Уважаемые избиратели.
Сегодня Украина переживает самые тяжелые времена за всю свою историю. Увы, но кровопролитная война на Востоке и экономический кризис в стране стали театральными декорациями для моральных чудовищ из Партии регионов и ее сателлитов. Используя трудности в экономике, прикрываясь циничными лозунгами «все для людей», они рвутся во власть, чтобы сохранить свой бизнес, восстановить коррупционные схемы разворовывания страны.
Міліція вкотре закликає громадян остерігатися телефонних шахраїв! 7 000 тисячі гривень перерахувала на рахунок невідомого жителька м. Бердичева за уявний порятунок сина. Нині правоохоронці встановлюють особу шахрая та попереджають громадян про небезпеку. Саме таку суму запросив невідомий телефонний абонент, який подзвонив на мобільний 51-річної жительки м. Бердичева і повідомив голосом сина, що знаходиться в Бердичівському міськвідділі, так як заподіяв чоловікові тілесні ушкодження та щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене потрібно на вказаний рахунок, номер якого заявниця не пам’ятає, перерахувати грошові кошти.
Заголовок по Пушкину, был такой поэт в Киевской Руси. А вызвало у меня такие эмоции скромное письмо областной прокуратуры в адрес газеты «Бердичев Деловой». Письмо прокуратуры мы уже опубликовали, вот его полный текст: http://www.berdichev.biz/content/view/12382/1/ А предистория появления этого лучика света для погрязшего в коррупции Бердичева такова. На сайте Бердичевликс была опубликована статья Корупція кугутів Бердичева: як ##### Березовенко газети у лікарні продає , в которой авторы обвиняли кума мэра Бердичева Виталия Березовенко в построении коррупционной схемы, в ходе которой он организовал незаконную продажу частной газеты в учреждениях медицины и образования Бердичева. Естественно, вся прибыль от «ненавязчивого бизнеса» шла в карман кума мэра Бердичева Березовенко. Как говорится «За Мазура всех грязью поливай, а про карман свой не забывай».
Бердичівські військові зрідка гірко жартують, що вони у вогні не горять і у воді не тонуть. Маються на увазі різні «НП», в яких побували вони, але, всупереч усьому, залишилися живими. Пам'ятається, в Югославії вертоліт, де членом екіпажу був офіцер Євген Сичкін, врізався в гору. Вертолітників з Бердичева від сильного удару викинуло через блістери - «вікна» в носовій частині Мі-8МТВ, а всі, хто знаходився в салоні, буквально в лічені хвилини заживо згоріли, бо в салоні ще перебувала і бочка з паливом. Пекельне полум'я вийшло ще те... Вертолітники ж з Бердичева не тільки вижили, але ще потім продовжили службу в армії. Міжнародна комісія, яка вела розслідування катастрофи, дійшла висновку, що в ній наші пілоти були невинні.
Масштабна пожежа трапилася на площі Привокзальній, 1.
Чотири пожежні бригади прибули на місце пожежі о 19. 00, та загасити полум’я вдалося аж опів на п’яту ранку. Пожежникам довелося зіштовхнутися з рядом труднощів при гасінні пожежі, адже усю територію складів одночасно було неможливо охопити. Частина дерев'яного складу з шиферною покрівлею, площею 400 квадратних метрів, повністю згоріла.
Бердичівською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» керівниками центральної міської лікарні та управління освіти і науки виконкому міськради та встановлено порушення. Зокрема, протягом 2013 - 2014 років, з відома головного лікаря, серед працівників лікарні розповсюджувалася місцева газета, отримані кошти від продажу якої передавалися керівнику товариства з обмеженою відповідальністю.
Близько 02.30 год. ночі понеділка, 13 жовтня, рибопереробний завод Олександра Ревеги у Бердичеві невідомі закидали “коктейлями Молотова”. За два дні до цього, у ніч на суботу, 11 жовтня (близько опівночі), поки невстановлені особи зробили напис на огорожі того ж заводу “Смерть Ревезі”. Подібні написи з’явилися і на інших огорожах, які знаходяться по дорозі до підприємства Олександра Ревеги. Тієї ж ночі на шляхопроводі у районі бердичівського м’ясокомбінату невідомі замалювали червоною фарбою агітаційні плакати Олександра Ревеги.
