Кажуть, людина живе доти, доки про неї пам’ятають… У Бердичеві вони віднайшли своє славне довголіття навіть після того, як покинули цей світ – представники славної когорти спортсменів. Віталій Лонський, Анатолій Пузач, Віктор Брояківський, Валерій Пушкарьов, Микола Самойлов – легенди легкої атлетики, футболу, настільного тенісу, баскетболу, боксу…
Людину, котра стояла у витоків бердичівської боксерської школи, талановитого тренера і мудрого наставника Миколу Самойлова ось вже вдев’яте вшановували у місті, в якому він ставив на ноги майбутніх майстрів шкіряної рукавички. До міського Палацу культури на традиційну матчеву зустріч між кращими молодими боксерами України прибула численна і потужна делегація – від посадовців до ветеранів боксу, від учасників Олімпійських Ігор до спортивних функціонерів. Аби своєю присутністю вшанувати справжню особистість та поспостерігати за видовищними двобоями.
На думку почесних гостей, сам факт існування цього турніру, як і той факт, що це боксерське дійство вже має 9 років, може слугувати відповіддю на питання, як прожив відведені йому роки Микола Самойлов.
Іще одна особливість матчевої зустрічі пам’яті Самойлова: вона отримала довге життя завдяки його учневі. Свого часу майстер спорту міжнародного класу, бронзовий призер чемпіонату Європи, учасник Олімпіади в Ріо Володимир Матвійчук виходив на цей ринг в якості одного з учасників, нині, як і від самого початку, грає одну з головних скрипок в організації турніру.
Цьогоріч на головну арену дійства в якості учасників матчевої зустрічі вийшли молоді вершки боксу Житомирщини і Черкащини. 10 боїв, 10 чудових поєдинків чекало на шанувальників спорту справжніх чоловіків. Головна увага глядачів прикута до бійців у синьому – до земляків. Шестеро з 10-ти членів збірної, очолюваної Олегом Сікорським, бердичівляни, на них – особлива надія.
Першим цю надію виправдав наш Євген Сущук, котрий в яскравій дуелі переміг Кирила Величка з Умані. Успіх команди Житомирщини вже у наступному двобої закріпив Денис Вітомський – знову таки, бердичівлянин, вихованець місцевого клубу «Крос». Хіба міг допустити Роман Маркарян, аби настрій у залі затьмарився? Звісно, ні. І одноголосним рішенням суддів здобув перемогу над Володимиром Медведенком із Жашкова. Далі виник невеличкий збій, потім знову перемога, після якої знову поразка, і знову І місце. Зрештою, все закінчилося істинно бойовою нічиєю 5:5.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК