Пошуки істини


Модератор: Bad Boys

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 334

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Вс сен 09, 2018 6:08 am

Притча. Что попросить?

Индийская притча

Вишну сказал как-то своему последователю:

— Зная о твоих бесконечных просьбах. Я решил исполнить три твоих желания. Подумай хорошенько перед тем, как выбрать их, но никогда больше не проси меня ни о чем.

Обрадованный человек не стал терять времени.

— Вот мое первое желание, — сказал он. — Хочу, чтобы моя жена умерла и я мог жениться на красотке.
Его желание незамедлительно исполнилось.

Но когда друзья и родственники собрались на кладбище и стали вспоминать все достоинства его жены, он понял, что поспешил со своим решением и попросил Вишну вернуть ее обратно. Таким образом, у него осталось только одно желание. Человек твердо решил, что на этот раз он будет тщательно думать, потому что исправить ошибку уже не сможет. Он стал спрашивать у всех совета. Кто-то предложил ему попросить себе бессмертия.

— Но зачем тебе бессмертие, если здоровье плохое? — говорили другие. — А здоровье зачем, если нет денег? А деньги, если нет друзей?

Прошли годы, но человек так и не принял решения: бессмертие или здоровье, богатство или сила, власть или любовь. В конце концов он спросил Вишну:
— Подскажи мне, о чем тебя попросить.
Вишну улыбнулся и сказал:
— Попроси себе удовлетворения независимо от того, что ты получаешь.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 334

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Ср сен 12, 2018 12:01 pm

Притча о лучшей жене

love-pritchi-4.jpeg

Однажды два моряка отправились в странствие по свету, чтобы найти свою судьбу. Приплыли они на остров, где у вождя одного из племён было две дочери. Старшая — красавица, а младшая — не очень.
Один из моряков сказал своему другу:
— Всё, я нашёл своё счастье, остаюсь здесь и женюсь на дочери вождя.
— Да, ты прав, старшая дочь вождя красавица, умница. Ты сделал правильный выбор — женись.
— Ты меня не понял, друг! Я женюсь на младшей дочери вождя.
— Ты что с ума сошёл? Она же такая… не очень.
— Это моё решение, и я это сделаю.
Друг поплыл дальше в поисках своего счастья, а жених пошёл свататься. Надо сказать, что в племени было принято давать за невесту выкуп коровами. Хорошая невеста стоила десять коров.
Пригнал он десять коров и подошёл к вождю.
— Вождь, я хочу взять замуж твою дочь и даю за неё десять коров!
— Это хороший выбор. Моя старшая дочь красавица, умница, и она стоит десяти коров. Я согласен.
— Нет, вождь, ты не понял. Я хочу жениться на твоей младшей дочери.
— Ты что, шутишь? Не видишь, она же такая… не очень.
— Я хочу жениться именно на ней.
— Хорошо, но как честный человек я не могу взять десять коров, она того не стоит. Я возьму за неё три коровы, не больше.
— Нет, я хочу заплатить именно десять коров.
Они поженились.
Прошло несколько лет, и странствующий друг, уже на своём корабле, решил навестить оставшегося товарища и узнать, как у него жизнь. Приплыл, идёт по берегу, а навстречу женщина неземной красоты.
Он её спросил, как найти его друга. Она показала. Приходит и видит: сидит его друг, вокруг детишки бегают.
— Как живёшь?
— Я счастлив.
Тут входит та самая красивая женщина.
— Вот, познакомься. Это моя жена.
— Как? Ты что женился ещё раз?
— Нет, это всё та же женщина.
— Но как это произошло, что она так изменилась?
— А ты спроси у неё сам.
Подошёл друг к женщине и спрашивает:
— Извини за бестактность, но я помню, какая ты была… не очень. Что произошло, что ты стала такой прекрасной?
— Просто, однажды я поняла, что стою десяти коров.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Чт дек 20, 2018 9:49 pm

Сколько ты стоишь?

Мудрая притча, которая научит уверенности в себе.
u-cost.jpg

Однажды к Мастеру пришел молодой человек и сказал:

— Я пришел к тебе, потому что чувствую себя таким жалким и никчемным, что мне не хочется жить. Все вокруг твердят, что я неудачник, растяпа и идиот. Прошу тебя, Мастер, помоги мне!

Мастер, мельком взглянув на юношу, торопливо ответил:

— Извини, но я сейчас очень занят и никак не могу тебе помочь. Мне нужно срочно уладить одно очень важное дело, — и, немного подумав, добавил: — Но если ты согласишься помочь мне в моем деле, то я с удовольствием помогу тебе в твоем.

— С… с удовольствием, Мастер, — пробормотал тот, с горечью отметив, что его в очередной раз отодвигают на второй план.
— Хорошо, — сказал Мастер и снял со своего левого мизинца небольшое кольцо с красивым камнем.

