Від пам’ятника «Воїнам-визволителям Бердичева», що у районі вокзалу, розпочали у Бердичеві покладання вінків і квітів у День Перемоги. На меморіальній дошці п’єдесталу пам’ятника викарбувано номери й назви військових бригад, дивізій і полків, котрі брали участь у звільненні Бердичева. За їх подвиг вони й отримали назву «бердичівських».
«І в бій пішли від заводських воріт» - викарбувано на гранітному постаменті пам’ятника працівникам машинобудівного заводу «Прогрес»…
Більше 11 тис. бердичівлян у роки ІІ світової війни стали на захист Вітчизни: на фронтах, у підпіллі, в партизанських загонах. Серед усіх – і працівники шкіроб'єднання. Багатьом не судилось повернутись додому. Велику ціну сплачено за перемогу над фашистом.
Вшанувати подвиг співвітчизників, котрі на фронтах боролись проти гітлерівців, згадати світлу пам'ять усіх, хто сьогодні віддав життя за Батьківщину, біля меморіалу «Слава Героям!» до представників влади доєднались військовослужбовці, представники спілок і громадських організацій. Людство, кажуть, має пам'ятати тих, хто захистив майбутні покоління ціною найбільшою, найдорожчою – ціною власного життя. Все менше й менше лишається поруч сивочолих ветеранів. Уклін вам доземний, шановні, від вдячних поколінь.
Військова дільниця старого загальноміського кладовища. Саме тут у післявоєнні роки, у 60-х-70-х, й відбулись перепоховання останків воїнів. У 32-х братських та 478 окремих могилах поховано 1359 воїнів. Прізвища 1137-ми воїнів відомі, решта – безіменні. У 60-х в кінці алеї встановлено пам’ятник Скорботному воїну. Останні поховання на військовому секторі старого кладовища датуються 1973-ім. Того ж року ділянку закрили для поховань.
Здається, усі війни світу націлені, насамперед, проти матерів, адже вони забирають найдорожче, що є у жінок… День Перемоги. Його знову чекаєм, як і тоді, 75 років тому. Матері хочуть бачити Україну без війни, без втрат і сліз.
Репортаж Олени Лук’янюк і Дмитра Піньківського
ТРК ВІК
Просмотрено: 644 раз
