Оперета Йогана Штрауса «Летюча миша» не сходить зі сцен театрів чимало років. Привезли її і до Бердичева актори Одеського академічного театру музичної комедії імені Михайла Водяного. Колектив – майже 70 людей, це актори, балет, музиканти, хор. У Бердичів добирались потягом. Трохи відпочивши з дороги, розпочинають репетицію вистави на три дії. Головні герої тренують голос, паралельно починає працювати балет і хор. А в оркестровій ямі розміщуються музиканти і диригент.
У головній ролі – Лілія Духновська-Бех, актриса родом з Бердичева, яка от уже 7 років є солісткою театру в Одесі. Вона втретє виходить на театральну сцену у рідному місті. Каже, це не менш хвилююче, бо кожен виступ є унікальним. Роль у «Летючій миші» стала дебютною в її кар’єрі. П’єса, говорить актриса, дещо повчальна як для жінок, так і для чоловіків. Її героїня Розалінда – домашня жінка, яка зуміла закохати свого чоловіка Генріха в себе вдруге. Але вже як світська дама в масці летючої миші. Тільки от чоловік не впізнав її на маскараді у цьому образі. У пориві освідчення в коханні до жінки в масці Генріх презентує їй годинник – подарунок дружини.
«Вона взагалі дуже скромна, домашня жінка. Чоловік у неї не любить сидіти вдома, він любить відпочити, повеселитись. У нього є друг, з яким вони розважаються, відпочивають. Вона дізналась, що він іде на бал, а їй сказав, що йде у в’язницю. Вона вирішила його провчити. Він закохується у неї на балу в костюмі летучої миші. Залицяється до неї і не розуміє, що то вона», – розповідає акторка Одеського академічного театру музичної комедії Лілія Духновська-Бех.
Партнер актриси Тимофій Криницький допомагає їй із перших днів роботи у театрі в Одесі. Там, каже, Лілю обожнюють.
«Прекрасний голос, чарівна зовнішність, чудові вокальні і зовнішні дані. Поряд із нею відчуваєш себе чоловіком», – говорить соліст Одеського академічного театру музичної комедії Тимофій Криницький.
У Бердичеві актор уперше, втім, говорить, атмосфера тут спонукає до самовираження. Чоловікові подобається грати не лише позитивних героїв, він любить характерних персонажів, як-от комерсант Генріх Айзенштайн в «Летючій миші». Про нього Тимофій каже: це бовдур, який не помічає прекрасну жінку поряд. Це гуляка, який отримав урок на все життя. Разом з тим п’єса має іншу лінію – про мрію покоївки Адель стати акторкою. І вона здійсниться у доволі цікавий спосіб.
«Людина настільки захопилась відпочинком і задоволенням, що забула, що поряд є прекрасне створіння – чарівна дружина, яка любить його і яку він просто обожнює і жити без неї не може, як він зрозуміє. З іншого боку – це казка про Попелюшку: дівчина-прислуга стає королевою балу», – каже він.
Диригент оркестру Одеського академічного театру музичної комедії пан Володимир усе життя вчився музиці і має відповідні дипломи. Чоловік унікальний тим, що водночас є солістом театру, поетом, композитором і диригентом. Спершу боявся працювати з оркестром, бо мав досвід роботи лише з хором. Та ще під час навчання в консерваторії йому легко давалось диригування оперними сценами.
«Чого запрошувати чужих чи гастрольних, заїжджих диригентів, їм треба платити чималі гроші. А тут своє чучело в театрі – себе маю на увазі. Тим паче, диплом дозволяє. Мені запропонували спробувати свої сили. Я бачив звукову палітру образно, відчував. У цьому сенсі для мене не було труднощів проявити себе на цьому поприщі. Я чую гармонію, завжди чую фальш і нерівність у темпі, одразу це припиняю, борюсь за якість музики», – розповідає соліст Одеського академічного театру музичної комедії, поет, композитор і диригент Володимир Кондратьєв.
Актори кажуть: оперету «Летюча миша» люблять за те, що вона заряджає їх неймовірним драйвом та емоціями. Гра на сцені наповнює щастям. Позитивно заряджену енергетику вони взамін віддають і глядачам. А коли у залі аншлаг, як-от у Бердичеві, де у глядацькій залі театру яблуку ніде впасти, актори знають: їхню працю цінують, а, отже, і люблять. Тим паче, що п’єса допомагає розрядитись людям від буденних проблем.
«Досить довга вистава, але вона у бадьорому і веселому настрої. Я приїжджаю додому і не можу заспокоїтись ще години три, весь час після вистави хочеться пити шампанське і веселитись. Коли ти бачиш, що глядачам подобається, ти ще більше стараєшся викластись, не на 100, а на 200%. Ти віддаєш енергетику, а отримуєш ще більше. Це дуже надихає», – говорить акторка Лідія Духновська-Бех.
Глядачі у Бердичеві знають: вистави Одеського академічного театру музичної комедії пропустити не можна. Бо кожна вистава – це щось неймовірне.
Одеські актори планують відвідати Бердичів ще неодноразово. Ті, хто мав змогу і час насолодитись їхньою грою, радять без зайвих вагань прийти на вистави. Це, кажуть, відпочинок для душі, який ви точно не забудете.
Матеріал zhitomir.today
Просмотрено: 1549 раз