— Возьми коня и скачи на рыночную площадь! Мне нужно срочно продать это кольцо, чтобы отдать долг. Постарайся взять за него побольше и ни в коем случае не соглашайся на цену ниже золотой монеты! Скачи же и возвращайся как можно скорее! Юноша взял кольцо и ускакал. Приехав на рыночную площадь, он стал предлагать кольцо торговцам, и те поначалу с интересом разглядывали его товар.

Но стоило им услышать о золотой монете, как они тут же теряли к кольцу всякий интерес. Одни открыто смеялись ему в лицо, другие просто отворачивались, и лишь один пожилой торговец любезно объяснил ему, что золотая монета — это слишком высокая цена за такое кольцо и что за него могут дать разве что медную монету, ну в крайнем случае серебряную.

Услышав слова старика, молодой человек очень расстроился, ведь он помнил наказ Мастера ни в коем случае не опускать цену ниже золотой монеты. Обойдя весь рынок и предложив кольцо доброй сотне людей, юноша вновь оседлал коня и вернулся обратно. Сильно удрученный неудачей, он вошел к Мастеру.

— Мастер, я не смог выполнить твоего поручения, — с грустью сказал он. — В лучшем случае я мог бы выручить за кольцо пару серебряных монет, но ведь ты не велел соглашаться меньше чем на золотую! А столько это кольцо не стоит.

— Ты только что произнес очень важные слова, сынок! — отозвался Мастер. — Прежде чем пытаться продать кольцо, неплохо было бы установить его истинную ценность! Ну а кто может сделать это лучше, чем ювелир? Скачи-ка к ювелиру да спроси у него, сколько он предложит нам за кольцо. Только, что бы он тебе ни ответил, не продавай кольцо, а возвращайся ко мне. Юноша снова вскочил на коня и отправился к ювелиру.

Ювелир долго рассматривал кольцо через лупу, потом взвесил его на маленьких весах и, наконец, обратился к юноше:

— Передай Мастеру, что сейчас я не могу дать ему больше пятидесяти восьми золотых монет. Но, если он даст мне время, я куплю кольцо за семьдесят, учитывая срочность сделки.

— Семьдесят монет?! — юноша радостно засмеялся, поблагодарил ювелира и во весь опор помчался назад.

— Садись сюда, — сказал Мастер, выслушав оживленный рассказ молодого человека. И знай, сынок, что ты и есть это самое кольцо. Драгоценное и неповторимое! И оценить тебя может только истинный эксперт. Так зачем же ты ходишь по базару, ожидая, что это сделает первый встречный?


С сайта: http://fit4brain.com/9352

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Сб мар 16, 2019 9:01 am

Скорбь и радость

Когда Бердичевского рабби спросили, какой путь является правильным — путь скорби или путь радости, — он ответил:

— Есть два вида скорби и два вида радости. Если человек замыкается в скорлупе случившихся с ним несчастий и его покидает надежда, — это худший вид скорби, о котором сказано: «Божественное Присутствие не водворяется в месте уныния». Другой вид скорби — это благородная скорбь человека, понимающего что он утратил.

Точно так же и с истинной радостью. Тот, кто пренебрегает своей внутренней сущностью и среди пустых удовольствий не чувствует её и не пытается вернуть то, что он утратил, — такой человек является глупцом. Но истинно радостный подобен человеку, дом которого сгорел, но он, чувствуя глубокую внутреннюю потребность, строит новый дом. С каждым камнем, который он кладёт в стены нового дома, радость его возрастает.

С сайта: https://citaty.info/pritcha/492288

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Чт апр 18, 2019 6:37 am

Притча о том, как реагировать на злость и обиду

Время от времени нужно напоминать себе:


Мастер рассказывал: «В молодости я часто уходил в одиночестве на озеро и медитировал. У меня была небольшая лодка и я часами мог плавать и размышлять.

Однажды на рассвете, когда ночь медленно превращалась в утро, я сидел с закрытыми глазами и медитировал.

Внезапно чья-то лодка ударилась о мою и нарушила всю эту утреннюю гармонию. Как же меня это разозлило! Я хотел уже было обругать хозяина лодки, но открыл глаза и увидел, что лодка пуста.

Мне не на кого было выплеснуть свою злость. Поэтому я просто закрыл глаза и попытался снова обрести гармонию в себе.

Когда взошло солнце, я нашел покой в себе. Пустая лодка стала моим учителем. С тех пор, если кто-то пытается обидеть меня, я просто говорю себе:

– И эта лодка тоже пуста».

http://fit4brain.com/10920

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Вс июн 16, 2019 6:53 am

Притча об уверенности в собственных силах

Один предприниматель по уши погряз в долгах и уже не видел выхода из сложившейся ситуации. Он должен был кредиторам, а поставщики каждый день требовали оплаты.

