической битвы – битвы за Бердичев. На первый взгляд может показаться, что все уже закончилось разгромом заезжих кандидатов местным бизнесменом Ревегой, но это не будет правдой. Был разгром, или масштабные фальсификации, мы все сможем узнать только в одном случае – пересчете бюллетеней на всем избирательном округе.
цього дня єдиною на Україні приватною обсерваторією (директор Юрій Іващенко), яка розташована у селі Гальчин сусіднього з нами Андрушівського району, зареєстровано нову малу планету Сонячної системи – астероїд, який знаходиться в головному поясі астероїдів, між орбітами Марса та Юпітера. Цей астероїд отримав назву
Berdychiv (назва нашого міста у латинській транскрипції), реєстраційний номер 159181. Юрій Іващенко так пояснив своє рішення:
"Бердичів — це висококультурне історичне місто. Тим більше — наш сусід. Тому вибір був однозначний. Це має бути Бердичів!".
2004 р. —
Бердичівський аграрний ліцей, що розташований на околиці Бердичева в урочищі Трикутник, відсвяткував свій 50-и річний ювілей. Півстоліття тому тут відкрилась спочатку школа механізаторів, потім на її базі сформували сільське середнє професійно-технічне училище (сільПТУ-3), яке випускало трактористів-машиністів широкого профілю. Йшли роки, сільПТУ-3 перетворилось у ПТУ-33, згодом в аграрний ліцей, з 2013 року – Бердичівське вище професійне училище. Спеціально до 50-річного ювілею училища місцевий поет Михайло Пасічник написав гімн ліцею.
1999 р. —
у Києві після тяжкої хвороби помер Олександр Васильович Разумков (1959-1999) – уродженець Бердичева, який тривалий час працював на різний керівних посадах державного рівня. Зокрема, займав посади завідувача секретаріату Комісії Верховної Ради України у справах молоді, першого помічника – керівника групи помічників та референтів Президента України, заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та інші. Нині його ім'я носить провідний недержавний аналітичний центр України, що здійснює дослідження державної політики – Український центр економічних і політичних досліджень (Центр Разумкова). Також це ім'я присвоєно Центру позашкільної освіти міста Бердичева (колишній Будинок дитячої творчості по вулиці Вінницькій, 21). Похований Олександр Разумков у Києві на Байковому кладовищі.
1997 р. —
в актовій залі міськвиконкому для керівників бердичівських підприємств, установ та організацій була проведена презентація Українського мобільного зв'язку (UMC). Під час презентації представники компанії оголосили, що Бердичів став 115-м містом на Україні, де стало можливим користування мобільними телефонами цього оператора зв'язку за діючим на цей час аналоговим стандартом зв’язку NMT-450. Так мобільний зв'язок прийшов у Бердичів.
1953 р. —
у результаті пожежі, що сталась на бердичівському шкіряному заводі ім. Ілліча, згоріли цех оздоблення підошви, сушки і частина хромо-барабанного цеху. Вогонь знищив майже всі дерев'яні частини приміщення заводу.
1913 р. —
у селі Лозова Павлівка Кадіївського (нині Стахановського) району Ворошиловградської (нині Луганської) області народився Віктор Іванович Удовидченко (1913-2000) – учасник радянсько-фінської 1939-1940 рр. та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. У січні 1944 року в складі 305-го артилерійського полку 117-ї гвардійської стрілецької дивізіїВіктор Удовидченко приймав участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. По війні проходив військову службу та проживав у Бердичеві. По звільненні у запас тривалий час працював вчителем праці у середній школі №3. Враховуючи самовіддану працю по вихованню підростаючого покоління, вагомий внесок в розвиток міста, з нагоди 50-річчя від дня визволення міста Бердичева від фашистських загарбників рішенням Бердичівського міськвиконкому за №780 від 24 грудня 1993 року Віктору Івановичу Удовидченко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Помер Віктор Іванович Удовидченко 4 травня 2000 року. Похований у Бердичеві на міському кладовищі в секторі почесних поховань.
