У Бердичеві знову злітали ввись та підкорювали нові висоти – на честь Дня міста, на честь молоді та української Конституції, на честь світової легенди стрибків у висоту, бердичівлянина Віталія Лонського. Кожен третій його вихованець здобував звання майстра спорту, чотири його учні дострибнули до звання майстра спорту міжнародного класу, а сам Віталій Олексійович, був час, очолював союзну десятку найкращих тренерів з легкої атлетики. Він мав золоті руки, вважався неабияким філософом, був відданим патріотом Бердичева, слугував взірцем наставництва. У двадцять шосте зібрало місто найкращих стрибунів України, до яких цьогоріч доєдналися спортсмени з Туреччини: на Центральній площі стартував «Меморіал Віталія Лонського».
Спорт – це те, що несе в собі величезну об’єднавчу силу, переконані гості «Меморіалу». І постать Лонського продовжує запускати увись нові зірки.
Харків, Київ, Херсон, Миколаїв, Тернопіль, Туреччина – ось так загалом виглядала географія учасниць-дівчат. До Бердичева на «Меморіал» приїхали 11 стрибунок, і першою висотою, заявленою від них став 1,60 м. Доки одні пристрілювалися, інші чекали свого часу. Коли планка сягнула 1,75 м, у бій вступили найпотужніші – Оксана Окунєва, Лілія Клінцова, Аліна Шух, ще через 5 см до них приєдналися Ірина Геращенко та Юлія Чумаченко. Далі пішли перші втрати. На висоті 1,80 м та 1,83 м із боротьби вибули гості з Туреччини – Кадерін Айгин та Мерві Менекше. Зійшли з дистанції Олександра Полтавець, Христина Стефанішина, Дарія Кучіна, Валерія Костюк. На висоті 1,89 м припинили виступи Лілія Клінцова та Ірина Геращенко. До 1,92 м дісталися двоє – Оксана Окунєва та Юлія Чумаченко. Юлія планку так і не підкорила, зате Оксана осилила ту з першої спроби. І вже у званні переможниці «XVI Меморіалу Лонського» замовила 1,94 м. Висоту не взяла, зберігши при цьому звання чемпіонки.
Хтось – із 1,90 м, хтось – із 2,00 м та 2,05 м, а Дмитро Дем’янюк та наші Віктор Лонський і Юрій Крімаренко – з 2,10 м: так розпочала свої виступи сильна половина учасників, в якій, здається, нижче майстрів спорту стрибунів й не було. Чудову компанію склали українцям легкоатлети Метін Доугу та Еніз Талга Шенсіа. Коли одинадцятеро з тринадцяти взяли висоту 2,20 м (а це на 5 см вище за майстерську), ведучий вигукнув: «Фантастика!». Коли почали випробовувати 2,23 м., дехто з присутніх подумки вже почав вираховувати чемпіона, коли дійшли до 2,26 м., все частіше стала стихати музика – стрибуни просили повної тиші. Цю висоту жоден не взяв з першої спроби, не підкорилася вона нікому й вдруге. Після третьої спроби змагання залишили Лонський, Крімаренко, Дмитро Яковенко. І лише йому одному вдалося таки злетіти над планкою, не змусивши ту впасти. Цим одним виявився наш Дмитро Нікітін, вихованець сина Віталія Лонського – тренера-викладача Ігоря Лонського. Він і став переможцем цьогорічного «Меморіалу».
Репортаж Олександра Єжеля
ТРК ВІК