Спочатку було слово. Слово, опубліковане перш виданням “Вести”, а у подальшому передруковане чималою кількістю інтернет-порталів.. У четвер журналісти “Вестей” оприлюднили власні дослідження ситуації, яка склалася на ринку праці в Україні. За їхніми твердженнями, нині у нас не можна без хабара влаштуватися на роботу майже нікуди — від санітарки у лікарню до електрика в жек чи вчителя у школу
ЇЇ величність казка. .. Вона цікавить, захоплює, навчає, дає незабутні враження. Улюблені казкові герої крокують поруч з нами впродовж всього життя. Казка допомагає у формуванні світогляду дитини, розвитку особистості, передає споконвічну народну мудрість і життєві цінності, має величезний виховний ефект.
ЇЇ величність казка. .. Вона цікавить, захоплює, навчає, дає незабутні враження. Улюблені казкові герої крокують поруч з нами впродовж всього життя. Казка допомагає у формуванні світогляду дитини, розвитку особистості, передає споконвічну народну мудрість і життєві цінності, має величезний виховний ефект.
Літо — традиційна “глуха” пора на ринку нерухомості. Цей час — ідеальний для тих, хто хоче зекономити на купівлі житла: ціни у літні місяці, як правило, падають. Таке явище викликане, перш за все тим, що у спекотну пору потенційні покупці більше думають не про те, як придбати квадратні метри, а про те, де відпочити.
Спочатку одне зі спостережень минулого літа. Приблизно рік тому, десь якраз у цю пору, Бердичів опинився у сміттєвому полоні — відходи почали вивозити нерегулярно, подекуди — люди чекали на це “щастя” тижнями. Тоді так і не було оприлюднено офіційного пояснення чому все так сталося. Хоча, у відгуках найвищих посадовців міста подібні дії, хай і не прямо, називалися саботажем. Нагадаємо, початок торішнього серпня співпав із початком виборчої кампанії до Верховної Ради.
Спочатку одне зі спостережень минулого літа. Приблизно рік тому, десь якраз у цю пору, Бердичів опинився у сміттєвому полоні — відходи почали вивозити нерегулярно, подекуди — люди чекали на це “щастя” тижнями. Тоді так і не було оприлюднено офіційного пояснення чому все так сталося. Хоча, у відгуках найвищих посадовців міста подібні дії, хай і не прямо, називалися саботажем. Нагадаємо, початок торішнього серпня співпав із початком виборчої кампанії до Верховної Ради.
Раніше «битва за урожай» було поняттям чисто алегоричним. Комбайни молотили зерно, автомобілі возили його, комуністи писали рапорти про зібраний врожай, і для придання значущості своїй роботі, називали цей процес «битвою».
Нещодавно автору цих рядків випала гарна нагода зустрітися з нашим славним земляком – доктором мистецтвознавства, доктором філософії, доктором богослов’я Дмитром Степовиком. В зв’язку з тим, що зустріч відбулася в період активної підготовки до святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі, то і розмова велася навколо цієї колосальної, повік незабутньої події в історії України і всієї Східної Європи. Як делегат Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату, який був скликаний 27-29 червня цього року у золотоверхому Києві, член секретаріату собору, та член Вищої Церковної Ради Київського Патріархату Дмитро Власович розповів про основні питання, які вирішували на тому поважному церковному зібранні.
Цьогорічне літо приносить нам справжні сюрпризи і дивує погодою. Від таких різких змін кого завгодно може охопити нудьга, яку лише посилює відносна літня тиша і спокій – у Бердичеві нічого не відбувається, всі чутки вже обговорені по кілька разів до найменших подробиць,більшість героїв світського життя поїхали в напрямку моря, тож в місті тиша і спокій. Багата на події лише кримінальна хроніка, але то вже тема для іншого матеріалу. Здається, що має статись щось грандіозне, щоб вивести місто з сну і дати привід поговорити і це «ЩОСЬ» незабаром струсне наше місто.