Це свято встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році в місті Константинополі, у Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресятої Діви, Її головний покров і частина поясу). Коли столицю Візантії, Константинополь, оточили сарацини, у Влахернському храмі служилося всенічне бдіння.Місто готувалося до облоги, воїни озброювалися, багато жителів на колінах і із слізьми молилися про те, щоб це лихо минуло їх. У той час коли полки ворогів були готові до нападу, сталося диво: близько тисячі християн, які молились про порятунок, побачили, що їхні благання почуті.
Ми, учасники Громадського Руху ЧЕСНО на Житомирщині заявляємо, що 11 жовтня в м. Чуднів ( виборчий округ №67) під час проведення планової інформаційної роботи з виборцям до групи волонтерів-активістів була застосована груба фізична сила з перешкоджанням ведення такої діяльності. Молоді особи з кримінальними замашками на автомобілі БМВ реєстраційний номер АІ 7867 ЕА грубо та безцеремонно, застосовуючи фізичну силу, відбирала у активістів ЧЕСНО календарі на яких фігурують нинішні депутата ВР, які 16 січня цього року голосували за диктаторські Закони Януковича, що призвело до громадянського протистояння, численних жертв, анексії АР Криму та воєнному конфлікту на Донбасі.
В субботу очередной конвой бердичевских «Крыльев Феникса» ушел в зону АТО, чтобы доставить грузы для бойцов 26 артиллерийской бригады. Два микроавтобуса еле вместили подарки для наших солдат и офицеров, которые несут службу в полыхающем войной регионе. На этот раз «фениксы» сосредоточились на теплых вещах для армии – большая часть груза, это свитера, теплое белье, теплые спальники и палатки.
В период между шестью и семью часами утра, на улице Европейской, в районе поворота на госпиталь ветеранов ВОВ, произошла авария. До окончания расследования трудно сказать, как все было на самом деле, поэтому мы лишь озвучим версию происшедшего. По улице в сторону железнодорожного вокзала, по правой полосе, ехала «Газель».
у селі Никонівка Бердичівського району народився Петро Васильович Білоус – український літературознавець, фольклорист, поет, доктор філологічних наук. Петро Білоус закінчив Житомирський педагогічний держуніверситет, захистив докторську дисертацію. На Україні він став найкомпетентнішим спеціалістом у галузі паломницької прози. Свою наукову діяльність Петро Білоус поєднує і з художньою творчістю. Він — автор поетичних збірок, редактор факультетського літературного часопису "Філео+Логос", упорядник альманахів та збірок молодих літераторів. Інше захоплення Петра Білоуса — літературне краєзнавство, що виразилося у кількох десятках наукових статей, оглядів, надрукованих у збірниках, матеріалах науково-краєзнавчих конференцій, у пресі. З перших днів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства він стає його активним членом. Серед здобутків — впорядковані збірники топонімічних легенд Житомирщини, дослідження і матеріали "Поліське весілля", цикл статей про звичаї та обряди у нашому краї, про історичні та літературні постаті Полісся.
1813 р. —
у Воронежі (за деякими даними – у Бердичеві) народився Віктор Іпатійович Аскоченський (1813-1879) — відомий російський журналіст та історик реакційного напряму, краєзнавець Волині. Віктор Аскоченський викладав у духовній семінарії в Києві, був гувернером племінника генерал-губернатора Д.Г. Бібікова — Дмитра Сипягіна, в майбутньому міністра внутрішніх справ Російської імперії. Після переїзду до Санкт-Петербургу Віктор Аскоченський видавав тижневик "Домашняя беседа" (1856-1877). Був знайомий з Тарасом Шевченком.
Бердичівські військові зрідка гірко жартують, що вони у вогні не горять і у воді не тонуть. Маються на увазі різні «НП», в яких побували вони, але, всупереч усьому, залишилися живими. Пам'ятається, в Югославії вертоліт, де членом екіпажу був офіцер Євген Сичкін, врізався в гору. Вертолітників з Бердичева від сильного удару викинуло через блістери - «вікна» в носовій частині Мі-8МТВ, а всі, хто знаходився в салоні, буквально в лічені хвилини заживо згоріли, бо в салоні ще перебувала і бочка з паливом. Пекельне полум'я вийшло ще те... Вертолітники ж з Бердичева не тільки вижили, але ще потім продовжили службу в армії. Міжнародна комісія, яка вела розслідування катастрофи, дійшла висновку, що в ній наші пілоти були невинні.
Масштабна пожежа трапилася на площі Привокзальній, 1. 
