Так, на сесію міської ради виноситься рішення про добровільну відмову ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» від земельної ділянки площею 1400 квадратних метрів по вул.. К.Лібкнехта. І цим самим рішенням другий бердичівський завод – пивоварний отримує дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку такої ж площі, але вже по вулиці Європейській.
у Бердичеві міським виконавчим комітетом зареєстрована Громадська міська організація інвалідів-візочників "Стимул". Мета діяльності нової організації – соціальна інтеграція інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, які в наслідок травми або захворювання пересуваються на інвалідному візку. Вже через два наступних роки свого існування організація нараховувала 137 повнолітніх членів, що проживають в Бердичеві, 20 з яких є активістами організації. З липня 2010 року в організації також працює волонтер Корпусу Миру – урядового агентства США, яке покликане зміцнювати мир та дружбу між народами.
2004 р. —
в телевізійний ефір Бердичева вийшов ювілейний – сотий випуск "Новин Бердичева" від місцевої телерадіокомпанії "ВІК".
1980 р. —
через Бердичів та Бердичівський район пройшла естафета Олімпійського вогню. На Радянській площі за участі партійного та господарського керівництва міста з цього приводу відбувся урочистий мітинг і зустріч факелоносців. Факелоносці – а ними стали відомі бердичівляни-спортсмени – пронесли Олімпійський вогонь по центральним вулицям міста: Котовського, Свердлова, Леніна – у напрямку до обласного центру. Детальніше...
1966 р. —
26 квітня 1966 року в Ташкенті пройшов катастрофічний землетрус, який повністю зруйнував місто. Всі республіки Радянського Союзу взяли участь у допомозі потерпілим. В Бердичеві партійним та радянським керівництвом було вирішено прийняти дві групи комсомольців з Ташкенту на відпочинок та оздоровлення у піонерському таборі "Сокіл", що розташований поряд з селом Скраглівка. Саме цього дня до табору "Сокіл" прибули діти зі своїми вихователями-вчителями, яких розмістили у двох щойно збудованих будинках для гостей.
1941 р. —
один з танкових батальйонів Червоної Армії у кількості 12 танків увірвався з південного заходу у Бердичів та оволодів окраїнними вулицями. В цей день радянськими військами був знищений ворожий штаб 11-ї німецької танкової дивізії. Майже тиждень танкісти і мотопіхота захищали околиці Бердичева. У ті дні героїчний подвиг здійснив екіпаж танка КВ, яким командував старший лейтенант Андрій Юхимович Кожем'ячко. Танк КВ, екіпаж якого складали лейтенант І.І. Жабін, молодший воєнтехнік С.П. Кисельов, командир гармати сержант Т.І. Точін, сержант В.І. Грішин та червоноармієць Л.К. Верховський, був відрізаний від своїх на околиці Бердичева. Незабаром до цього танку перебрався і командир танкової роти старший лейтенант Андрій Кожем'ячко. В перші ж години бою у КВ була перебита гусениця. Відстрілюючись з гармати і кулеметів, відбиваючись гранатами, екіпаж встановив новий трак і знову натягнув гусеницю. До ранку на вулицях Бердичева гриміли глухі постріли його танкової гармати. КВ, зненацька з'являючись у різних місцях міста, давив ворожі вантажівки, розганяв колони піхоти. А рано вранці він зустрів на перехресті доріг колону танків супротивника і вступив з ними в єдиноборство. Результат – вісім підбитих танків. Повертаючись в розташування радянських військ, КВ притягнув на буксирі захоплений німецький танк. Коли KB доставили на ремонтний завод, в його броні нарахували майже три десятка великих вм’ятин, а в основі танкової башти стирчав ворожий бронебійний снаряд.
1941 р. —
військовий комендант німецьких окупаційних військ видав наказ, яким зобов'язував єврейську частину населення Бердичева здати новій владі 100 тисяч карбованців у вигляді грошей та коштовностей.
У третю неділю липня у Бердичеві, за багаторічною традицією, в урочистій атмосфері вшанують Чудотворний Образ Матері Божої Бердичівської, завдяки якому наше місто стало відомим у Європі центром паломництва. (У світі нараховується 18 католицьких коронованих ікон, одна з них – у Бердичеві). Щоб вклонитися святині, до Кляштору Босих Кармелітів, котрий визнаний всеукраїнським Санктуарієм (тобто святим місцем), знову зійдуться та з’їдуться звідусіль тисячі вірян. Цього року місто готується прийняти близько 25 тисяч паломників: частина із них прибуде напередодні, у суботу 19-го липня, а переважна більшість - вже у неділю 20 липня, коли на площі перед мурами кляштору відбудеться урочиста літургія.
