Сообщение Вс фев 12, 2012 10:01 pm

Історія міста Бердичіва

Бердичів - місто обласного підпорядкування, центр Бердичівського району, розташоване на півдні області на відстані 180 кілометрів на південний захід від Києва та 40 кілометрів на південь від Житомира, на березі річки Гнилоп'ять, притоки Тетерева.

Бердичів відомий з 1320 року, коли ця місцевість була подарована Великим князем Гедиміном родині Тишкевичів. Роком заснування Бердичева вважається 1546 рік. На початку XVІІ ст. князь Тишкевич збудував у Бердичеві замок, а через деякий час перебудував його в монастир.

Подальший розвиток Бердичева пов'язаний з процвітанням монастиря, в якому була "Чудотворна ікона".

Після 1675 року, коли з дозволу польського короля Станіслава Августа в Бердичеві було запроваджено щорічні ярмарки, містечко стало заселятися і через деякий час перетворилось у великий торговий центр.

У грудні 1845 року царським указом Бердичеву було присвоєно статус міста. Одночасно він стає центром Бердичівського повіту.

З 1937 року Бердичів, як центр району, входить до складу Житомирської області.

На території міста розташовано 28 підприємства. Галузева структура промисловості представлена підприємствами харчової і легкої промисловості, з виробництва готового одягу і рукавичних виробів, з виробництва шкіряного взуття, оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, машинобудування та металообробки, комбікормової та поліграфічної промисловості.

Ними випускаються хімічне устаткування та запасні частини до нього, металорізальні верстати та забійні двигуни для нафтовидобувної промисловості, напівпричепи до вантажних та причепи до легкових автомобілів, меблі, паркет, взуття, швейні вироби, солод ячмінний та житній, хлібобулочні вироби, пиво, морозиво, продукція з незбираного молока, масло тваринне, безалкогольні напої, кондитерські вироби, комбікорми, образотворча продукція, тощо.

Провідними підприємствами є ВАТ завод "Прогрес", ВАТ фірма "Беверс", ВАТ "Фабрика одежі", СП "РІФ - 1", ТОВ "Солодова компанія", ВАТ "Бердичівський пивоварний завод".

В місті функціонують більше 500 підприємств торгівлі, громадського харчування, підприємств сфери побутових послуг, з них майже всі засновані приватними підприємцями. До послуг населення 25 перукарень, 7 підприємств з пошиття і ремонту одягу, 7 - з ремонту складної побутової техніки, 2 лазні, 12 автозаправних станцій. Збережена мережа аптек, які знаходяться як в комунальній, так і в приватній власності. Всього нараховується 11 аптек із розгалуженою сіткою аптечних пунктів. Окрім цього в місті функціонує лікувально - діагностичний центр, 6 приватних стоматологічних кабінетів.

Більше 7000 чоловік займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю. У місті діють філії 12 банків.

Місто Бердичів - важливий залізничний вузол, де перетинаються залізничні магістралі Москва - Ковель, Москва - Ужгород, Санкт - Петербург - Одеса, Київ - Львів, Одеса - Ковель, Сімферополь - Варшава, Харків - Варшава, Дніпропетровськ - Варшава. Через Бердичів проходять автошляхи Мінськ - Житомир - Ізмаїл та Біла Церква - Кременець, автошляхи на Любар, Хмільник, Житомир.

Жителі міста мають можливість навчатись у вищих закладах освіти І - ІІ рівня акредитації: політехнічному коледжі, педагогічному та медичному училищах. Середні профтехучилища здійснюють підготовку працівників для різних галузей народного господарства.

У 15 загальноосвітніх школах навчається майже 13 тисяч учнів, з них 800 - навчається в гуманітарній гімназії №2 та 1063 - в школі - гімназії - ліцеї №4. В 13 дитячих дошкільних закладах освіти та в 3-х навчально-виховних комплексах виховується біля 2,5 тис. дітей.

У місті відкриті 2 дитячі школи мистецтв: музична та художня; централізована бібліотечна система (41 бібліотека) нараховує 251 тис. примірників і брошур. Запрошують своїх відвідувачів музей історії м. Бердичева та музей бойової слави 117 гвардійської Бердичівської мотострілецької ордена Б. Хмельницького ІІ ступеня дивізії, міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

У Бердичеві розвинута мережа закладів, які займаються розвитком спортивно-масової та фізично-оздоровчої роботи. В місті є 2 стадіони, критий плавальний басейн, дитяча юнацько-спортивна школа та дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки.

Загалом в місті культивується 18 видів спорту. Щорічно проводяться Міжнародні змагання з стрибків у висоту на приз В.О. Лонського, які включено до офіційного календаря Міжнародної федерації легкої атлетики, а також Міжнародні змагання з боксу серед юніорів на приз Володимира Кличка.

