у Бердичеві помер Валер'ян Никодимович Демиденко (1913-2012) – учасник Великої Вітчизняної війни, голова Бердичівського міськвиконкому з 1952 до 1972 рік. Валер'ян Демиденко з 1950 року по 1969 рік дев'ять разів обирався депутатом Житомирської обласної ради депутатів трудящих. За 20 років керівництва містом Бердичевом Валер'яну Демиденку вдалося зробити місто таким, яке заробляло для своїх потреб коштів більше, ніж виділяли із союзного бюджету. За багаторічну сумлінну працю в органах виконавчої влади Валеріану Никодимовичу у 1998 році присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Також Валеріан Демиденко в день свого 90-ліття став кавалером ордена міста Бердичева "За заслуги" за номером 001. Похований Демиденко Валер'ян Никодимович в секторі почесних поховань загальноміського кладовища по вулиці Войкова.
1977 р. —
на відзначення 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції рішенням виконкому міської Ради територію біля новозбудованого адміністративного будинку міськкому Компартії та виконкому міської Ради вирішено назвати Жовтневою площею. Цього дня на урочистому мітингу на стіні адміністративного будинку виконкому урочисто відкрито відповідну меморіальну дошку. Напис на дошці:
"Площа названа Жовтневою на честь 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції". 7 лютого 2013 року у відповідності до рішення Бердичівської міської ради назву площі Жовтневої було змінено на нову – площа Центральна. А 24 жовтня 2013 року зі стіни будівлі бердичівської міської ради та міського виконавчого комітету було знято і меморіальну дошку. Роботи по її демонтажу виконали міські комунальні служби.
1944 р. —
уродженець Бердичева, російський письменник Василь Гроссман закінчив роботу над документальним нарисом "Убийство евреев в Бердичеве". Цей крик душі письменника є своєрідним звинувачувальним документом-вироком нацизмові. Свій нарис Гроссман написав ще задовго до Нюрнберзького процесу (1945-1946), на якому нацизм було визнано злочинним по відношенні до людства. Детальніше...
1914 р. —
у селі Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці Бердичівського району) в родині селянина-хлібороба народилася Марія Степанівна Гуменюк (1914-1995). З 1950 року Марія Степанівна працює на молочнотоварній фермі колгоспу ім. Сталіна (згодом перейменований у колгосп ім. XXII партз'їзду) селища Гришківці. Вже у 1955 році надої від кожної корови, яку вона утримує, в середньому становили 4,5 тисячі літрів молока, а через два роки середньорічний надій молока від кожної корови вона доводить до показника у 6 тис. літрів. 1958 року за високі показники в розвитку тваринництва Марії Степанівні Гуменюк присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці.
1913 р. —
у селі Тіньки Чигиринського району Черкаської області у селянській родині народився Михайло Володимирович Великий (1913-1975). У 1946 році Михайло Великий очолив радгосп "Рея" Бердичівського району і стає його керівником на протязі майже тридцяти років. За його керівництва радгосп переростає у велике спеціалізоване хмелярське господарство з високорозвиненим рільництвом й тваринництвом. За високі успіхи, досягнуті радгоспом, 30 квітня 1966 року Михайлу Великому Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці.
Просмотров: 394 