Днями, на базі розплідника службових собак Коростенської виправної колонії №71 відбулися змагання з багатоборства кінологів на першість управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області. Участь у них взяли 5 установ виконання покарань нашої області, які представили 10 кінологів, кожен із яких зі своєю собакою. До списку конкурсантів увійшла й Райківська виправна колонія. Більше того - саме її працівники з гідністю пройшли усі випробування і, врешті, стали переможцями.
Так, в індивідуальному
Судя по тому, как разгулялась преступность в городе Бердичеве, местным жителям и приехавшим сюда погостить скоро нельзя будет выйти на улицу не только вечером, но и днем. На своем собственном опыте в том, что Бердичев это гостеприимный, красивый и мудрый город смогла убедиться приехавшая сюда женщина, в которую посреди дня неизвестный выпустил две пули. Причины такого поступка пока не выяснены, ведется поиск злоумышленника, которому в случае поимки грозит от трех до семи лет.
Зовсім нещодавно у нашому місті проходили Дні польської культури,під час яких бердичівляни мали змогу познайомитись ближче з багатою культурною спадщиною і традиціями нашого сусіда.
в Бердичеві ліквідована неприбуткова організація взаємодопомоги "Лікарняна каса міста Бердичева". Організована у лютому місяці 2001 року, Лікарняна каса мала на меті вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплати послуг медичних організацій в разі звернення її члена до лікарняних установ міста Бердичева. У перші роки діяльності організації її членами були до 10 тисяч бердичівлян. Але з часом кількість її членів почала поступово зменшуватись. Це привело до зменшення коштів, які каса могла виділяти на забезпечення хворих ліками. Також немалу роль в долі Лікарняної каси Бердичева зіграла інша аналогічна організація – Лікарняна каса Житомирської області, у яку почало переходити все більше бердичівлян. Наприкінці своєї діяльності Лікарняна каса міста Бердичева нараховувала всього 1720 осіб, яким у зв'язку з ліквідацією організації запропонували перейти до Лікарняної каси Житомирської області. Головою правління Лікарняної каси та незмінним керівником на протязі всього часу її діяльності був Василь Іванович Припутницький – лікар-хірург, завідуючий відділенням Центральної міської лікарні, Почесний громадянин міста Бердичева.
2009 р. —
у Бердичеві в тестовому режимі розпочала трансляцію своїх радіопрограм перша суто місцева радіостанція під назвою "Live FM". Радіостанція працює в ультракороткохвильовому діапазоні на частоті 102,0 МГц.
2008 р. —
цього дня жителі Бердичева могли спостерігати часткове сонячне затемнення, пік якого прийшовся на 13 год. 07 хв. Сонячний диск був закритий супутником Землі Місяцем на 39%.
2001 р. —
у місті почала свою діяльність неприбуткова організація "Лікарняна каса міста Бердичева", мета якої – вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплата послуг медичних організацій в разі звернення хворого до лікарень міста Бердичева. Лікарняна каса працює за принципом взаємодопомоги, першим головою правління цієї організації обрано лікаря міської лікарні Василя Івановича Припутницького.
2000 р. —
на телефонній мережі Бердичева місцевим підрозділом національного телекомунікаційного оператора ВАТ "Укртелеком" введено в дію обладнання похвилинного обліку місцевих розмов (АПОР) для абонентів телефонних станцій АТС-2, АТС-3, ПСК-29, а ще через місяць — для абонентів АТС селища Гришківці. Бердичів став першим серед міст Житомирської області, де "Укртелеком" розпочав надання даної послуги.
1934 р. —
у Бердичівській педагогічній школі, що розташована по вулиці Карла Лібкнехта (сучасний педагогічний коледж), відкрито відділ дошкільного виховання дітей.
