Одного разу на Різдво у Бердичеві…

Світле свято Христового народження відзначають цими днями мало не у всьому світі – у маленьких церковках та у величних храмах, у сім’ях та на Центральній площі Бердичева. Сюди, до самісінького центру міста, запросили людей на Різдвяний вечір місцеві християни євангельської віри. Запросили, серед іншого, аби привітати й нагадати: відкривши Ісуса, ти відкриваєш для себе нове життя. А в ньому перемагаєш гріхи та складності, яким люди програють щодня. Із появою на світ Христа, заявляють євангелісти, на Землю зійшло Сонце Правди. Звістка від небесних янголів про народження Спасителя світу дала, зрештою, відповідь на питання «Де ж та Правда? Звідки взялась і де мешкає нині?»: народилася вона у Віфлеємі, а живе – у вірних серцях.

На Різдвяній площі до бердичівлян долучилися львів’яни: до міста зі Львова прибув християнський театр «Еммануїл». А разом із ним на головну сцену дійства спустилися зловісні сутінки. То тіні взялися сіяти навколо морок на радість темним силам та злій мачусі з її доньками. І хтозна, чим би усе закінчилося, коли б не старий ліхтар. Іржа давно проїла його залізний фрак, від часу тріснув циліндр на голові, та ліхтар вперто посилав світло у непроглядну темінь. Він не залишав свій пост, хоча не отримував за роботу ані грошей, ані нагород. А мав лише одну осяйну мету: аби люди йшли, не спотикаючись. І йому за допомоги Різдвяної Зірки та небесних янголів , таки вдалося, освітити – і не лише шляхи, а й серця людей.

Переможну справу во славу Господа, миру, радості, здоров’я й краси відзначили дружнім дитячим хороводом.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш

ТРК ВІК