Он вышел в парк, чтобы отвлечься, но мысли роем крутились в голове. Мужчина опустил голову на руки, мысленно перебирая варианты, что же может спасти дело от банкротства. Вдруг перед ним появился какой-то старик.
– Я вижу, что вас что-то тревожит, – сказал он. – Не поделитесь?
Предприниматель рассказал ему о своих проблемах, нехватке денег и отказах банка выдать хоть какой-то кредит для раскрутки. Старик слушал, не перебивая, а затем сказал:
– Думаю, я могу вам помочь.
Он спросил у предпринимателя имя, выписал чек и сунул его в руку удивленного мужчины.
– Возьмите эти деньги. Встретимся здесь ровно через год, и вы сможете отдать мне их обратно.
Не успел мужчина и слова сказать, как старик растворился в толпе.

Предприниматель взглянул на чек. На нём в поле для суммы было аккуратно выведено «$500 000», а ниже было прописано имя – «Джон Рокфеллер». Джон Рокфеллер, один из самых богатых людей мира!

«Я могу покончить со всеми проблемами в одно мгновение!» – подумал он. Но вместо этого предприниматель решил положить чек в сейф. Одна только мысль о его существовании давала ему силы выработать способ сохранить свой бизнес.

С вновь возросшим оптимизмом он заключил выгодные сделки и расширил условия оплаты. Ему удалось совершить несколько больших продаж. В течение нескольких месяцев он выбрался из долгов и снова стал зарабатывать деньги. И год спустя он вернулся в парк с тем самым чеком.

В уговоренное время старик опять появился. Мужчина уже готов был отдать чек и рассказать о своих успехах, как вдруг подбежала медсестра и схватила старика.

– Я так рада, что наконец поймала его! – воскликнула она. – Надеюсь, он не беспокоил вас. Он часто убегает из дому и рассказывает людям, что он Джон Рокфеллер.

Предприниматель стоял ошеломленный. В течение всего года он крутился и делал бизнес, покупая и продавая, в полной уверенности, что в любой момент ему на выручку могут прийти полмиллиона долларов.

Внезапно он понял, что не деньги, реальные или воображаемые, перевернули его жизнь. Его новая уверенность придала ему сил добиться всего того, что он теперь имеет.


Возьмите инициативу в свои руки. В решающий момент только уверенность играет ключевую роль.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Вс сен 08, 2019 9:06 am

Re: Пошуки істини

Правитель города приказал схватить Бузургмихра и бросить в тюрьму. Ученики пришли навестить своего учителя в заточении. Они были поражены, увидев, что их учитель ничуть не переменился и радостно приветствует их, словно они в гостях у него дома.

— Учитель, что служит вам утешением здесь, в доме печали? — воскликнули ученики.

— Четыре изречения, — ответил Бузургмихр. — Вот первое: «Зла никому не избежать, ибо всё предопределено судьбой». Вот второе: «Что остаётся делать человеку в несчастье, как не терпеливо переносить своё страдание? Ведь во всей Вселенной не только ты испытываешь нечто подобное». Вот третье: «Будь благодарен судьбе за то, что не случилось худшего, — оно всегда возможно». И, наконец, я говорю себе: «Избавление может быть близко, хотя ты и не знаешь об этом».

В этот момент стражники пришли с вестью, что суфий свободен, ибо схватили его по ошибке.

Материал сайта:
https://citaty.info/pritchi?gclid=Cj0KC ... p6EALw_wcB

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Вс сен 08, 2019 9:18 am

Притча про гроші (Богатство та біднність)

Одна людина якось об'їжджала з діловою поїздкою рідні краї. Наближалася ніч, посилювалася негода, і дістатися до найближчого села видавалося абсолютно неможливим. Неподалік на узліссі самотньо примостився крихітний будиночок, і подорожній вирішив попроситися туди на нічліг. Наблизившись і побачивши похилений паркан та запущений сад, подорожній узагалі засумнівався, що тут хтось мешкає, але слабке світло, що тьмяніло зсередини, засвідчило про те, що там усе ж хтось є. Постукавши, чоловік увійшов у будинок і побачив сумну картину: за столом посеред кімнати сиділа жінка, худа, бліда, виснажена. Поруч метушилася дітвора – одне за одного менша - і сумними очима поглядала на прибульця. Через шторки в дальньому кутку кімнати долинали хрипи і стогони тяжкохворої людини. Атмосфера навколо дихала відчаєм, і злидні буквально волали з кожного кутка. Дізнавшись, що гість проситься на постій всього лише на одну ніч, жінка сказала:
- Звичайно, лишайся, тільки, боюсь, ми не зможемо надати тобі хороших умов. Відтоді, як тяжко захворів і зліг мій чоловік, все у нас не ладнається. Втративши годувальника, я сама змушена цілими днями працювати у чужих людей, щоб так-сяк прогодувати сім'ю. А доки я перу чужу білизну і обкопую чужі сади, мій власний будинок і сад у занепаді. Грошей, які я приношу у дім, ледь стає на їжу. Навіть ліки чоловікові купити немає за що. Тому на вечерю я можу запропонувати тобі лише трохи молока і шматочок хліба...

