Юзеф Теодор Конрад Коженьовський (Джозеф Конрад)
3.12.1857—3.08.1924
Джозеф Конрад – відомий англійський письменник ХХ століття польського походження з українським корінням. Він народився 3 грудня 1857 р. (є три версії місця народження − у м. Бердичеві, в с. Тереховому чи в с. Іванківці) у сім,ї польського шляхтича Аполона Коженьовського. Через три дні хлопчика було охрещено у кляшторі Босих кармелітів у Бердичеві. Хрещеним батьком Джозефа став батьків приятель, відомий польський письменник і громадський діяч, один з фундаторів Житомирського театру – Юзеф Крашевський. Саме Крашевський запросив у 1858 р. батька Конрада до співпраці в театрі. На сцені театру з успіхом йшли сатиричні комедії А. Коженьовського. Він – автор поетичної збірки перекладів творів В. Гюго, О. Грибоєдова. За його проектом в Житомирі здійснено планування і прокладання відомих житомирських бульварів. В терехівському маєтку пройшли перші чотири роки життя Конрада. У рік народження Конрада батько орендував хутір і служив управителем у маєтках багатих знайомих і родичів. Звідси − часті переїзди і протиріччя у даних про місце народження Конрада.
У 1861 р. Аполло Коженьовського заарештували за активну участь у підготовці Польського повстання 1863 р. та вислали з сім’єю до Вологди. Його дружина Евеліна Коженьовська з чотирирічним сином Конрадом поїхала слідом за чоловіком на заслання. У 1865 р., у зв’язку з хворобою дружини, Аполло Коженьовський домігся переводу до Чернігова, де за кілька тижнів, 11 квітня 1865 р., мати малого Конрада померла від туберкульозу. Батько з сином переїхали спочатку до Львова, потім до польського Кракова. 23 травня 1869 р. батько Конрада помер, залишивши свого 11-річного сина круглим сиротою. Опіку над сиротою взяв брат матері Тадеуш Бобровський. Він віддав племінника на навчання − спочатку до Краківської, а згодом до Львівської гімназії. Але юнак не закінчив навчання − у 1874 р., після відмови прийняти австро-угорське громадянство, 17-літній Джозеф Конрад, щоб не бути призваним на військову службу до Російської армії, вирушає до французького Марселя. Там він прожив три з половиною роки і освоїв морську справу. У 1878 р. Джозеф Конрад наймається матросом на корабель і відправляється в Англію, де влаштовується на морську службу (служив на торгових парусниках і пароплавах). Через вісім років, здавши екзамен, Конрад отримує звання капітана і приймає англійське підданство. За 15 років служби на морі він зробив чимало рейсів в Індію, Австралію, Африку. Цей стриманий, небагатослівний капітан у вільний від вахти час розпочинає писати свій перший роман «Безумство Алмайєра». Коли була написана дев’ята глава, він показав рукопис одному з пасажирів судна, письменнику Д. Голсуорсі. За його порадою у 1894 р., у віці 36 років, Джозеф Конрад залишив море через погане здоров’я і вирішив присвятити себе літературній праці. Перший твір, який вийшов у світ, носив назву «Ольмеєрова примха». Преса схвально зустріла і його другу повість «Невдаха». А далі були роки наполегливої систематичної праці.
У 1896 р. Конрад одружується з 22-річною англійкою Джессі Джордж, яка народила йому двох синів, Бориса та Джона. Широка літературна слава та визнання прийшли до Конрада лише після публікації у 1913 році роману «Шанс», хоча цей твір, як не парадоксально, вважається далеко не найкращим твором письменника. Конрад увійшов у літературу як романтик, зі своєю «морською» темою. Майже кожній події або персонажу конрадівських книг відповідає реальність. Конрад розповідає про людей, закоханих у власну справу, яким притаманні почуття обов’язку і товариської солідарності. Його твори справили великий вплив на багатьох письменників, включаючи Ернеста Хемінгуея, Грема Гріна, Вільяма Барроуза, Джозефа Хеллера та інших. Фільм Френсіса Форда Кополли «Апокаліпсис сьогодні» навіяний та значною мірою базується на романі Джозефа Конрада «Серце темряви». Світову славу письменнику принесли його твори «Лорд Джим», «Серце пітьми», «Ностромо», «Тіньова лінія», «Корсар» та інші, у яких Джозеф Конрад описував сувору романтику морських буднів. Море змалку захоплювало автора, тож не дивно, що, присвятивши себе улюбленій справі, він досягнув у ній немалих вершин, пройшовши шлях від простого моряка торгівельних вітрильників і вантажних пароплавів до капітана.
Писав Конрад у часи розквіту Британської Імперії, використовуючи власний досвід у Британському торговому флоті, створював романи та короткі оповідання, що відображали приховані аспекти світового панування Британської Імперії, одночасно поринаючи у глибини людської душі.
Люди, що знали його близько, свідчили: думав по-французькому, писав по-англійському, а коли бував важко хворий, марив по-польському. Своєю творчістю письменник навіки прославив три країни: Польщу, Англію, Україну і наш край.
Помер Джозеф Конрад 3 серпня 1924 р. у віці 67 років у графстві Кент від серцевого нападу. Похований на Кентерберійському цвинтарі в Англії.
Україна та світ гідно вшанували пам’ять всесвітньовідомого письменника. Так, у польському місті Гдиня на узбережжі Балтійського моря встановлено пам’ятник Джозефу Конраду. У Сан-Франциско (Каліфорнія, США) є площа Джозефа Конрада, а в портовому містечку Мистин, в музеї парусників, зберігається судно «Джозеф Конрад», в Сінгапурі, який Джозеф Конрад неодноразово відвідував, встановлена меморіальна дошка, яка увічнює пам’ять про нього.
Польське Конрадівське товариство тривалий час докладало зусиль до створення музею Конрада в Бердичеві, місті, в якому народився письменник. Професор-конрадознавець Здислав Найдер, який був одним з ініціаторів створення музею, довго шукав відповідне місце для музейної експозиції, й зрештою вибір було зупинено на споруді монастиря Босих Кармелітів. Тож з грудня 2008 року, ще до появи теперішнього музею Конрада, в Бердичеві почав діяти музей-виставка Джозефа Конрада, розташований у приміщенні нижнього храму кляштору Босих Кармелітів. Фактично ця виставка і стала основою нового музею, який відкрився 2015 року за підтримки Польського Конрадівського товариства та української влади. Саме відкриття музею відбулось 28 червня 2015 року в рамках XVI Днів польської культури.
1 грудня 2017 року з нагоди 160-ї річниці з дня народження прозаїка (Джозеф Конрад народився 3 грудня 1857 року) в м. Бердичева відкрита меморіальна дошка і вулиця (раніше Л. Карастоянової) отримала назву Джозефа Конрада.
В Музеї історії міста Бердичева є постійно діюча експозиція присвячена життєвому та творчому шляху Дж. Конрада.
Слава нашого земляка давно перейшла кордони. Джозеф Конрад – особистість, формування якої відбувалося під впливом польської, французької, англійської, української культур. До своєї землі, до читачів нашого часу він приходить і приходитиме через віки – стриманий, небагатослівний капітан і лицар мудрих оповідей.
Наталія Захарчук
наукова співробітниця
Музею історії Міста Бердичева
Матеріал subota.online
Просмотрено: 15346 раз