1922 р. —
в Бердичеві на підставі "Положення про єдину трудову школу", прийнятого керівництвом України, закінчилася реорганізація (реформація) міських шкіл. Результатом реорганізації стало перетворення навчальних закладів на Єдині трудові школи. Мета проведеної реорганізації –
"… следует раз и навсегда порвать со старой школой, которая при НЭПе начала оживать благодаря стремлению буржуазных групп влиять на школы путем введения платы за обучение или открывая частные школы". У ході цих дій у Бердичеві було залишено 14 шкіл, серед яких 6 українських, 4 єврейські, 2 польські та 2 російські школи, 123 вчителі навчало 4035 учнів, а на кінець відбудовчого періоду кількість учнів зросла до 4752, вчителів – до 167. Навчання у трудових школах передбачалося з восьмирічного віку. При кожній школі була організована підготовча група для учнів віком 7 років, метою якої було надання можливості всім дітям отримати дошкільне виховання. Всі трудові школи вважалися семикласними і вони користувалися однаковими правами та розподілом майна.
1877 р. —
в Бердичеві відкрилось 2-класне початкове єврейське училище. Воно було розраховане на навчання 200 учнів. Та навіть такої кількості учнівських місць було недостатньо для міста, що мало більш як 70-и тисячне населення. Тому родинам з невеликим достатком приходилось віддавати своїх дітей на навчання до Житомира та Немирова, а достатньо забезпеченим – до Києва, Одеси, Варшави.
Известный бердичевлянин эмигрировал из страны - бывший генеральный прокурор Украины, народный депутат (Партия регионов) 5-го и 6-го созывов Святослав Пискун официально попросил политического убежища во Франции. Об этом в телефонной беседе с ТВі заявил народный депутат («Батькивщина») Владимир Арьев, сообщает newsoboz.org. со ссылкой на НБН.«Пискуна хотят вернуть, чтобы выбить показания против Юлии Тимошенко», — заявил г-н Арьев.
Сьогодні, 31 липня, від самого ранку біля міськвиконкому кипіла робота – проводилася заміна гербу Бердичева. Ні, не подумайте, ніяких кардинальних змін не відбулося. Просто, попередній знак, що досі був встановлений на будівлі, через свою однотонність зливався із сірими стінами, тож помітним він був лише для тих, хто знав про його наявність або ж для дуже спостережливих людей.
Фраза Остапа Бендера «Я, конечно, не херувим. У меня нет крыльев, но я чту Уголовный кодекс» к данной истории совершенно не имеет никакого отношения, хотя во всём остальном, наш земляк, Александр Полищук из города Бердичева попытался скопировать популярного литературного героя.
Наше місто туристичне, про нього знають в усіх кінцях світу, нам таки є чим пишатись і що показати гостям міста. Навіть повітря на бердичівських вулицях просочене історією, а будиночки, що й досі збереглись в центрі міста, здається навіки застигли в часі і в цьому є своєрідний шарм. Недарма саме наше місто не так давно обрали для зйомок російського фільму «Батя», адже в нас, за словами режисерів, навіть повітря іншої епохи. Але не лише спорудами кількох столітньої давності славиться місто, однією з основних родзинок було і залишається відоме бердичівське пиво, яке привозять друзям і знайомим, в якості сувеніра, всі хто бував в нашому місті. А ті, хто його спробує хоч раз, цей смак не забудуть ніколи і будуть повертатись знову і знову, адже в ньому передається сам характер Бердичева – спокійний і неквапливий, як розмова, що точиться за келихом нашого пива.
Фінансові труднощі, певно, бували у кожного. Хтось самотужки знаходив вихід із ситуації, що склалася, комусь допомагали небайдужі - рідні та близькі. Однак, постає питання: а що робити, якщо допомогти нікому, а самому впоратися з подібними проблемами людині просто не під силу? Та ще й якщо гроші потрібні на лікування або на прожиття? Добре, коли у такому разі можна сподіватися на підтримку міської влади.
