Історико-краєзнавчі нариси мають лише їм властиву особливість: час від часу їх можна (і, напевне, потрібно) доповнювати та видозмінювати, додаючи більшої глибини і просто нової цікавої інформації. Саме так і вчинив відомий дослідник історії бердичівського краю Анатолій Горобчук. Днями у стінах міської дитячої книгозбірні він презентував оновлену, розширену та більш кольорову версію свого нарису «Бердичів. Історія міста від заснування до сьогодення.» Розповісти людям про місто, в якому мешкає і яке любить… Аби читачі побачили Бердичів таким, яким бачить його він… Причому не просто нафантазувати, а приправити свою розповідь достовірними фактами та пізнавальними довідковими даними. Ось, власне, кілька основних причин, що вчергове усадили Анатолія Горобчука за нелегку роботу.
Уперше з однойменним виданням бердичівляни ознайомилися 4 роки тому, та якщо «Бердичів…» 2012-го його автор визнає таким собі підлітком – з яскравим образом, безпосереднім, то оновлений «Бердичів…» – вже людина зрілого віку. Більш ґрунтовна, більш глибока і здатна захопити собою будь-кого, хто цікавиться історією міста на Гнилоп’яті. Можливо, хтось хоче легенд? Що ж, їх є у Анатолія Горобчука.
У дослідженнях часто трапляється так, що тягнеш за одну нитку, а витягуєш на кілька різнокольорових мотків. Однією з таких «ниток» став для краєзнавця Горобчука бердичівський некрополь.
Ох, уже ці міфи… Що робити із ними краєзнавцю? Для автора нарису про Бердичів тут двох думок бути не може: розвінчувати, навіть коли дуже красиво й романтично! Хтось розповідав вам, що у Бердичеві якийсь час перебував безсмертний Шопен? Мовляв, мешкав у замку одного з Радзивіллів, керував реставрацією органу у костелі святої Варвари? Не вірте вухам своїм – вірте фактам!
Структура оновленого «Бердичева» особливих змін не зазнала, розповідає автор нарису: одні розділи, як то про становлення у місті радянської влади, про часи 2-ї Світової та про Бердичів часів Незалежності суттєво збагатилися цікавими фактами й думками. Війна на сході України призвела до появи у книзі нового розділу: у ньому – інформація про геройськи загиблих на ній наших земляків…
Визначною подією у житті міста та краєзнавчого руху вважають книжку Горобчука його колеги-краєзнавці. По-перше, вона поширює коло знань про Бердичів та його мешканців, по-друге, сміливо може зійти за посібник з героїко-патріотичного виховання, по-третє, являє свого автора як багатогранну особистість.
Тим, хто допоміг Анатолію Горобчуку, аби книга побачила світ, став керівник однієї з юридичних компаній Житомира Олександр Дмитрук. І тепер, вважає, потрібно розповсюдити нарис Бердичевом із максимальним ефектом.
Історико-краєзнавчі нариси, таки, річ унікальна… Не минуло й місяця з видання його оновленого дітища, а під приціл уже потрапили нові історичні факти, пов’язані з Бердичевом, та й ще старих, не повністю досліджених, таємниць вистачає, констатує Анатолій Горобчук, один візит до міста Адольфа Гітлера чого вартий… Але поки що – заслужена пауза: краєзнавцям, знаєте, теж потрібен перепочинок…
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК
Просмотрено: 835 раз
