Цей житловий комплекс став другим багатоповерховим будівництвом після кількох десятиліть застою цієї галузі в нашому місті. Під будівельний майданчик тодішній міський голова виділив чи не найцентральнішу в Бердичеві земельну ділянку – буквально в тридцяти метрах від міськвиконкому. Раніше там були старі склади і гаражі, а через три роки від початку будівництва перша черга дев’ятиповерхівки вже була готова до заходу перших мешканців.
І хоча це був другий будинок, що зводили за кошти приватних інвесторів – власників майбутніх квартир, але багато хто все ж сумнівався, що забудовники дотримаються усіх своїх обіцянок, тому продаж квадратних метрів значно пришвидшився коли вже були зведені стіни та почались внутрішні роботи. Треба одразу сказати, що квадратні метри тут продавали не тільки в квартирах та на балконах, але й в гаражах на першому поверсі, та нежитлових приміщень на цьому ж поверсі, підвалах, а подекуди і в під’їздах та сходових клітинах. Все, що можна було відгородити і поставити двері – продавалось, і до того ж, по чималій ціні.
Так, в першій черзі будівництва квадратний метр в залежності від поверху та призначення приміщень продавався за ціною від 9 до 13 тисяч гривень (тобто, 350 – 500 доларів), а друга черга вже продавалась за 11 – 17 тисяч гривень, що в доларах виходило лише трохи дорожче. |
