У прокуратурі області відбувся брифінг для журналістів регіональних засобів масової інформації на тему: «Результати роботи органів прокуратури щодо захисту інтересів держави у бюджетній сфері».
Ми вирішили звернутися до громади, до виборців Бердичівського округу №63 із дуже важливого приводу. Ми, учасники бойових дій в Афганістані, чітко усвідомлюємо всю складність тієї ситуації, у яку потрапила сьогодні наша держава, ми, як ніхто, гостро відчуваємо біль втрат та страждань, від яких потерпають родини воїнів, загиблих за нашу волю та незалежність. За таких умов із небаченою раніше відповідальністю ми змушені поставитися до виконання ще одного свого громадянського обов’язку. Обрати найвищий законодавчий орган нашої держави - Верховну Раду України, сьогодні так само важливо і відповідально, як обороняти міста та села Донбасу від посягань агресора. Сьогодні очевидно, що перемогти ворога зможе сильна, згуртована і патріотична влада України. Від того, як швидко вона розпочне обіцяні народу реформи, від згуртованості народних обранців навколо того курсу, який оголошений Президентом України, залежить результат кривавого протистояння на сході України. А тому кожен із нас, хто, усвідомлює свій громадянський обов’язок у тому, щоб обрати до парламенту країни достойних та авторитетних людей, зараз уважно стежить за перебігом виборчих змагань.
Бої за Донецьке летовище тривають вже понад сто днів. Українських військових , що тримають оборону аеропорту, за незламний дух, мужність та шалений опір, сеператисти прозвали «кіборгами», і тепер хлопців так називає вся Україна. Щодня будівля регулярно обстрілюється російськими військовими та членами бандитських формувань так званих ДНР і ЛНР.
На сході України зараз залишаються тисячі наших героїв – воїнів, які захищають наш суверенітет від навали ворога. Завдяки ним, ми можем спати спокійно в своїх теплих ліжках, поки вони мерзнуть в бліндажах та прислуховуються, чи не «передають» сьогодні град по їх позиціям. Головними мотиваторами для наших героїв залишаються патріотизм, любов до рідної землі та пам'ять – їм потрібно знати, що їх пам’ятають, не забувають і чекають вдома.
З метою забезпечення своєчасного початку опалювального сезону та цільового використання державних коштів для надання житлових субсидій та пільг мешканцям будинків (квартир) з індивідуальним опаленням, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, постанов Кабінету Міністрів України:
Бердичівська міська рада народних депутатів на дев'ятій сесії двадцять першого скликання прийняла рішення про підняття над будівлею міської ради на площі Жовтневій українського національного синьо-жовтого прапору. Того ж дня прапор було піднято. Серед депутатів міської ради, які взяли участь у встановленні прапору – голова міської ради Олексій Хилюк, голова міського осередку Народного Руху України Павло Передрій, депутати Володимир Юрачковський, Леонід Нагорний та інші. Детальніше...
1892 р. —
цього дня у Бердичеві відкрилось перше міське приходське чоловіче училище. Розмістилось училище в найманому будинку Креніка по вулиці Мало-Чуднівській (нині вулиця Чуднівська). Утримувалось на кошти, які виділялися містом (1485 руб.) та з казни (780 руб.). В училищі навчалося 52 учні. Цей навчальний заклад проіснував до 1917 року.
1660 р. —
цього дня біля містечка Слободище (нині село Слободище Бердичівського району) гетьманом Юрієм Хмельницьким укладено договір з Польщею, який увійшов в історію під назвою
Слободищенський трактат. Договір скасовував невигідні для України, продиктовані Москвою Переяславські статті 1659 року, розривав союз з московським царем і відновлював державний зв'язок України з Річчю Посполитою. Також Україною, як і раніше, мав управляти гетьман, але він позбавлявся права на дипломатичні зносини з іншими державами, шляхта поверталась до своїх маєтків. Слободищенський трактат став початком розколу України за територіальною ознакою: був започаткований поділ Козацько-Гетьманської держави на Правобережну та Лівобережну частини.
1437 р. —
князь Свидригайло Ольгердович, Великий князь Руський (Київський), надав жалувану грамоту на володіння землями від Хмільника (сучасна Вінничина) до Пулина (сучасне селище міського типу Червоноармійськ Житомирської області) своєму підданому – васалу Каленику Мишковичу. До цих володінь входили і землі сучасної Бердичівщини. У Каленика Мишковича було три сина – Сенька, Івашка і Тишка (Тимофій). Від третього сина Каленика Мишковича Тишка і походить рід Тишкевичів (що означає нащадки Тишка). 5 листопада 1569 року воєвода Підляський і Смоленський Василь Тишкевич (1492-1571) отримав від короля польського і великого князя литовського Сигизмунда II Августа титул графа "на Логойске и Бердичеве", яким користувались його нащадки. Графський титул Тишкевичів був затверджений у Росії 8 травня 1861 року, 17 грудня 1862 року і 4 лютого 1902 року; в Саксонії – 8 листопада 1871 року; в Австрії – 7 жовтня 1893 року. Тишкевичі на протязі декількох століть були власниками Бердичева і мали значний вплив на його розвиток та історію.