У Бердичеві ухвалили концепцію Генерального плану міста

На розширеному засіданні містобудівної ради розглянули концепцію Генерального плану Бердичева. Зі слів його проектантів — співробітників науково-дослідного і проектного інституту містобудування, дана концепція не є кінцевим результатом, до Бердичева вони приїхали з метою доповісти місцевим фахівцям та громадськості про свої напрацювання, що ляжуть в основу Генплану.

Про існуючий стан мереж водопостачання та побутової каналізації присутнім розповіла керівник групи профільного відділу інституту. Як зазначила Людмила Шаркова, в цілому ресурсний потенціал міста є сприятливим. Пріоритетним шляхом розвитку системи водопостачання київські фахівці бачать використання підземних водозаборів так званого південного майданчика міста.

Людмила Шаркова, керівник групи відділу інженерного обладнання НДПІ містобудування: «Генеральным планом предусмотрено водоснабжение только лишь из подземных источников. В 90-х годах от этого отошли и стали использовать реку Гнилопять. В неё предполагалось подавать воды с реки Случ, чтобы в результате улучшить качественные характеристики. Этого не получилось, поэтому существующая и проектная фильтровальные станции не смогут обеспечить надлежащей очистки воды. Основным приоритетом мы ставим использование подземных вод. Все одно- и малоэтажные районы мы обеспечим сначала полным инженерным оборудованием не в полном объёме (80 %). 20 % будут работать на автономных установках. В последующем предполагается 100-процентное развитие канализации города.»

Зі слів Людмили Шаркової, серед іншого реконструкції потребує ливнева каналізація, яка на сьогоднішній день не оберігає території міста від підтоплення та не вирішує питань очистки та збереження від забруднення поверхневих джерел.

Людмила Шаркова, керівник групи відділу інженерного обладнання НДПІ містобудування: «В целях предотвращения негативного воздействия на окружающую среду проектом, в зависимости от этажности построек, предлагается: в многоэтажных постройках устанавливать закрытые системы ливневой канализации с обеспечением очистных сооружений, в малоэтажных — комплексные (открытые и закрытые) системы.»

Згідно концепції, що розглядалася, реконструкції потребують і об’єкти системи газопостачання. Зі слів керівника профільної групи НДПІ містобудування, завданням, що на них покладалося, було вказати відповідним місцевим службам, які саме мережі потребують оновлення.

Любов Пєвченко, керівник групи газопостачання НДПІ містобудування: «Для нових будинків та районів ми закладаємо газопостачання на автономних джерелах. Зараз йде тенденція до позбуття від великих котелень, кожен хоче мати тепло у своїх оселях. Ще одна проблема — існування на території міста газопроводів Дашава-Київ та Житомир-Бердичів. Ми піднімаємо питання про те, що вони мають бути винесені за межі міста. Але, звісно, це дуже проблематично і з фінансового, і з інших боків. Таке робиться не за рік і не за два.»

Фахівці з транспорту змінюватимуть радіальну структуру Бердичева. Кажуть, що робитимуть її більш сучасною, враховуючи високу щільність транспортного потоку у центрі міста.

Михайло Ярошук, директор ПП «Промінь»: «Главным радиусом мы предложили сделать Низгурецкую-К. Маркса-Ш.-Алейхема с выходом на Чудновскую и Володарского. Второе то, что сегодня у нас улица Ленина имеет 2 проблемы: путепровод, который находится в аварийном состоянии, и железнодорожный переезд. Поэтому мы предложили сделать 2 «прокола»: продлить улицу Карастояновой до железной дороги и под ней сделать «прокол». Потом перейти направо. Там, в житомирской железной дороге, уже есть «прокол», там течет река. Реку — в трубу, и получаем 2-й «прокол». И тогда, я думаю, мы сможем отойти от проблем на улице Ленина.»

На думку Михайла Ярошука, у схемі вулично-дорожньої мережі центральні вулиці задіяні непропорційно. Найбільше від транспорту страждають вулиці Леніна та Шевченка. Із метою їхнього розвантаження проектанти мають намір більше задіяти вулиці Л. Карастоянової, Садову та прилеглі до них. Для цього там планують організувати односторонній рух. За задумом фахівців-транспортників, ці зміни знівелюють складність перетину перехресть і різного роду затримки. Зменшення загальної кількості гальмувань та розгонів, у свою чергу, призведе до уповільнення наступу зносу дорожнього покриття.

Михайло Ярошук, директор ПП «Промінь»: «Следующий этап — улица Ленина. Она остается основной. В прошлом году мы разработали светофорное регулирование на 6-ти перекрестках и спроектировали «зелёную волну». На 2 перекрестка уже закуплено оборудование, и, думаю, что в этом году мы закончим. Будем ездить со скоростью 45 км/ч от переезда до ул. Соборной без остановки. Каждый из участников дорожного движения будет знать, когда осуществлять это самое движение. Пешеходы и водители будут, как бы, разделены во времени.»

Концепція Генплану Бердичева викликала жваве обговорення серед присутніх. На думку фахівців будівельної галузі, позитивним моментом вже є те, що цей процес проходить прозоро, з урахуванням різних думок. Бердичів — місто унікальне, зі своїм неповторним обличчям, вважає головний архітектор Житомирщини Віктор Мединський. Загалом концепція має право на життя, говорить він. Разом із цим, каже головний архітектор, у нього виник ряд зауважень, зокрема, щодо більш конкретного визначення центральної частини міста. Адже вона має пройти етап реконструкції, який завжди є непростим.

Віктор Мединський, головний архітектор Житомирської області: «Більш конкретніше треба також визначити промислові зони: промисловість дає робочі місця, приваблює інвесторів. А це — розвиток міста, надходження податків, розвиток інфраструктури. Також у транспортній частині концепції мають бути доопрацьовані моменти зі створення «обличчя» Бердичева. Під’їжджаючи сюди з різних куточків, ми маємо бачити, що ось воно — це місто.»

На думку Віктора Мединського, треба також визначитися із місцями котеджних забудов та звернути увагу на межі міста.

Віктор Мединський, головний архітектор Житомирської області: «Я думаю, недостатньо у плані екології проектанти відпрацювали питання озеленення. Вирішення екологічних проблем надасть можливість створити для мешканців комфортні умови проживання. На подальших стадіях ці проблеми так чи інакше будуть виходити на поверхню. Є відповідні державні нормативи, які повинні бути витримані.»

І Бердичівський міський голова, і директор інституту містобудування дійшли спільної думки: розмова пройшла професійно, подальша доля Генплану Бердичева залежить від спільних та злагоджених дій міської влади, відповідних місцевих служб та проектантів.

Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «Сьогодні нам потрібно ув’язати розробку генплану із повсякденним життям міста. Мешканці не будуть чекати 25 років відповіді на питання де їздити, паркуватися, як жити... Ми розуміємо, що вже маючи, припустимо, об’їзну, не отримаємо кошти на ще одну... Питання фінансування вирішується непросто, держбюджетом практично припинено виділення коштів на капітальні видатки. Через те, на мій погляд, концепцію треба прийняти. Ми передамо її в область, над нею ще попрацюють наші люди. Але головне ми маємо, і далі повинен тривати певний, хоча й непростий, процес.»

Василь Онищенко, директор НДПІ містобудування: «Сьогодні дискусія дозволяє нам із оптимізмом дивитися на майбутнє, тому що, думаю, це — не остання наша зустріч, і спілкування триватиме. Бердичів, який має прекрасну історичну спадщину, просто приречений отримати хороший, професійний генплан на найблищі 25 років.»