Греко-католицька церква відзначає Квітну неділю. Це велике свято, яке відноиться до числа двунадесятих, крім того це один з найстарших поразників. Свідчення про його святкування сягають третього століття. Його винекненню послужили біблійні оповіді: Ісус в'їжджав до Єрусалима на осляті, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи спасителя. З давніх-давен пальмова гілка була символом перемоги, тому її несли в руках під час побідного походу. Також на прилюдних ігрищах побідників відзначали пальмою, як символ перемоги. У гецькій мові пальмові галузки звуться «Баія», по церковно-слов'янському «ваія», а звідси ще одна назва свята Неділі Ваїй. В народі її ще називають «неділя Шуткова, вербна чи Вербниця» . Усі назви пов'язані із звичаєм благословляти й роздавати у цей день пальмові чи оливкові галузки. Через брак пальмового чи оливкового віття в нащій країні використовуємо гілки лози чи верби, бо вони навесні найшвидше розвиваються.
Верба була на почесному місці і за язичницьких часів. Їй здавна приписували магічні властивості – захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині. Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, весною, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір'ям, могли передати її іншим.
|