Цим бетонним парканом огороджено найстаріше будівництво у Бердичеві. Сюди вкладено десятки, якщо не сотні, мільйонів гривень. Це – міські очисні споруди неподалік нині діючих – приватних. Із радянських часів їх все ніяк не добудують.
Ці труби майже 10 років «живуть» тут просто неба. Доторкнутись не наважуємось: не доведи Боже посиплються.
«Безгосподарно 7 років лежать пластикові труби. Що таке пластик на сонці, на морозі цілий рік? Є інформація від заступника міського голови Онофрійчука, що цей об’єкт на 70% уже готовий до експлуатації. Візуально навіть не треба підрахунків великих, тут явно цього немає», – говорить громадський активіст Олег Козловський.
Поки є викладена плитами дорога, ще можна йти і спостерігати багатомільйонні краєвиди. Щоправда, сміття їм не личить.
«Навколо має бути чисто і порядок, це ж і значить слово „очисні“. Як я дивлюсь, тут сміття на кожному десятку метрів. Очищай – не очищай, від цього стоки течуть. Я не думаю, що це схоже на очисні», – говорить депутат районної ради Габріел Мкртчян.
Плити закінчились, далі – таке собі мільйонне бездоріжжя. Якщо не поспішати і йти обережно, ніг не зламаєте. Довкола – зелені поля-галявини, де-не-де – залишки чи давні початки будівництва різних об’єктів очисних споруд.
«Міські очисні споруди, де ми зараз, їх просто закинули. Тут покладено мільйони доларів, мабуть, а не гривень – ці труби, ці будівлі. Його просто треба привести до ладу і закінчити – виділити кошти чи знайти спонсора», – каже міський депутат Володимир Осипенко.
«Декілька разів виділялись значні кошти. Останній раз у 2011 р. – 8 млн грн, тоді це було майже мільйон доларів на їхню реконструкцію. З 11-го року робота там стоїть. Гроші вклали, міський голова заявив на останній сесії, що майже 70% споруд готові, треба ще залучати кошти, щоб вони запрацювали», – розповідає міський депутат Володимир Сенча.
Бердичівські депутати говорять: ці очисні споруди займають десятки гектарів. Коли міський водоканал отримував дозвіл на збільшення водозабору з річки, основними вимогами було збільшення території на очистку. Ми прийшли саме на цю територію. Тут вже не один десяток років мають очищати міські стоки. Для їх об’ємів, кажуть депутати, треба ось такі території, а не ті, які є на діючих приватних очисних.
«Те, що ми бачимо на КЕС, три баняки-каструлі, вони нам намагаються розказати, що все перебадяжать і перефільтрують – це все анекдоти. Тому що території мають бути дуже великими. Це все біологічна очистка. Вона не може робитися за 1 день, аби процідити і перекалатати», – говорить Володимир Сенча.
З дитинства багато хто згадує, як на вулиці Чуднівській проводилась очистка стоків природним шляхом. Нині цього немає. На картах була біологічна очистка, у кінцевому результаті, кажуть, у річку текла чиста водичка, а не те, що зараз.
«Були карти, які всі були заповнені, вони всі працювали. Вода перетікала по жолобках. В одній карті відстоювалось, в іншій – очищалось. Без ніякої механіки, просто біологічна очистка. Зараз це все закинули: там закинули і тут не зробили», – зазначає Володимир Осипенко.
З подорожчанням із 1 травня води у місті в міській раді обіцяють: нині діючі приватні очисні споруди ТОВ «КЕС» модернізують роботу і проблеми забруднення річки неякісно очищеними стоками згодом не стане. Спонсором цього стане кожен житель Бердичева. А чому ж досі не працюють саме міські очисні споруди, в які вкладено чимало грошей?
«Ми намагалися голову нашого міського запросити і показати, в якому вони стані і куди пішли гроші за ці всі роки і скільки ще треба туди вкласти, щоб місто мало свої очисні споруди. Він втік, сказав, що у нього дуже важлива зустріч, що у нього це не заплановано», – говорить Володимир Сенча.
Питання очисних і наслідків їх роботи, щоправда, цікавить далеко не всіх бердичівлян. Дізнавшись наступного місяця про нову вартість на воду, очікуйте гнівних постів у соцмережах, не більше. Серйозно занепокоєні переважно жителі ближніх сіл із Бердичевом. Люди кажуть: якщо не буде припинено забруднення їхніх водойм з боку міста – готові до радикальних дій.
ВІДЕО: Віталій Сінєльніков
Автор: Юлія Сінєльнікова
Матеріал zhitomir.today
Просмотрено: 695 раз