Традиційним стало проведення Днів польської культури, розпочаті Дні єврейської та російської культур. проведення бізнес-зустрічей.

Славу міста творять люди і славиться місто своїми людьми. Бердичів шанує своїх уродженців і жителів, визнаних діячів культури, науковців, героїв - захисників, спортсменів, трудівників. Історія Бердичева збереже імена Тишкевичів, Радзивіллів, Дж.Конрада, Шолом - Алейхема, цадика Леві Іцхака, В.Гроссмана, Г.Богуна, майстерність А.Залевського, чарівні пісні Олеся Коляди.

25 архітектурних пам'яток виразно свідчать про велику історичну спадщину міста. Унікальні пам'ятки XV - XVІІІ ст.. представлені у Бердичівському історично - культурному заповіднику.

Архітектурний комплекс включає стіни фортеці з вежами, прибраний корпус та костьол.

У 1627 році Київський воєвода Януш Тишкевич заснував кляштор і у 1630 році подарував замок католицькому ордену Босих Кармелітів. У 1998 році в костьолі створено Санктуарій Божої Матері Бердичівської, яка була освячена і коронована Папою Римським Іоанном Павлом ІІ.

Ще одна пам'ятка архітектури - костьол Святої Варвари, який було споруджено у 1759 - 1781 роках. 14 березня 1860 р. в костьолі, який діє і в наш час, вінчався із графинею Евеліною Ганською великий французький письменник Оноре де Бальзак.

З метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва, збереження та створення нових робочих місць, впровадження екологічно чистих технологій, досягнення сучасного технічного рівня виробництва з 1 січня 2000 року запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області.

У своїх адміністративно - територіальних межах до території пріоритетного розвитку належить місто Бердичів.

Пільгові умови забезпечуються як для вітчизняного, так і для іноземного інвестора. Спеціальний правовий режим передбачає пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та плати за землю.

Як свідчить світова практика - це найдієвіший механізм економічного розвитку районів або міст з великим безробіттям, великою кількістю підприємств, що потребують значних фінансових інвестицій для відновлення роботи. Запровадження на "територіях" умов до тих, що маємо ми, дозволить збільшити кількість збережених та новостворених місць на 10-20% щорічно, а середньорічні темпи зростання виробництва можуть досягти 140-170%.

Безумовно важливість включення міста до території пріоритетного розвитку, ми відчуємо через певний проміжок часу.

На даний час, за період функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності Радою з питань пріоритетного розвитку затверджено 12 інвестиційних проектів на суму 11,2 млн. дол. США, з них 4.0 млн. - іноземних. За час їх реалізації 7 підприємств розпочали виробничу діяльність. За 2002-2003 роки промисловий комплекс доповнено новими виробничими потужностями:

з пошиву чоловічих брюк;
з виробництва ламінованої деревинно-стружкової плити за технологією постформінгу;
з виробництва поліхлорвінілового плінтусу;
з виробництва сосисочно-ковбасних виробів.
Ними реалізовано продукції на суму 56.6 млн. грн., в т.ч. експортовано на суму 2.8 млн. грн.

Доцільними для міста є бізнес - проекти з виробництва цукру, готових кормів для тварин, молочних продуктів(виключно з вітчизняної сировини), мінеральних добрив, ефірної олії, технічне переобладнання виробництва верстатів, насосів, компресорів і гідравлічних систем, побутових приладів.

Ми зацікавлені в освоєнні інвестицій у будівництво, у розвиток готельного бізнесу, туризму, об'єктів соціальної інфраструктури міста.


--------------------------------------------------------------------------------


Голодомор

Моя кохана, Україно,
В моєму серці недарма
Єдина в світі ти, єдина,
І тридцять третього зима.

Жорстока доля ,невблаганна,
В провалля чорне потягнула,
Коли тебе, моя кохана,
Зміюка чорна перепнула.

Це найстрашніше, моя нене,
Палаючі голодні очі,
І божевілля людожерів,
І крик дитячий серед ночі.

Моя ласкава, як змогла ти
Лиху годину пережити?
Тебе я хочу обійняти
І низько голову схилити.

Не дам тебе я ошукати,
Все пам’ятаю, Україно,
І я не буду забувати
Лиху, жахливу ту годину.

І пам’ять вогнищем палає,
І знову голову схиляю,
Ти будеш рідна, твердо знаю,
Тому, що я все пам’ятаю.

Тетяна СМИЧОК

Фрагменти виставки " Ми звинувачуємо!" та"Голодомор 1932-1933 років- геноцид українського народу"