Запевнивши господиню, що він відмінно влаштувався в передпокої, мандрівник ліг і дуже скоро заснув. На ранок, йдучи, прибулець побажав заплатити за постій і запитав у господині, скільки він винен. Жінка сумно сплеснула руками і стала відмовлятися, але подорожній наполягав, кажучи, що на ці гроші вона зможе купити молока дітям або ліки для чоловіка. Почувши це, господиня здалася і сказала:
- Тоді ти винен мені одну копійку - це рівно стільки, скільки мені не вистачає, щоб купити чоловікові хороші ліки. Віддавши копійку і подякувавши жінці, мандрівник вирушив далі в дорогу. Оскільки погода сприяла подорожі, то наступну частину шляху вдалося подолати досить швидко. Уже до півночі наш герой опинився в красивому, багатому селі золотошукачів і подзвонив у ворота першого ж будинку, який трапився дорогою. На дзвінок вийшов слуга-охоронець і після ретельного допиту - хто, навіщо і чому - пропустив подорожнього до господаря дому. Той був не проти, щоб гість заночував. Отже, цю ніч мандрівник провів у повному комфорті: ванна, джакузі, ситна вечеря, м'яке, затишне ліжко... Загалом, на ранок він прокинувся цілком відпочилим, повним сил і поставив господареві те ж саме питання, що і бідній жінці днем ​​раніше, а саме: «Скільки я винен тобі за постій?». Господар замислився, прикинув і так, і сяк, потім дістав калькулятора, поклацав клавішами і, нарешті, озвучив суму: одна копійка.

- Саме такої суми мені бракує, щоб прикупити тут неподалік ділянку землі і приступити до розробки золотоносної жили! Подорожній витягнув із гаманця копійку, розрахувався з господарем і, подякувавши йому, поїхав далі у своїх справах.

...Так уже сталося, що рівно за рік мандрівникові знову довелося їхати тим самим маршрутом. І чоловік вирішив відвідати людей, у яких зупинявся минулого разу. Підійшовши до узлісся, він помітив красивий, по-хазяйськи встановлений паркан, а за ним - квітучий сад. Увійшовши через хвіртку, подорожній побачив акуратний будиночок із вимитими до блиску вікнами і накрохмаленими фіранками. Із саду доносилися запахи здоби і ароматного чаю - родина збиралася обідати. У цей час відчинилися двері і на вулицю вибігла жінка в оточенні рум'яних, усміхнених малюків. Спершу мандрівник не впізнав у ній господиню - вже дуже молодою і веселою виглядала вона, але, придивившись, зрозумів, що це та сама господиня будинку: просто очі її, та й сама вона вся, світилися щастям. Побачивши гостя, жінка дуже зраділа, запросила до столу і почала розповідати:

- А копійка-то твоя нам ось як придалася: ліки чоловікові купили - він і видужав. А як одужав, так всю домашню роботу враз переробив: і паркан полагодив, і будинок відремонтував, і на роботу пішов. І мені вже немає потреби наймитувати у чужих людей, тому я із задоволенням клопочуся в хаті, дбаю про своїх рідних. Це якраз те, що я люблю робити.
Подорожній, випивши чаю, побажав жінці щастя і пішов далі. До вечора він дістався до селища золотошукачів. Підійшовши до потрібного будинку, він спочатку подумав, що помилився адресою, - дім виглядав жахливо запущеним і нежилим. Подорожній автоматично постукав у ворота будинку, не сподіваючись на відповідь. Однак двері відчинилися, і до нього вийшов той самий слуга-охоронець, з яким він зустрічався минулого року. Охоронець його теж упізнав.

- Чи можу я бачити твого господаря? - запитав мандрівник.
- Навряд чи, - відповів слуга. - Після твого візиту господар придбав золоту копальню. Успіх супроводжував його, він казково розбагатів і вирішив примножити свій капітал: будував залізниці, скуповував родючі землі, відкривав нові магазини. Він так поринув у свій бізнес, що майже не з'являвся в маєтку. А в цей час його кохана дружина втекла з іншим, та ще й прихопила з собою половину статку. Дізнавшись про це, господар впав у депресію, почав пити, кинув свої підприємства, вони стали розорятися одне за іншим, борги росли, як снігова куля. Навіть цей будинок довелося виставити на продаж, але покупців так і не знайшлося. Сам господар опинився в одній з міських нічліжок, став жебраком, усіма забутим, важко хворим. Я не впевнений, чи живий він взагалі...

Від бідності до багатства - всього один крок (або одна копійка). І навпаки.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Вт окт 01, 2019 3:55 pm

Душераздирающая история одного несостоявшегося развода

Однажды один человек сидел около оазиса, у входа в один ближневосточный город. К нему подошел юноша и спросил: "Я ни разу здесь не был. Какие люди живут в этом городе?"