Отримання статевого задоволення — річ суто індивідуальна. І якщо вона не завдає незручностей оточуючим, то нічого поганого науковці у цьому не бачать. Наприклад, є у нацуці такий термін — ексгібіціонізм. Тобто, сексуальне збочення, яке виражається у публічній демонстрації статевих органів особам протилежної статі з метою досягнення збудження.
Водка поломала не одну человеческую судьбу. Под влиянием алкоголя совсем еще молодые люди деградируют, скатываются на самую низшую ступеньку в обществе, и постепенно теряют человеческий облик. Перед ними стоит только одна задача: найти выпить, все остальные вопросы второстепенны. Зря недооценивается влияние алкоголя на человеческий организм, ведь со дна бутылки уже не выбраться. А самое обидное, что из-за таких вот личностей, полностью утративших человеческий облик, приходится страдать другим людям.
Не скудеет земля бердичевская на патриотов. Среди благородного ворья и народных коррупционеров нет, нет, да и мелькнет патриот, которые делает то, что считает нужным на благо страны. И делает это без пафоса и «побольше прессы», а потому как считает это правильным. В Бердичеве много «тайных» патриотов, и один из них Александр Савин. О сегодняшнем подарке для наших воинов я узнал от… военных. Один хороший знакомый майор перезвонил мне сегодня и сказал: «Есть у нас в городе хороший человек. Савин фамилия. Знаешь?». «Знаю», - отвечаю.
Ще з десяток років тому, в Бердичівських школах налічувалось понад 14 тисяч учнів, але зараз на жаль і демографічна ситуація в місті і решта чинників склались так, що кількість дітей в школах постійно зменшується. Так, уже на початок 2014 року в освітній мережі Бердичева нараховується всього трохи більше 8 тисяч учнів, тож постає питання доцільності наявної кількості шкіл. Хоча питання закривати чи не закривати школи, з меншою кількістю учнів, навіть і не обговорюється принаймні, вголос, чиновниками на різних засіданнях.
На перед сесійному засіданні депутатської комісії, що відбулась у середу, 9 липня, розглядалось звернення отця Рафаїла Мишковського, настоятеля парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. В ньому йшлося про намір назвати площу перед кляштором Босих Кармелитів на честь канонізованого Івана Павла ІІ. На урочистостях, що відбудуться на цьому тижні з нагоди Матері Божої Святого Скапулярію-2014, буде відкрито меморіальну дошку у верхньому храмі на честь римського понтифіка, постать якого була найяскравішою в житті римо-католицької громади всього світу.
Бути молодим в Україні вигідніше, аніж пенсіонером. І мова йде не тільки про великі перспективи подальшого життя, але й про такі банальні речі, як гроші. Не є секретом, що, наприклад, отримати банківський кредит молодим людям значно легше, ніж старшим. Правда, тут треба тримати рівновагу: бути і молодим, і вже з достатнім досвідом роботи та відповідними достатками.
Ще у середині травні на південній межі України, внаслідок досі не остаточно з’ясованих обставин, вибухнула самохідна артилерійська установка (САУ). У результаті — загинуло кілька артилеристів, серед яких — мешканець Бердичівського району Віктор Верещак. Кілька тижнів тіло героя не могли направити на Батьківщину, і лише у перших числах червня його поховали. Вбитих горем дружину та дітей районна влада переконувала у тому, що не залишить напризволяще.
Захист Вітчизни є загальноприйнятим правилом не лише у будь-якому суспільстві, але і чітко регламентований обов’язок у законодавстві більшості держав. У тому числі — українському. Стаття 65 Конституції України прямо вказує: “Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
После событий в начале года, когда правоохранительные органы по приказу преступного руководства страны были вынуждены применять силу против мирных демонстрантов, доверие у населения к структуре УМВД Украины было подорвано, начали обнародоваться факты, бросающие тень на репутацию правоохранительных органов. Из-за отдельно взятых «оборотней в погонах» пострадали честь и достоинство настоящих милиционеров, которые с гордостью носят свою форму и с честью выполняют свой долг, обеспечивая спокойствие и правопорядок на улицах города. Что касается города Бердичева, то здесь Приказом министра внутренних дел №1194 от 28.04.2014 года на должность начальника Бердичевского горотдела милиции был назначен Зайцев Роман Анатольевич.
Кожному власнику автотранспортного засобу міста Бердичева доводилося хоча б раз, та звертатися до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування міста Бердичева, Бердичівського та Андрушівського районів, що підпорядкований УДАІ УМВС України в Житомирській області, який знаходиться по вулиці Ново-Іванівська, 21 (більше відомий як Бердичівський ВРЕР ДАІ). Окрім того тут приймають екзаменаційні іспити у тих, хто лише планує стати автомобілістом, та закінчив навчання у одній із автошкіл. Раніше люди скаржилися, що ВРЕР – повністю корумпована комерційна структура зверху до низу, де давати хабара потрібно за кожну довідку чи документ, та все змінилося з призначенням нового керівника.