1909 р. —
у Бердичеві в багатодітній родині кустаря народився Матвій (Мотл) Давидович Гарцман (1909-1943) – український єврейський поет, що писав на ідиш. Писати вірші Матвій Гарцман розпочав ще у дитинстві. Свої перші вірші 15-и річний Матвій показав єврейському письменнику Абраму Кагану, який високо їх оцінив. Каган відмітив, що джерелом натхнення молодого поета був світ народних єврейських пісень. За своє життя Матвій Давидович створив 12 поетичних збірок єврейською мовою. Перекладав на ідиш Пушкіна, Франко, Шевченка. Життя Матвія Гарцмана обірвалось 15 грудня 1943 року під час одного з боїв на радянсько-німецькому фронті.
Програвати треба вміти. Та поки чинний народний депутат Анжеліка Лабунська цього, вочевидь, не сприймає, бо за останні вісім років ще не програвала у боротьбі за депутатський мандат.
Нині факт очевидний: зважаючи на оприлюднені ЦВК дані оброблених протоколів під час позачергових виборів народних депутатів, бути недоторканною Анжеліці Лабунській залишається недовго. Під час балотування у 63-му виборчому окрузі вона програла обом своїм опонентам — Олександру Ревезі та Павлу Жебрівському. Відтак, у неї - лише третій результат і з відставанням від лідера - Олександра Ревеги - у майже шість тисяч голосів. Павло Жебрівський випередив Анжеліку Лабунську майже на п’ять тисяч голосів.
Звернутися до Житомирського окружного адміністративного суду збираються юристи кандидата у народні депутати по 63-му виборчому округу Павла Жебрівського, який за даними сайту ЦВК посів друге місце. Про це під час мітингу 28 жовтня у Бердичеві повідомила довірена особа Жебрівського Тетяна Романовська.
У вівторок вранці ясна погода сприяла тому, щоб на Гардишівському летовищі провести показовий запуск безпілотного літального апарату та офіційно передати його військовим 26 Бердичівської артилерійської бригади.
Сегодня в половину одиннадцатого дня площадь перед мэрией Бердичева была пустынна. О приближающейся акции протеста «За честные выборы» свидетельствовала лишь группа секретных оперативников из милиции, один из которых все время поправлял пистолет в кобуре под мышкой, и журналисты из центральных телеканалов и СМИ города. Ну, еще небольшая группа парней, пришедших подышать воздухом на центральной площади города. Когда я сфотографировал парней, один активист мне предложил подойти к ним и «поговорить с народом». Первые слова, при встрече, вместе приветствия были убедительными: «Только не пиши там потом, что мы титушки, мы представители бердичевской молодежи».
Підведення підсумків виборчих перегонів за місце у Верховній раді України на Житомирщині пройшло швидко і на сайті ЦВК буквально на наступний день один за одним з’являлись результати кожного з шести одномандатних округів. Станом на ранок вівторка, 29 жовтня, загалом по області опрацьовано 96,23% протоколів, найдовше рахують голоси у двох одномандатних виборчих округах № 65 (центр Новоград-Волинський)та 66 (Малин)– 99,28% і 82,21% відповідно, у решти чотирьох– все вже опрацьовано і кандидати святкують перемогу, чи готуються до судових позовів. Що принесли ці вибори не лише Бердичівщині, але й цілій області, хто представлятиме інтереси людей і визначатиме долю країни пропонуємо дізнатись вам у короткому огляді.
Як ми вже казали раніше, сьогодні, на номер «102» пролунало повідомлення про можливе замінування приміщення міської ради Бердичева. Працівників виконкому було евакуйовано, а на місце пригоди викликано вибухотехніків із Житомира.
У вівторок вранці ясна погода сприяла тому, щоб на Гардишівському летовищі провести показовий запуск безпілотного літального апарату та офіційно передати його військовим 26 Бердичівської артилерійської бригади.