Старик ответил ему вопросом: "А какие люди были в том городе, из которого ты ушел?" -- "Это были эгоистичные и злые люди. Впрочем, именно поэтому я с радостью уехал оттуда". -- "Здесь ты встретишь точно таких же"-, ответил ему старик. Немного погодя, другой человек приблизился к этому месту и задал тот же вопрос: "Я только что приехал. Скажи, старик, какие люди живут в этом городе?"

Старик ответил тем же: "А скажи, сынок, как вели себя люди в том городе, откуда ты пришел?" -- "О, это были добрые, гостеприимные и благородные души. У меня там осталось много друзей, и мне нелегко было с ними расставаться".

-- "Ты найдешь таких же и здесь", -- ответил старик. Купец, который невдалеке поил своих верблюдов, слышал оба диалога. И как только второй человек отошел, он обратился к старику с упреком: "Как ты можешь двум людям дать два совершенно разных ответа на один и ото же вопрос?"

"Сын мой, - говорит старик, - каждый носит -- свой мир в своем сердце. Тот, кто в прошлом не нашёл ничего хорошего в тех краях, откуда он пришёл, здесь и тоже -- не найдёт ничего. А тот, у кого были друзья в другом городе, и здесь тоже -- найдёт верных и преданных друзей. Ибо, видишь ли, окружающие нас люди становятся тем, -- что мы находим в них...
Последний раз редактировалось kobra Ср окт 02, 2019 3:37 pm, всего редактировалось 1 раз.
Аватара пользователя

Новичек
Новичек

Сообщения: 21

Зарегистрирован: Ср окт 02, 2019 11:09 am

Сообщение Ср окт 02, 2019 11:57 am

Re: Пошуки істини

интересно конечно но это не мое

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 334

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Пт дек 13, 2019 7:53 am

Притча «О Прощении»

Как-то собрались Души на совещание перед воплощением на Землю.
И вот Бог спрашивает одну из них:
- Зачем ты идёшь на Землю?
- Я хочу научиться прощать.
- Кого же ты собираешься прощать? Посмотри, какие Души все чистые, светлые, любящие. Они настолько любят тебя, что ничего не могут сделать такого, за что их нужно прощать.

Посмотрела Душа на своих сестричек, действительно, она их любит, безусловно, и они её так же любят!
Пригорюнилась Душа и говорит:
- А мне так хочется научиться прощать!

Тут подходит к ней другая Душа и говорит:
- Не горюй, я тебя так сильно люблю, что готова быть рядом с тобой на Земле и помочь тебе испытать прощение. Я стану твоим мужем и буду тебе изменять, пить, а ты будешь учиться меня прощать.

Другая Душа подходит и говорит:
- Я тебя тоже очень люблю и пойду с тобой: буду твоей мамой, наказывать тебя, всячески вмешиваться в твою жизнь и мешать жить счастливо, а ты будешь учиться меня прощать.

Третья Душа говорит:
- А я буду твоей лучшей подругой и в самый неподходящий момент предам тебя, а ты будешь учиться прощать.

Ещё одна Душа подходит и говорит:
- А я стану твоим начальником, и из-за любви к тебе буду относиться к тебе жёстко и несправедливо, чтобы ты могла испытать прощение.

Ещё одна Душа вызвалась быть злой и несправедливой свекровью.

Так и собралась группа любящих друг друга Душ, придумали сценарий своей жизни на Земле для проживания опыта прощения и воплотились. Но оказалось, что на Земле вспомнить Себя и о своём договоре очень сложно.

Большинство приняли всерьёз эту жизнь, стали обижаться и гневаться друг на друга, забыв о том, что они сами составили этот сценарий жизни, а главное — что все любят друг друга!

https://mirpozitiva.ru/parables/318-86_ ... henii.html

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 334

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Вс янв 26, 2020 10:33 am

Наступает время, когда желание уходит. Ко всему.

Наступает время, когда желание уходит. Ко всему. И к вещам, и к людям…

Много лет назад, когда ещё была жива моя мудрая бабушка, она однажды сказала нам с мамой, вешающим новые шторы к Пасхе, одну замечательную вещь… Шторы были, по тем временам, новомодные: с ассиметричными ламбрекенами, кистями, прочими прибамбасами…Они никак не хотели прицепляться к карнизам, падали нам на голову… мы ругались, возились, хохотали, снова брались за дело…

– Ещё совсем недавно я бы до потолка прыгала, если бы у меня появились такие шторы, – произнесла бабушка, – а сейчас ни крупинки желания… Оно уходит, девчонки… желание уходит. Ко всему. И к вещам, и к людям…

Делайте всё, пока у вас есть на это желание. Тратьте деньги на ерунду – не копите! Ерунда дарит радость, а накопления – нет. Куда копить? На похороны? Ещё никого непохороненным не оставили… Радуйтесь, пока есть радость… Любите, пока хочется… Наступает время, когда и тепла чужого не хочется… Ничего уже не хочется…

