У віршах та прозі зізнавалися у шані й любові до рідного коледжу промисловості, економіки та права ті, хто у день 115-річчя закладу побував на відкритті тамтешнього музею. Так, відтепер власна музейна кімната, насичена віковою історією та духом сильних і натхненних особистостей, з’явилася й у стінах легендарного коледжу у Бердичеві, і подію цю, на думку Бердичівського міського голови Василя Мазура, можна сміливо віднести до історичних.
Переступаючи з самого старту ХХ сторіччя до 20-х його років, а звідти – до 40-х, аби за якісь хвилини опинитися поза екватором десятка десятиліть… Залишаючи ремісничу школу та стіни механічного технікуму-профшколи, аби відчути атмосферу славетного маштехнікуму та, зрештою, сучасного й потужного БКПЕП… І наче знаєш тут все від «А» до «Я», але побачене й пропущене крізь себе змушує почуватися по-іншому.
У Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права недарма кажуть, що величезна кількість професійних свят – то й їхні свята: випускники ж бо цього закладу – мало не в усіх відомих у місті галузях. Через студентські лави коледжу, подібно родинам депутата міськради Володимира Левандовського та директора пивзаводу Володимира Ліпецького пройшли цілі династії.
Чимало випускників коледжу, захищаючи Україну, воювали у зоні АТО й нині беруть участь в Операції об’єднаних сил. Вадим Наумов, Василь Законов, Віктор Діхтієвський та Роман Абрамов у боротьбі з ворогом поклали свої життя. Учасник АТО, випускник 2003-го року Павло Гайдаманчук вважає, що досвід, знання та друзі з часів коледжу – то те, що назавжди. Ще один атовець – студент нинішній і майбутній юрист Вадим Зябліцев – гордий тим, що на прикладі захисників України у БКПЕП виховують свою молодь.
До створення музею, пригадав на урочистостях з нагоди ювілею директор коледжу Іван Демусь, його спонукала почута одного разу невеличка фраза від Василя Мазура «До нас теж працювали люди»… Вона потребувала осмислення, говорить, й особисто його осмислення вилилося ось у таке дітище.
Репортаж Олександра Єжеля
ТРК ВІК