Житомирщина багата на цікаві туристичні місця. Попереду вихідні, тож обирайте локації для відвідування відповідно до своїх вподобань.

Якщо ви мрієте про незабутні фото – сміливо відправляйтеся у мандрівку до села Старий Солотвин, що у Бердичівському районі. Саме там знаходиться всім відомий з неймовірних фото з соціальних мереж будиночок на воді. Це будиночок рибалки на острові кохання. Пейзажна хатинка посеред річки – справжній рай для любителів ділитися своїми світлинами в Instagram.

У музеї історії Бердичева організували виставку дипломних робіт випускників Бердичівської художньої школи. На гарний підсумок завершення навчання, котре останні кілька місяців проходило не у стінах мистецької школи, а дистанційно, каже директор Ірина Ніколайчук.

Виставкою робіт Бердичівська художня школа прощається зі своїми випускниками. Їх 32-є. Багато юних художників, каже директор, після 4-літнього навчання та отримання свідоцтва прощатиметься зі школою, а хтось лишиться удосконалювати вміння на 5-му курсі. Дистанційне навчання, зазначає Ірина Ніколайчук, хоч і нелегко було, але допомогло учням черпати знання з різних джерел та удосконалити власні уміння.

21 травня відзнатимем цьогоріч Всесвітній день вишиванки. Цього дня, традиційно, бердичівляни зодягали на роботу, до школи вишиті сорочки, організовували «Марш вишиванок», тим самим долучаючись до святкування і демонструючи самобутню культурну спадщину українців. Цьогоріч, в умовах карантину, бердичівляни в особливий спосіб долучаються до святкування. Колектив МПК ім.Шабельника уже бере участь у акції «Марш вишиванок онлайн» ще й запрошує інших, аби «підтримати Україну у цей нелегкий час». На світлинах – бачимо постаті знайомих нам бердичівлян у прекрасних українських вишиванках...

Музей історії Бердичева працює, але, в умовах карантину, все ж дотримується обмежувальних заходів. І хоч для відвідувачів, попередньо до 12 травня, тут двері зачинено, проте є все-таки шанс побачити чимало цікавого: щоденно директор музею Павло Скавронський запрошує бердичівлян у ФБ на віртуальні виставки.

Серед робіт 18-ти місцевих художників, більшість з яких є членами Спілки вільних художників «Вернісаж», особливо впізнаваними серед усіх є роботи Володимира Татаринцева та його учениць, портретні роботи Миколи Яцюка, живописні полотна інших митців...

Перша персональна виставка картин учня Бердичівської гуманітарної гімназії №2 Олександра Гадаєва відбулась днями у приміщенні «М-Формації». Ідея показати Олександрові роботи широкому загалу виникла у його вчительки Мілади Мартинюк. На відкриття вона принесла й декілька інших малюнків хлопця, які він створив у якості домашніх завдань.

На відкритті виставки неодноразово підкреслювали, що талант творити в Олександра поєднався із його скромністю та врівноваженістю...

Цієї п’ятниці, 28 лютого о 12.00, у найбільшій залі Бердичева, МПК ім. Шабельника, відбудеться ХІV Церемонія відзначення перемог, досягнень і здобутків бердичівлян «Велич наших перемог». На ній готуються відзначити рекордну за 14 років кількість бердичівлян – більше тисячі – в особистих, командних і колективних перемогах та досягненнях. До цієї події року до друку готують черговий Фотоальманах перемог із зазначенням внеску кожного в історію досягнень Бердичева. Більшість напрямів уже є традиційними: «Слава Героям!», «Милосердя – категорія вічна!», «Його Величність Виробник!», «Працею звеличені!», «Найкращі в культурі, освіті, у спорті!» та інші...

У Бердичівському педагогічному коледжі 6-го лютого вітали учасників щорічного фестивалю-конкурсу «Музика, що єднає молодь». На 5-му, ювілейному, заході зібралися 150 талановитих учасників, які мали подарувати членам журі й глядачам понад 90 вокальних та інструментальних номерів. Оцінювали їх справжні фахівці своєї справи: композитори, виконавці, заслужені діячі культури, викладачі. Серед членів журі – і головний куратор фестивалю та ініціатор його створення, викладач педколеджу Ольга Яблонська...

Із 15 січня до 12-ого лютого в мистецькій залі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.Ольжича діє персональна виставка нашого земляка, голови Спілки вільних художників «Вернісаж» Олександра Войтка «Світе тихий, краю милий». Увазі відвідувачів художник представив 26 пейзажних полотен: його захоплює природа рідного краю, краса української хати під солом’яною стріхою, що навіває особливі, незабутні спогади про дитинство, каже автор.

Таку назву має музична вистава за твором Шолом-Алейхема, прем’єра якої відбудеться 27-го березня, у Міжнародний день театру.

В якості режисера вистави для дорослих вперше себе пробує завідуюча методвідділом міського Палацу культури Алла Садковська. Також участь у режисурі бере Заслужений артист України, актор із 35-річним стажем Володимир Ілліч Берелет, який виконує і головну чоловічу роль - кравця Шимілє Сорокера.