Наверное, природа так специально делает, чтобы мы спокойнее уходили, не цеплялись ни за барахло, ни за людей… Вот и я уже готова уйти… А если бы сейчас могла вернуться в ваши годы, то жила бы одним днём, и радовалась каждому желанию…

Бабушки давно нет. А я живу именно так: одним днём, и радуясь каждому желанию…

Автор: Лиля Град

http://fit4brain.com/11295

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 363

Зарегистрирован: Ср сен 12, 2007 6:14 pm

Сообщение Сб май 16, 2020 10:01 pm

27 речей, які потрібно почати робити, щоб знайти щастя

Щастя - це щоденний вибір. Вибір думок і дій. Це певні звички і стиль життя. Пропонуємо статтю про те, що потрібно робити, аби перебувати у щасті.

Щастя - це "правильні" звички
Я без кінця дивуюся взаємозв'язку між дорогою, яку ми обираємо в житті, і щастям, яким ми щодня насолоджуємося. Це ваш вибір, який ви робите кожен день, і часом здається, що цей вибір абсолютно не пов'язаний з вашим щастям, але це серйозно впливає на ваше психологічне і фізичне самопочуття.

Протягом багатьох років завдяки нашій тренерській практиці і курсам преміум-класу Енджел і я спілкувалися з тисячами людей, які борються за своє місце під сонцем. І ми прийшли до висновку, що нас робить нещасним або, навпаки, щасливим не те, що у нас вже є, не те, де ми знаходимося, або те, через що довелося пройти, а те, як ми на це дивимося і що з цим робимо.

У нашому повсякденному житті дуже легко не помітити ліс за деревами, ми можемо абсолютно пропустити маленькі, прості речі, які здатні вплинути на ступінь нашого щастя і всю повноту нашого життя.

На щастя, вам не потрібно випробовувати це все на собі. Ми з дружиною провели більшу частину десятиліття за роботою один-на-один з нашими клієнтами, і нам вдалося визначити правильні звички і манери поведінки, які сприяють нашому щастю. Нижче я коротко виклав кілька найбільш дієвих порад, які можуть вам легко допомогти у щоденній рутині.

1. Вчіться виявляти більше людяності.
- Гаджети це, звичайно, велике творіння людства, але, якщо ви не будете обережні, вони можуть стати перешкодою на шляху до вашого щастя. Контролюйте їх, щоб не вийшло навпаки. Іншими словами: відкладіть смартфон в сторону. Не уникайте зорового контакту. Не ховайтеся за екранами своїх девайсів. Краще слухайте історії інших людей. Слухайте і разом усміхайтеся.

2. Почніть фільтрувати шум, який виникає у вас в голові.
- Будьте обережні у виборі того, кому ви довіряєте мікрофон і сцену у своєму житті. Не варто просто прислухатися до найгучнішого голосу. Слухайте найбільш справжній, щирий.

3. Використовуйте можливості вибору, для вашого ж благополуччя.
- Величезна частина нашого життя - це результат маленьких виборів, з якими ми стикаємося щодня. Якщо вам не подобається якась частина вашого життя, саме час почати вносити невеликі зміни і робити кращий вибір, прямо тут і зараз.

4. Постарайтеся стати більше ефективним, ніж зайнятим.
- Можна бути дуже зайнятим, а можна бути дуже продуктивним, ефективним. І між цими поняттями існує велика різниця. Не плутайте рух з прогресом. Конячка-гойдалка рухається, але ніколи не робить просування вперед. Іншими словами ...

5. Почніть кожен день присвячувати час чомусь, що дійсно має для вас велике значення.
- Те, що ви робите кожен день, має значення, але те, чому ви це робите, - куди важливіше. Так що вистачить робити те, що ви просто здатні робити; з'ясуйте, для чого ви були народжені і після цього робіть саме це. І навіть якщо ви можете виділити всього лише 15 хвилин на день для цього, немає проблем - нехай ці 15 хвилин будуть дійсно мати сенс.

6. Почніть жити теперішнім.
- Якщо у вашій голові і серці все ще живе образа минулого, то чим далі ви будете з нею йти, тим гірше для вас. Відпустіть цю образу. Так само не зациклюйтеся на створенні ідеального майбутнього, щоб не прогавити сьогоднішнє. Живіть тут і зараз.

7. Замініть свої переживання на позитивні дії.
- Більшість речей, через які я переживаю, не відбулися. Більшість речей, на які я сподівався і старанно працював, здійснилися. Те ж стосується і найбільш щасливих і успішних людей, з якими протягом цих багатьох років доводилося спілкуватися і працювати. Так що продовжуйте мріяти і діяти.

8. Почніть йти назустріч речам, а не тікати від них.
- Кращий спосіб позбутися від чогось негативного - це переключитися на щось позитивне.