У понеділок, 7 липня, у Бердичеві сталася чергова пожежа. О 16:50 до оперативно-рятувальної служби міста надійшло повідомлення про займання в цегляному житловому будинку по вулиці Польова, 51, в якому окремо мешкають дві родини.
Водій, який би мав пропустити пішохода на пішохідному переході, став причиною його загибелі. Пенсіонерка, яка переходила дорогу на пішохідному переході в районі зупинки «Автопарк» потрапила під колеса Ауді 100, яка рухалась від центральної лікарні в житомирському напрямку.
Бердичівських шанувальників музики продовжують радувати своїми концертами все нові та нові молодіжні гурти. Все більшої популярності набирають у нашому місті виступи талановитих музичних вихованців у кав’ярнях нашого рідного Бердичева.
У вівторок, 8 липня, у міському Палаці культури імені Олексія Шабельника відбулось Урочисте відкриття XVI Міжнародного турніру з боксу класу «А» серед молоді на призи братів Кличків. Цього року у змаганнях візьмуть участь 63 учасника з шести країн: України, Грузії, Молдови, Білорусії, Німеччини та Росії. Також, змагатимуться за нагороди двоє бердичівських боксерів, вихованці СК «Крос» - Дмитро Чулячеєв та Олексій Кривець.
у Бердичеві відбувся мітинг з нагоди відкриття транспортного сполучення між двома великими вулицями Бердичева – Волочаївською і Білопільською. Маршрут проліг по ділянці автодороги через новозбудований міст над залізничною гілкою Бердичів-Козятин.
1988 р. —
біля Будинку культури в селі Осикове Бердичівського району під час урочистого мітингу відкрито пам’ятний знак, який у граніті увіковічнив братерство воїнів різних національностей. У 1944-му році на цій землі з частин Війська Польського та Радянської Армії тут проходив формування перший інтернаціональний танковий корпус, згодом – 1-й Дрезденський Червонопрапорний, хреста Грюнвальда танковий корпус Війська Польського, який з боями дійшов до Берліна та Праги. До складу корпусу вступило багато воїнів безпосередньо з нашого краю. Серед них Юліан Галицький з Осикового, Владислав Височинський з Хажина, Антон Оксюківський з Гришківець, Станіслав Ковальський і Василь Якубовський з Лісової Слобідки, а також Сигізмунд Жуковський з Бердичева. У святковому мітингу з нагоди відкриття пам’ятного знаку взяла участь численна делегація з Польщі. Детальніше...
1939 р. —
у міському театрі виступила Державна заслужена мандрівна капела "Думка". Створена у 1920 році в Києві, капела заклала основи професійного хорового виконавства, створила взірці акапельного співу в Україні. Вона стала однією з кращих інтерпретаторів українських народних пісень.
1931 р. —
в місті зруйновано цвинтар з каплицею, що розташовувався в Бердичеві на Пісках (нині – перехрестя вулиць Житомирської та Руської). Цей цвинтар свого часу призначався для поховання померлих ченців римо-католицької церкви. Працівниками міського музеюМовчанівським Т.М. та Гончаровим В.К. було складено акт, в якому вони констатували факт вивозу з цвинтарю всіх металевих грат працівниками бердичівської Райспілки. Всього протягом трьох днів працівниками Райспілки було зруйновано тут біля 60 могил.
1922 р. —
у неділю в Бердичеві в родині пекаря Грінберга, що проживав у будинку №2 по вулиці Мостовій, відбувся обряд обрізання. Всі формальності при цьому були дотримані, але завідуючий підвідділом ЗАГС Корнієнко та секретар Максимович прийшли до Грінберга з привітаннями і були присутніми весь час до завершення церемонії
"не удовольствовавшись тем угощением, которое им было преподнесено с самого начала. Думаю, что такое хождение по торжествам представителей Загса не совсем входит в круг их обязанностей по отделу и, кроме того умаляет среди населения престиж Советской власти...".
1810 р. —
для нагляду до Миколаївської та Успенської церкви в Бердичів був направлений випускник Волинської семінарії священик Петро Дунін-Борковський. Він став п’ятим і самим багаторічним настоятелем Миколаївської церкви (1810-1848). У 1810 році при ній було 56 дворів і 438 душ прихожан. Отець Петро Борковський продовжив справу своїх попередників по
"защите церковного достояния". Він оберігає церковні землі від забудови, але це йому стає все складніше виконували, маючи
"в надсматривании" відразу дві церкви.
Не зважаючи на оптимістичну догму психологів про те, що безвихідних ситуацій не буває і завжди і скрізь можна і треба шукати позитив, реалії диктують своє. Борги, нерозділене кохання, байдужість і жорстокість цього світу, або безвихідь, змушують людей робити свій останній крок – свідомо йти з життя. Для деяких людей самогубство здається єдиним правильним рішенням всіх життєвих проблем і негараздів.