Так, на сесію міської ради виноситься рішення про добровільну відмову ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» від земельної ділянки площею 1400 квадратних метрів по вул.. К.Лібкнехта. І цим самим рішенням другий бердичівський завод – пивоварний отримує дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку такої ж площі, але вже по вулиці Європейській.
у Бердичеві міським виконавчим комітетом зареєстрована Громадська міська організація інвалідів-візочників "Стимул". Мета діяльності нової організації – соціальна інтеграція інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, які в наслідок травми або захворювання пересуваються на інвалідному візку. Вже через два наступних роки свого існування організація нараховувала 137 повнолітніх членів, що проживають в Бердичеві, 20 з яких є активістами організації. З липня 2010 року в організації також працює волонтер Корпусу Миру – урядового агентства США, яке покликане зміцнювати мир та дружбу між народами.
2004 р. —
в телевізійний ефір Бердичева вийшов ювілейний – сотий випуск "Новин Бердичева" від місцевої телерадіокомпанії "ВІК".
1980 р. —
через Бердичів та Бердичівський район пройшла естафета Олімпійського вогню. На Радянській площі за участі партійного та господарського керівництва міста з цього приводу відбувся урочистий мітинг і зустріч факелоносців. Факелоносці – а ними стали відомі бердичівляни-спортсмени – пронесли Олімпійський вогонь по центральним вулицям міста: Котовського, Свердлова, Леніна – у напрямку до обласного центру. Детальніше...
1966 р. —
26 квітня 1966 року в Ташкенті пройшов катастрофічний землетрус, який повністю зруйнував місто. Всі республіки Радянського Союзу взяли участь у допомозі потерпілим. В Бердичеві партійним та радянським керівництвом було вирішено прийняти дві групи комсомольців з Ташкенту на відпочинок та оздоровлення у піонерському таборі "Сокіл", що розташований поряд з селом Скраглівка. Саме цього дня до табору "Сокіл" прибули діти зі своїми вихователями-вчителями, яких розмістили у двох щойно збудованих будинках для гостей.
1941 р. —
один з танкових батальйонів Червоної Армії у кількості 12 танків увірвався з південного заходу у Бердичів та оволодів окраїнними вулицями. В цей день радянськими військами був знищений ворожий штаб 11-ї німецької танкової дивізії. Майже тиждень танкісти і мотопіхота захищали околиці Бердичева. У ті дні героїчний подвиг здійснив екіпаж танка КВ, яким командував старший лейтенант Андрій Юхимович Кожем'ячко. Танк КВ, екіпаж якого складали лейтенант І.І. Жабін, молодший воєнтехнік С.П. Кисельов, командир гармати сержант Т.І. Точін, сержант В.І. Грішин та червоноармієць Л.К. Верховський, був відрізаний від своїх на околиці Бердичева. Незабаром до цього танку перебрався і командир танкової роти старший лейтенант Андрій Кожем'ячко. В перші ж години бою у КВ була перебита гусениця. Відстрілюючись з гармати і кулеметів, відбиваючись гранатами, екіпаж встановив новий трак і знову натягнув гусеницю. До ранку на вулицях Бердичева гриміли глухі постріли його танкової гармати. КВ, зненацька з'являючись у різних місцях міста, давив ворожі вантажівки, розганяв колони піхоти. А рано вранці він зустрів на перехресті доріг колону танків супротивника і вступив з ними в єдиноборство. Результат – вісім підбитих танків. Повертаючись в розташування радянських військ, КВ притягнув на буксирі захоплений німецький танк. Коли KB доставили на ремонтний завод, в його броні нарахували майже три десятка великих вм’ятин, а в основі танкової башти стирчав ворожий бронебійний снаряд.
1941 р. —
військовий комендант німецьких окупаційних військ видав наказ, яким зобов'язував єврейську частину населення Бердичева здати новій владі 100 тисяч карбованців у вигляді грошей та коштовностей.
Так, на сесію міської ради виноситься рішення про добровільну відмову ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» від земельної ділянки площею 1400 квадратних метрів по вул.. К.Лібкнехта. І цим самим рішенням другий бердичівський завод – пивоварний отримує дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку такої ж площі, але вже по вулиці Європейській.
