Валерій Шелепа — відомий у Бердичеві своєю безпринципністю та незмінністю поглядів журналіст. Виходець із Луганщини — справжній патріот, який вже рік веде широку просвітницьку роботу, спрямовану на те, аби бердичівляни не купували російські товари. Відтак — не фінансували ворога, який приніс на нашу землю війну, розруху і тисячі смертей.
в Берліні після важкої хвороби помер Фрідріх Наумович Горенштейн (1932-2002) – російський письменник-сценарист, що тривалий час проживав у Бердичеві. Фрідріх Горенштейн закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів у Москві, написав сімнадцять кіносценаріїв, п’ять з яких були екранізовані. Серед них "Солярис" (режисер А. Тарковський) та "Раба любви" (режисер М. Михалков). У п’єсі Горенштейна "Бердичів" показано життя одного бердичівського двору з 1945-го по 1975-й рік, вона увібрала в себе особливу мову – російську мову радянських євреїв, вихідців з невеликих містечок. Ця п’єса нині з успіхом йде на сцені театру ім. В. Маяковського в Москві. З 1980 року Фрідріх Горенштейн проживає у Берліні (Німеччина). Похований Фрідріх Горенштейн на кладовищі Weissensee – найстарішому єврейському кладовищі Берліна.
1859 р. —
у місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря народився Шолом-Алейхем (їдиш שלום־עליכם, у перекладі — "мир вам", справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович, 1859-1916) – український єврейський письменник. Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Письменник часто бував у Бердичеві, де проживав його брат. На його вулицях він цілковито занурювався в народний побут, уважно прислухався до розмов бердичівлян, окремі специфічні вирази заносив у свій блокнот. Згодом Шолом-Алейхем відобразив побут і звичаї бердичівлян у фейлетоні "Картини Бердичівської вулиці", жартівливо називав місто "єврейським Парижем".
1634 р. —
єпископ Київський Андрій Щолдський заклав у Бердичеві перший камінь у фундамент костьолу, що дістав назву "Костьол Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста". В урочистостях з цієї нагоди взяли участь власник містечка Януш Тишкевич, його дружина Ядвіга (уроджена Бельзецька), їх численна родина та навколишні сусіди-магнати. Під час будівництва храму буде використано частину мурів і приміщень старого замку, засновником та власником якого був ще прадід Януша Тишкевича – Василь Тишкевич, воєвода Підляський та Смоленський, староста Мінський. Нині костьол Матері Божої Бердичівської є всеукраїнським національним Санктуарієм, у річницю коронації чудотворної ікони Матері Божої Бердичівської сюди приходять тисячі паломників з багатьох куточків України та світу.