Від самого ранку на Водохреще територія Гнилоп’яті, що у цей день обрана офіційним місцем занурення бердичівлян у освячені води, оживає: сходяться люди. Тут, як і обіцяли, облаштовано пункт обігріву, рубають дрова для пічки й готують чай, аби зігріти тих, хто першим вирішив увійти у цілющі води. Та все ж, початку служби чекають майже усі. І ось, близько 8.30 здійснили чин великого Йорданського освячення води священики ПЦУ, протоієрей Євгеній Шимченко та військовий капелан отець Василь. Священики читають молитви, тричі занурюють хрест у річку, окроплюють присутніх свяченою водою...

Перша у 2020-му році вистава зібрала у музично-драматичному театрі на Європейській повну залу глядачів. І, певно, не останню роль у цьому зіграв той факт, що у постановці «Пізанська вежа» Київського національного академічного театру російської драми ім. Л. Українки мала грати народна артистка України із бердичівським корінням Наталія Кудря. А разом з нею – й інші зірки театру і кіно: Таїсія Бойко, Андрій Коваленко та народний артист України Віктор Сарайкін. «Пізанська вежа», прем’єра якої відбулась понад двадцять років тому, - одна з улюблених вистав Наталії Кудрі. У ній, каже, вона не просто працює, а насолоджується роботою.

Традиційно вже творчий колектив 26-ої артилерійської бригади у ці різдвяно-новорічні дні, зі щедрівками і колядками, вирушає містом вітати бердичівлян. Та спершу співочий вертеп колядує перед побратимами під час ранкового шикування. Є в гурті й Маланка, і Василь, і, звісно ж, Коза.

Із жартами та піснями, як мовиться, «від хати до хати»! По дорозі відвідали вчергове й гвардійську 12-у і 2-у гуманітарну гімназію, щедрували у міськвиконкомі, лікарняних закладах, і просто неба, у центрі Бердичева...

Сьогодні, 25 грудня, католицька церква святкує одне із найбільших свят у році – Різдво Христове. Спогад про нього повертає нас на більш, як 2 тис. років тому, у день, коли Діва Марія народила Сина Божого. Христос явився світу у Вифлеємі, в яслах, на сіні. Звістку про народження Божого Сина янголи принесли пастухам. Пізніше прийшли волхви-мудреці, яким дорогу вказала яскрава зірка. Народження Христа відкрило можливість спасіння людської душі та вічного життя кожного християнина.

Зустріти й отримати Віфлеємське Світло Миру, як символ єдності, Божого захисту й близькості, очікували й готувались напередодні різдвяних свят отці кармеліти і настоятель Санктуарію отець Рафаїл Мишковський.

Перед початком служби Віфлеємський вогонь врочисто унесли до Санктуарію скаути, а із ними отець Вольдемар Павелець, душпастир парафії Божого Милосердя. Світло Миру везли із Житомира, хоч, насправді, починався його шлях далеко. Через скаутсько-пластунську естафету вогонь поширюється усією Європою.

В День Святого Миколая, на свято відкриття новорічних красунь-ялинок, та, звісно, головної їх сестри, на площу Центральну зійшлись чимало бердичівлян. Погода дозволяла і розгулятись було де! Святкове дійство відкрили колядками й щедрівками. Задіяно колективи МПК, Центру позашкілля, педагогічного коледжу, церковні хори. Усі разом славили народження нового, доброго й вічного, у душах і серцях усіх людей!

І співали, й пригощали бердичівлян солодощами, українськими стравами, наїдками та усілякими сюрпризами...

Справжнє казкове різдвяно-новорічне містечко, із багатьма яскравими локаціями, розташувалось у самісінькому серці Бердичева – на площі Центральній. Ідея, яку плекали, подорожуючи іншими містами, зрештою, втілили у рідному місті.

«Українська вітальня», що відтворює Різдвяне надвечір’я, готувалась до зустрічі з містянами. Саме тут, коли споночіло, й проходило частування бердичівлян на Миколая. Санта Клаус на санях, у яких впряжені срібносяючі олені – то, так би мовити, європейська територія...

"Не можна не скористатися нагодою, коли в тебе є можливість потрапити до одного з найколоритніших міст Житомирщини", - зроблять деякі туристи висновок після маленької подорожі до Бердичева.

IV персональну виставку художника Сергія Шустера днями відкрили у музеї історії Бердичева. Востаннє, згадує художник, показував роботи на загал у 2002 році, 17 літ тому.

Розмаїта тематика робіт Сергія Шустера; тема, до якої хочеться повертатись знову й знову – територія Кляштору. Було, що 12 років приходив сюди, працюючи вчителем у храмі мистецтва – художній школі. Окрім викладання, він, на той час єдиний у 80-х член Спілки художників...

Зйомки фільму «Незламний» тривають. Вони відчували, що доведеться-таки сюди повертатись. Про це, нагадаю, мова йшла у вересні, після зйомок у славнозвісному тихому дворику на Торговій, у телефонній розмові із режисером Петро Авраменком. Вони знову в Бердичеві. І цього разу знімальна група розташувалась у одній із вільних кімнат музею історії Бердичева.

Як мовить режисер, «знімаємо фільм про нашого з нашими». Тому й актори всі – земляки, серед них є й бердичівляни...