Яка відбулась минулого четверга в актовому залі Житомирського інституту сестринства. Іншими співорганізаторами виступили фонд «Відкрите серце», під керівництвом Петра Залізного та Альянс «Україна без сиріт», який вже давно опікується проблемами сирітства в Україні. учасниками цього форуму стали представники багатьох релігійних громад і конфесій Житомирщини, співробітники облдержадміністрації, які відповідають за соціальну політику, представники служби у справах дітей та молоді, інтернатних установ області, преси та телебачення.
Приблизно 150 років тому у Церкві вкоренився звичай під час Адвенту ставити адвентний вінок. У колі, яке прикрашене зеленими гілками, ставлять чотири свічки, які символізують чотири неділі Адвенту.
Де ви, коли ви так потрібні місту? Зима цього року в Бердичів прийшла майже за графіком – на третій календарний день від свого початку. І знову застала усіх зненацька. Товстий шар снігу вже вкрив вулиці міста. Дороги де-не-де вже вкриті шаром льоду, тож стали небезпечними для водіїв і пішоходів. Техніки, що повинна розчищати сніг, на вулицях поки що не видко, як і машин, які мали б посипати дороги піскосоляною сумішшю.
в селі Кукільня Бердичівського району, в день Передсвята Введення в храм Пресвятої Богородиці, Преосвященнійший Никодим, Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський, здійснив чин освячення каплиці на честь святого великомученика Димитрія Солунського. Каплицю будували на протязі чотирьох років на кошти місцевої громади, попередній дерев'яний храм, що був збудований на початку XX століття, був знищений радянською владою у 1930-х роках.
2008 р. —
у Бердичеві в приміщенні нижнього храму кляштору Босих Кармелітів відбулось урочисте відкриття міжнародного музею письменника Джозефа Конрада (Коженьовського), що народився на Бердичівщині. Виставка складається з 26-ти стендів, розповідає про дитинство та молодість Джозефа Конрада, родину та традиції, в яких він виховувався, про особисте життя. Детальніше...
1998 р. —
у Бердичеві виходить перший номер районного громадсько-політичного тижневика "Бердичівський вісник". Першим редактором тижневика стає В. Синельников.
1927 р. —
на нараді при Управлінні Подільського відділення Цукротресту було вирішено "виділити Бердичівський комбінат в самостійну господарську одиницю, перевівши його на господарський розрахунок". Таким чином, на нетривалий період (до кінця 20-х pp. XX ст.) Бердичівський цукровий комбінат став піонером у впровадженні нових прогресивних методів господарювання. Лише згортання радянським урядом політики НЕПу та перехід до командно-адміністративної системи в країні призвело до занепаду вищезгаданих економічних експериментів та утвердження нової владної моделі.
1917 р. —
в ніч на 3 грудня війська, вірні Центральній Раді, скориставшись дезорганізаторською діяльністю меншовиків та есерів, захопили владу у Бердичеві. Це за дорученням Симона Петлюри зробив генерал Павло Скоропадський, який провів операцію по знешкодженню ВРК Південно-Західного фронту у Бердичеві. Закрито більшовицьку газету "Известия", частину членів фронтового революційного комітету було заарештовано, а решта виїхала у Рівне. За агітацію серед солдатів гарнізону на Лисій горі штабс-капітан М. Григор'єв заарештовує лідера бердичівської більшовицької організації Розу Сломницьку. Але за допомогою пробільшовицьки настроєних солдатів вона втікає в розташування військ 7-ї армії.
1889 р. —
у Бердичеві народився Ефраїм Барухович Лойтер (1889-1963) – єврейський режисер, театральний діяч, педагог, перекладач, заслужений артист Узбецької РСР. У 1919 році Ефраїм Лойтер стає одним з засновників та режисером єврейської театральної студії при київській Лізі єврейської культури, у Москві навчається режисурі у Є. Вахтангова і В. Мейєрхольда. У різні роки Ефраїм Лойтер працює головним режисером Державного єврейського театру (Харків), художнім керівником Одеського єврейського театру, викладає в Учбово-театральному комбінаті. За спектакль "Нестерка" Ефраїм Барухович у 1946 році отримує Сталінську премію. Помер Ефраїм Лойтер 10 грудня 1963 року. Похований у Москві. Детальніше...
1857 р. —
в селі Терехове нині Бердичівського району в родині польського поета Аполлона Коженьовського та Евеліни Коженьовської (Бобровської) народився Юзеф Коженьовський (1857-1924) – англійський письменник, відомий світу під іменем Джозеф Конрад. Юзеф Коженьовський рано осиротів. У 1881 році отримує сертифікат, що дає право бути капітаном, та британське громадянство і офіційно змінює ім'я на "Joseph Conrad". Джозеф Конрад багато подорожував, прожив життя, сповнене пригод. Побачене та пережите надихнуло його на написання перших книжок. У 1894 році, у віці 36 років Джозеф Конрад залишає море через погане здоров'я і вирішує присвятити себе літературній праці. За наступні роки він написав більш як 20 романів, які стали класикою англійської літератури та зробили його ім'я всесвітньовідомим. Джозеф Конрад помер 3 серпня 1924 року у 67-и річному віці у графстві Кент від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія. Детальніше...
Яка відбулась минулого четверга в актовому залі Житомирського інституту сестринства. Іншими співорганізаторами виступили фонд «Відкрите серце», під керівництвом Петра Залізного та Альянс «Україна без сиріт», який вже давно опікується проблемами сирітства в Україні. учасниками цього форуму стали представники багатьох релігійних громад і конфесій Житомирщини, співробітники облдержадміністрації, які відповідають за соціальну політику, представники служби у справах дітей та молоді, інтернатних установ області, преси та телебачення.
Де ви, коли ви так потрібні місту? Зима цього року в Бердичів прийшла майже за графіком – на третій календарний день від свого початку. І знову застала усіх зненацька. Товстий шар снігу вже вкрив вулиці міста. Дороги де-не-де вже вкриті шаром льоду, тож стали небезпечними для водіїв і пішоходів. Техніки, що повинна розчищати сніг, на вулицях поки що не видко, як і машин, які мали б посипати дороги піскосоляною сумішшю.
