На кооператиивному ринку Бердичева у п’ятницю людно. Це помітно ще перед входом до нього, де поміж покупців і тих, хто чекає автобусів, йде активна роздача агіток. Без маски на територію ринку не потрапити, вхід заборонено, про це нагадують не тільки написи, а й пані Людмила зі своїми колегами, котрі чергують ще на двох (окрім цього) так званих «кордонах». Чи ж усі бердичівляни й гості мають засоби захисту? Жінка, буває, за цілий день нагадувань іншим, чує у відповідь всякого, та й руки дехто розпускає не на жарт.
Пані Валентина на ринок ходить нечасто, у час карантину раз на два тижні, по необхідне. Завжди, каже, одягає маску, бо відчуває відповідальність не лише за власну безпеку.
А Олександру Павловичу нагадують про маску. В нього є дві: одна – в кишені, інша – нова.
Після 10-ої на ринку – людей чи не найбільше. Особливо ж у вихілні дні. Нагадують про масковий режим на території й продавці-підприємці і навіть відмовляються, якщо людина без засобів індивідуального захисту, її обслуговувати.
Щоденно, від початку карантину, контролюють ситуацію на ринках фахівці Держпродспоживслужби.
Потрапивши на територію ринку, зазначає Валерій Биков, люди частенько спускають маску на підборіддя або знімають її зовсім. Тож закликає: кожен повинен сприймати себе як потенційно інфікованого та обережно поводитись поряд з іншими, серед яких чимало осіб належать до груп ризику. Головне – не наявність маски як перепустки, а правильне її носіння.
Тож маємо дбати не тільки про себе, про тих, хто поруч, про лікарів. І бердичівлянка пані Валентина, котра, було, уже пішла у своїх справах, повернулась, аби й від себе особисто зробити звернення до земляків.
Репортаж Олени Лук’янюк і Дмитра Піньківського
ТРК ВІК