9. Дозвольте вашій любові перемогти ваш страх.
- По суті є лише дві сили: Любов і Страх. Страх відштовхує від вас те, чого ви хочете. Любов, навпаки, приваблює.

10. Почніть робити те, що правильне, навіть якщо це не самий простий вибір.
- Тільки тому, що ви можете, не означає, що ви повинні. Тільки тому, що це легко, не означає, що це того варто. Робіть те, що правильне, а не те, що на сьогоднішній момент найпростіше. Так ви зможете уникнути стресових ситуацій.

11. Порівнюйте себе тільки з самим собою, а не з кимось ще.
- Не думайте про те, що є в інших, і те, де вони знаходяться. Ви не на їхньому місці, а поки ви будете порівнювати себе з іншими людьми, вам буде дискомфортно на своєму власному місці. Так що зосередьтеся на тому, що найкраще для вас, і на ваших особливих обставинах. Що необхідно робити для ваших власних цілей? Робіть це! Ви не будете порівнювати себе з іншими, якщо захопитеся своїми цілями.

12. Будьте по-справжньому добрими до інших людей.
- Чим більше прекрасного ви зможете побачити на чиємусь шляху, тим менше захочете порівнювати зі своєю власною дорогою.

13. Будьте більш терпимі до тих, хто дивиться на речі по-іншому.
- Пам'ятаєте, любов і доброта народжують любов і доброту. Те, що ми любимо людей, з якими часто дивимося на багато речей по-різному, говорить про те, що ми насправді віримо в себе.

14. Нехай останнє слово буде за милосердям.
- Ми тільки програємо суперечку, якщо наша гордість наполягатиме на перемозі. Коли важливіше перемогти в суперечці, ніж любити людей, треба починати все заново щодо віри і пріоритетів.

15. Почніть віддавати без очікування отримати щось у відповідь.
- Ви будете в кінцевому підсумку дуже розчаровані, якщо будете чекати від інших людей того ж, що ви робите для них. Не у всіх таке ж велике серце, як у вас. Ось чому іноді ви повинні віддавати в два рази більше, не чекаючи, що в підсумку ви отримаєте щось краще натомість. Факт, що ви можете посадити насіння, яке стане квіткою, поділитися з кимось знаннями, посміхнутися комусь, даруючи надію, - доказ того, що щедрість творить чудеса за сценою. Так що ...

16. Станьте самі тією зміною, яку ви хочете бачити в світі.
- Чесно кажучи, кожен з нас був народжений зі здатністю змінити чиєсь життя. Не пропустіть цей шанс. Будьте ласкаві. Будьте тим, хто приносить зміни. Те, що ви даєте іншим людям, це те, що ви даєте самому собі. Коли ви ставитеся з любов'ю до оточуючих, ви усвідомлюєте, що ви привабливі.

17. Ваше «багатство відносин» має бути для вас на першому місці.
- Люди, які проводять весь свій час, намагаючись заробити гроші, витрачають всі свої гроші для того, щоб отримати час. Не робіть тих же помилок. Перш за все, повинні бути найважливіші речі. Краще будьте багаті на хороші дружні і сімейні відносини.

18. Почніть показувати своїм близьким, що вони означають для вас.
- Наші найближчі взаємини життєво важливі для нашого щастя. Коли ми говоримо людям, яких любимо, про свої почуття, ми не повинні забувати про те, що найкращий комплімент - це не просто вимовляти слова, а жити згідно з ними.

19. Почніть бути вдячним за те життя, яке у вас є.
- Вдячність - це просто усвідомлення, що є добре. Порахуйте всі хороші події, які з вами відбуваються, незалежно від того, наскільки незначними вони можуть здаватися, і почніть зі своєї здатності зараз дихати.

20. Замініть фразу «Я повинен» фразою «У мене є можливість», коли ви ловите себе на думці, що ви починаєте скаржитися.
- Ті багато речей, на які ми скаржимося, інші хотіли б мати можливість робити.

21. Відкрийтеся для нових можливостей свого особистого зростання.
- Майже в кожній ситуації все може змінити трохи готовності визнати, що є щось, чого ви не знаєте. Відвідайте нові місця, і безмежні можливості тут же з'являться. Якщо ви хочете отримати те, чого ніколи не мали, почніть робити те, чого не робили раніше. Живіть з відкритим серцем і радійте життю.

22. Нехай всі розчарування зникають відразу, як тільки вони з'являються.
- Ви не можете дозволити одному неприємного моменту зіпсувати безліч прекрасних. Не можна, щоб щоденні дурні, маленькі трагедії зламали вас. Щастя всередині кожного з нас. Ви контролюєте всі свої думки. Запам'ятайте: тільки ви самі впливаєте на своє щастя.

23. Намагайтеся зосередитися тільки на тому, що ви можете контролювати.
- Не форсуйте події. Дайте перший поштовх, а потім нехай все буде, як буде. Якщо щось має статися - це обов'язково станеться.

