Весняна погода ніяк не може дійти до України. Як довго приходила до нас справжня зима, так довго вона тепер не здає своїх позицій. Інтернет також не тішить гарними прогнозами. Як і було передбачено, понеділок-вівторок були холодними, в середу на погодному сайті жовтіло сонечко, а на четвер-п’ятницю, знову прогнозувалась непогода. На єдиний теплий день тижня люди запланували собі чимало потрібної весняної роботи.
Але сільські голови Бердичівського району, підприємці, зареєстровані в районі, керівники промислових підприємств та керівники районних служб не змогли скористатись погожим днем в повній мірі…
На дев’яту годину ранку середи в районній адміністрації призначили робочу нараду з питань розвитку промисловості та малого підприємництва. Із 124 запрошених підприємців прибули менше половини, але й ті що приїхали, розходячись, «незлим тихим словом» згадували і організаторів, і виконавців цього заходу. Адже, по суті, за три години проведення засідання майже нічого нового вони не дізнались, і зовсім нічого не змогли сказати самі.
Спочатку Василь Петрович Сухораба довго розказував про ріст усіх показників промисловості Житомирської області, та так натхненно, що в кінці зрозумів, що його можуть неправильно зрозуміти, і сам себе запитав: «А де ж краще життя, можете мене спитати? Буде працювати промисловість - і буде краще життя».
Потім з інформацією по черзі виступили заступники голови райдержадміністрації Людмила Колесник та Микола Климчук, начальник управління сільського господарства, головний санітарний лікар, заступник директора центру зайнятості, начальник управління МНС, начальник відділу міліції. З їх виступів та щедрих коментарів голови Володимира Збаражського запам’ятались деякі факти та цифри:
- незважаючи на те, що в адміністрації іде скорочення штатів, сьогодні створено новий сектор розвитку промисловості;
- в районі зареєстровано 1245 фізичних осіб-підприємців;
- в 116 магазинах району та 111 малих підприємствах працює 947 чоловік;
- на обліку в центрі зайнятості 663 безробітних, з них отримують допомогу по безробіттю 489 чоловік;
- всього працездатного населення в районі 16,5 тисяч, з них працюючих (офіційно оформлених - ред.) - 5,7 тисяч чоловік, пенсіонерів - 9,7 тисяч;
- в районі є близько 400 гектарів незайнятих ставків і 500 гектарів ріллі.
Було на засіданні і кілька виступів «позаштатних ораторів». Так, в двох словах розповів про діяльність свого підприємства директор ТОВ «Брикетуючі технології», розташованого в с. Демчин (випускає лінії по переробці відходів деревини в гранульоване паливо, і продає їх по всій Україні і за кордон). Розповів про перспективи розробки каолінового родовища біля Великих Гадомець директор ТОВ «Українська каолінова компанія» і одночасно директор Глухівського каолінового комбінату Олександр Балабанов. На сьогоднішньому етапі в Бердичівському районі буде розміщуватись лише кар’єр, а породу возитимуть за 10 кілометрів, в Козятинський район. 19 квітня з Німеччини приїздять власники фірми, яка володіє нині збагачувальним комбінатом, і якщо влада вмовить їх будувати завод на Бердичівщині, тоді це буде можливим, а ні, то так і будуть возити в сусідню область.
Виступив на нараді також голова обласного осередку федерації роботодавців («полпред» Фірташа в області – ред.), який щось довго розповідав про свою організацію і представив керівника Бердичівського районного осередку – Ігоря Бакановського.
Ну і зовсім «не в тему» прозвучав рекламний виступ якогось представника з продажу новітніх варочних поверхонь для кухні.
Хоча після кожного виступу присутніх запрошували задавати питання, але вони, нервово поглядаючи на годинники, не хотіли затягувати і так затягнуту нараду. Адже все це, що їм розповідали з трибуни вони так само могли б подивитись в інтернеті або прочитати в газеті (якби туди хтось поставив цю інформацію), і зовсім непотрібно було б відриватись від повсякденних гарячих весняних справ і їхати до райцентру. Сьогодні влаштовувати такі тривалі і безглузді наради – це лише заважати і розвитку промисловості, і розвитку підприємництва.
Перед нарадою у фойє земельний відділ виставив карту району із зазначеною кількістю земель запасу в кожній сільській раді. На неї мало хто звернув увагу, бо спішили на засідання, а потім так само спішили по домівках. А чому б її теж не розмістити на офіційному сайті адміністрації? Чому б не організувати ефективну роботу електронної приймальної, розсилку електронної пошти по сільрадам, а не викликати голів, землевпорядників, чи секретарів по два-три рази на тиждень до Бердичева?
Одним словом, в епоху нових інформаційних технологій такі наради не потрібні. А якщо дійсно, хочеться поспілкуватись з підприємцями, почути їх побажання, то варто збиратись не в 9 годин ранку і не в приміщенні адміністрації.
Джерело: "Рио Бердичів"