Доки одні вчаться, інші подорожують. Нещодавно група школярів із десятої школи вирушила на Вінниччину – до мальовничого села Білопілля. Цей населений пункт, що розташований у Козятинському районі, відомий своїм музеєм хліба, де зібрано усе, що стосується вирощування, обробки та випікання духмяного продукту, який усьому голова.
Білопільському музею вже майже чверть століття. Стільки ж часу його працівники не втомлюються розповідати відвідувачам про численні експонати. Один з таких знаходиться на подвір’ї – трактор «Універсал». Протягом багатьох років ця залізна конячка тягала плуг та причеп, не просила вівса та безвідмовно виконувала накази тракториста. Чим неймовірно полегшила хліборобську працю.
Наступним об’єктом екскурсійного ансамблю виступає клуня. Тут можна побачити знаряддя праці, які детально розповідають про життя і побут селян. Коси, серпи, граблі, ціпи, жорна, солом’яники, ткацькі верстати та безліч інших експонатів викликають подив у школярів. Від екскурсовода вони дізналися, що людство навчилося випікати хліб ще у другому тисячолітті до нашої ери і що це справа нелегка. Так, наприклад, щоб зі снопа вибити зерно, слід було 36 разів вдарити по ньому ціпком.
Також у клуні є розділ технічних культур, з яких народжувався полотняний одяг, він тривалий час домінував у гардеробі тодішніх селян.
“Родзинка” музею, котра власне і сприяла його створенню, - це вітряк, збудований у 18-му столітті. Бідняк Федір Білошкап спромігся назбирати коштів і придбав у пана клаптик землі, на якому звів вітряного млина. Бажаючих змолоти зерно було вдосталь, так само як і сучасних туристів, які залюбки штурмують двоповерхову дерев’яну споруду.
На обох її поверхах розташована експозиція. З неї можна дізнатися, як жив і працював мірошник, і хто був першим пекарем. Поруч зі снопиками жита, пшениці, ячменю, проса, зернятами вже відмолочених снопів лежить хлібина, спечена 25 років тому за особливим, партизанським, рецептом. Продукт наполовину складався з жолудів, решта — лобода і тухле збіжжя. Саме таким хлібом харчувалися партизани.
Завершується екскурсія у хаті. Вона — то візитівка України, традиційно незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, туди заходять без стуку, без «можна» і без «увійдіть».
Тут бердичівляни ознайомились з елементами інтер’єру. Він не хитрий і рідний для тих, хто народився чи жив у селі. Покуть — найпочесніше місце у хаті, жердина для одягу, стіл, дві лави, ліжко, колиска для дитини, скриня, мисник і, звичайно, піч.
Частуючи туристів пиріжками, екскурсовод нагадала: хліб пройшов довгий шлях до нашого обіднього столу, у ньому — праця багатьох людей, яку слід шанувати.
Не менш гарну справу роблять працівники музею, зернинка за зернинкою збираючи та зберігаючи тисячолітню історію. Бердичівляни вручили екскурсоводу подяку і теж дещо розповіли про хліб.
Школярі залишили Білопілля з гарним настроєм і твердим переконанням: хліб є найважливішим і найгеніальнішим з усього того, що колись створили люди.
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Вікторія Туржанська
Джерело: ТРК "ВІК"
Просмотрено: 1068 раз