24. Почніть перевертати сторінки, які необхідно перегорнути.
- Немає жодної книги, яка складалася б з одного розділу. Одна єдина глава не містить в собі всю історію. Ми не є нашими помилками. Перевертайте сторінки, які повинні бути перевернуті.

25. Почніть приймати уроки, які підносить вам життя.
- Все, що відбувається, допомагає вам розвиватися і рости. Іноді важкий досвід підносить нам самі безцінні уроки, які, як нам здавалося, нам не потрібні. Якщо ви стикаєтеся з проблемами, це добре. Це говорить про те, що ви рухаєтеся вперед. Проблем немає тільки у тих людей, які не діють.

26. Почніть оцінювати ваш прогрес кожен день, незалежно від того, наскільки він малий.
- Ви - це результат ще не завершених робіт. Це означає, що ви отримуєте все потроху, а не зразу. Ви, можливо, не там, де хотіли б опинитися, але подивіться, як далеко ви зайшли, і будьте вдячні за те, що не застрягли на одному місці.

27. Усвідомте і прийміть невпевненість і невизначеність, які присутні у вашому житті.
- Не дозвольте невпевненості в тому, як щось може закінчитися, зробити так, що ви навіть спроби не зробите. Невпевненість переслідує нас, але життя непередбачуване.


http://narodua.com/dajdzhest-svit/27-pr ... astja.html

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 334

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Пт май 22, 2020 6:50 pm

Притча про сенс життя

Одного разу учень запитав Учителя:«Учитель, в чому сенс життя?» – Чийого? – Здивувався Вчитель.

Учень, трохи подумавши, відповів: – Взагалі. Людського життя. Учитель глибоко зітхнув, а потім сказав учням: – Спробуйте відповісти …

Один учень сказав: – Можливо, у коханні?

– Непогано, – сказав Учитель, – але невже однієї любові достатньо, щоб на схилі років сказати «я жив не даремно»?

Тоді інший учень сказав: – По-моєму, сенс життя в тому, щоб залишити після себе щось людству на многії століття. Як, наприклад, ти, Учитель!

– Ух, – посміхнувся Вчитель, – якби я знав тебе гірше, міг би прийняти це за лестощі … Ти хочеш сказати, що більшість людей живе даремно?

Третій учень невпевнено припустив: – А може бути таке, що його і не треба шукати, цей самий сенс?

– Ану, ану, – зацікавився Учитель, – поясни, чому ти так думаєш!

– Мені здається, – сказав учень, – що якщо задаватися цим питанням, то, по-перше, точної і остаточної відповіді все одно не знайдеш, будеш весь час сумніватися, а, по-друге, якої б відповідь не знайшов, все одно завжди знайдеться хтось, хто буде з цим сперечатися … Так все життя пройде в пошуках сенсу …

– Тобто, що? – посміхнувся Вчитель, – сенс життя в тому, щоб? …

– Жити? – Сказав учень.

– По-моєму, це – відповідь! – І Учитель жестом показав, що на сьогодні заняття закінчено.

Постоялец
Постоялец

Сообщения: 334

Зарегистрирован: Пн дек 07, 2009 8:52 pm

Сообщение Пт май 22, 2020 6:56 pm

Притча про сенс життя

Одного разу учень запитав Учителя:«Учитель, в чому сенс життя?» – Чийого? – Здивувався Вчитель.

Учень, трохи подумавши, відповів: – Взагалі. Людського життя. Учитель глибоко зітхнув, а потім сказав учням: – Спробуйте відповісти …

Один учень сказав: – Можливо, у коханні?

– Непогано, – сказав Учитель, – але невже однієї любові достатньо, щоб на схилі років сказати «я жив не даремно»?

Тоді інший учень сказав: – По-моєму, сенс життя в тому, щоб залишити після себе щось людству на многії століття. Як, наприклад, ти, Учитель!

– Ух, – посміхнувся Вчитель, – якби я знав тебе гірше, міг би прийняти це за лестощі … Ти хочеш сказати, що більшість людей живе даремно?

Третій учень невпевнено припустив: – А може бути таке, що його і не треба шукати, цей самий сенс?

– Ану, ану, – зацікавився Учитель, – поясни, чому ти так думаєш!

– Мені здається, – сказав учень, – що якщо задаватися цим питанням, то, по-перше, точної і остаточної відповіді все одно не знайдеш, будеш весь час сумніватися, а, по-друге, якої б відповідь не знайшов, все одно завжди знайдеться хтось, хто буде з цим сперечатися … Так все життя пройде в пошуках сенсу …

– Тобто, що? – посміхнувся Вчитель, – сенс життя в тому, щоб? …

– Жити? – Сказав учень.

– По-моєму, це – відповідь! – І Учитель жестом показав, що на сьогодні заняття закінчено.
Пред.След.

Вернуться в Все, что не подходит не в один из разделов

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 10

cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group.
Designed by ST Software for PTF.
Русская поддержка phpBB