В’ячеслав Чорновіл – унікальна постать новітньої історії України. Він поклав власне життя, як і багато поколінь українців до нього, для того, щоб здійснилася давня заповітна мрія – постала наша держава. Різниця лише в тому, що саме йому з побратимами вдалося внести велике полотно жовто-блакитного прапору до вищого законодавчого органу країни – Верховної Ради. Велич постаті Чорновола безсумнівна – навіть сучасні чиновники, які й близько не поділяють його поглядів, сьогодні пафосно мовлять теплі слова щодо нього. Здається все сприяє для єднання навколо провідника патріотів України 90-х років, але… в нашому місті, відзначення однієї й тієї ж події відбувалося з різницею в одну годину в двох різних місцях. Рухівці колишні з представниками влади та школярами і рухівці діючі в колі однодумців.
Патріоти провели захід до 75-річчя з дня народження В’ячеслава Максимовича Чорновола в районній бібліотеці міста Бердичева. Тамара Бабійчук та Анатолій Кондратюк у виступі високо оцінили вклад цього великого українця в процесі виборювання державності України. Народний Рух України, який до останніх днів очолював В’ячеслав Чорновіл, стояв на засадах патріотизму та нескореності в боротьбі проти комуністичних окупантів.
Голова Бердичівської районної організації Народного Руху України Тетяна Свірідова зазначила: «У ці морозні дні 2012 року В. Чорновіл мав би святкувати 75-річчя. І так би й було, якби не обрав тернистої, а часто невдячної, дороги захисника національних інтересів. До болю традиційна для патріота доля. Десятки років боротьби і поневірянь, коротка мить тріумфу, зрада колишніх однодумців, вбивство, яке звичайно ж так подібне на аварію, як КГБ на благодійну організацію. А ще всенародна шана, як завжди після смерті, а ще пам’ять, а ще безсмертя».
Присутні освітяни та бібліотекарі не злякалися хурделиці та несприятливих погодних умов, також вшанували пам'ять лідера патріотів України 90-их років. По завершенню події учасники заходу поклали вінок до пам’ятної дошки В’ячеслава Чорновола в місті Бердичеві. Представників влади з райдержадміністрації помічено не було.
Нагадаємо, на рівні Кабінету міністрів України було видане розпорядження «Про заходи з відзначення 75-річчя від дня народження Героя України В’ячеслава Чорновола».
З різницею в годину почався аналогічний захід, але вже в бібліотеці міській. Перший заступник міського голови Бердичева Іван Демусь на відміну від своїх районних колег не проігнорував події. Натомість у своєму виступі чиновник відзначив стійкість та незламність духу лідера Народного Руху України: «Це була надзвичайна людина, яка мала чітку мету в житті. Головним для нього було створення незалежної держави Україна. Він залишився вірним тим зобов’язанням, які давав українцям. Його приклад показує, що нічого не буває просто так».
На захід запросили бердичівлян, які знали В’ячеслава Максимовича. Зокрема, Богдан Степанюк (під час хрещення його онучки був присутній лідер Народного Руху України) розповів черговий вірш та повідомив присутнім про перебування В’ячеслава Чорновола у Бердичеві. В ході кількох виборчих кампаній Голова Народного Руху двічі відвідував наше місто.
Також були присутніми на події Павло Передрій (свого часу кандидат до Верховної Ради України від НРУ) та Іван Лобай (колишній голова Бердичівської міської організації Народного Руху).
Після вшанування пам’яті хвилиною мовчання, учням Бердичівської міської гуманітарної гімназії № 2, яких привели на захід, показали фільм про біографію патріота України – В’ячеслава Максимовича Чорновола.
Він, не лише діяч руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу, а також і літературний критик та публіцист. В совєцькі часи кілька разів ув'язнений за «антирадянську пропаганду» (1967—1969, 1972—1979, 1980—1988 роках). Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Був одним із ініціаторів створення Української гельсінської спілки.
За життя був лауреатом Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1996). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (1997). Автор збірки «Правосуддя чи рецидиви терору?», «Лихо з розуму», книги «Хроніка таборових буднів».
Звання Герой України та орденом Держави посмертно удостоєний у 2000-му році — за визначний особистий внесок у національне відродження України, послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, активну громадську і політичну діяльність.
Герої не вмирають…
РиО Бердичів
Просмотрено: 731 раз
