Жовтень розфарбував місто так, що й не впізнати, а останні теплі дні ніби й затримались для того, аби усі помітили цю неймовірну красу. Якщо дивитись очима художника чи поета, то можна побачити багато прекрасного, наприклад, як «красива осінь вишиває клени, червоним, жовтим, срібним, золотим», можна, згадавши Миколу Вінграновського, емоційно привітатись «Сеньйорито-акаціє, добрий вечір!..» або ж подумки промугикати «Осанну осені…» на вірші Ліни Костенко... Коли ж дивитись на красу опалого листя очима комунальників, то можна побачити, що роботи у них знову – непочатий край! Озброївшись граблями, лопатами й віниками, працівники підприємства «Бердичівкомунсервіс» прибирають, вивозять листя із центральних доріг, загрібають на бульварі. Це ще поки гарні дні – листя сухе і легке, а попереду буде по-різному, й важке, й вологе, бо на деревах іще багато того золотого дива чи клопоту (то як і з якого боку уже подивитись!)
Репортаж Олени Лук’янюк
ТРК ВІК
Переглянути відео:
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.