Недавно житомирские пограничники в очередной раз показали, что пока они несут свою службу, границу Украины находится на замке для всякого рода контрабандистов. Как стало известно для редакции газеты «Бердичев Деловой» по сообщению пресс-службы Северного регионального управления Государственной пограничной службы Украины, в понедельник 29 июля между украинским селом Копище и белорусским Милошевичи пограничники Житомирского отряда обнаружили автомобиль с грузом контрабандного мака.
Во время ночного патрулирования улицами Житомира сотрудники батальона патрульной службы УМВД задержали 25-летнего парня, который успел почистить карманы житомирянина. Так, недавно вечером в дежурную часть Королевского райотдела милиции поступило сообщение о том, что на одной из житомирских улиц деруться двое мужчин. На место происшествия немедленно был направлен ближайший по расположению дежурный наряд милиции. По указанному адресу экипаж патрульной службы застал далеко недвусмысленную картину: один человек открыто шарил по карманам другого. Увидев патрульных милиционеров, молодой человек всполошился и даже попытался убежать, но скрыться ему помешали правоохранители.
Раніше «битва за урожай» було поняттям чисто алегоричним. Комбайни молотили зерно, автомобілі возили його, комуністи писали рапорти про зібраний врожай, і для придання значущості своїй роботі, називали цей процес «битвою».
Нещодавно автору цих рядків випала гарна нагода зустрітися з нашим славним земляком – доктором мистецтвознавства, доктором філософії, доктором богослов’я Дмитром Степовиком. В зв’язку з тим, що зустріч відбулася в період активної підготовки до святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі, то і розмова велася навколо цієї колосальної, повік незабутньої події в історії України і всієї Східної Європи. Як делегат Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату, який був скликаний 27-29 червня цього року у золотоверхому Києві, член секретаріату собору, та член Вищої Церковної Ради Київського Патріархату Дмитро Власович розповів про основні питання, які вирішували на тому поважному церковному зібранні.
Цьогорічне літо приносить нам справжні сюрпризи і дивує погодою. Від таких різких змін кого завгодно може охопити нудьга, яку лише посилює відносна літня тиша і спокій – у Бердичеві нічого не відбувається, всі чутки вже обговорені по кілька разів до найменших подробиць,більшість героїв світського життя поїхали в напрямку моря, тож в місті тиша і спокій. Багата на події лише кримінальна хроніка, але то вже тема для іншого матеріалу. Здається, що має статись щось грандіозне, щоб вивести місто з сну і дати привід поговорити і це «ЩОСЬ» незабаром струсне наше місто.
Днями, на базі розплідника службових собак Коростенської виправної колонії №71 відбулися змагання з багатоборства кінологів на першість управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області. Участь у них взяли 5 установ виконання покарань нашої області, які представили 10 кінологів, кожен із яких зі своєю собакою. До списку конкурсантів увійшла й Райківська виправна колонія. Більше того - саме її працівники з гідністю пройшли усі випробування і, врешті, стали переможцями. 
Зовсім нещодавно у нашому місті проходили Дні польської культури,під час яких бердичівляни мали змогу познайомитись ближче з багатою культурною спадщиною і традиціями нашого сусіда.
Сьогодні, 31 липня, від самого ранку біля міськвиконкому кипіла робота – проводилася заміна гербу Бердичева. Ні, не подумайте, ніяких кардинальних змін не відбулося. Просто, попередній знак, що досі був встановлений на будівлі, через свою однотонність зливався із сірими стінами, тож помітним він був лише для тих, хто знав про його наявність або ж для дуже спостережливих людей.
Наше місто туристичне, про нього знають в усіх кінцях світу, нам таки є чим пишатись і що показати гостям міста. Навіть повітря на бердичівських вулицях просочене історією, а будиночки, що й досі збереглись в центрі міста, здається навіки застигли в часі і в цьому є своєрідний шарм. Недарма саме наше місто не так давно обрали для зйомок російського фільму «Батя», адже в нас, за словами режисерів, навіть повітря іншої епохи. Але не лише спорудами кількох столітньої давності славиться місто, однією з основних родзинок було і залишається відоме бердичівське пиво, яке привозять друзям і знайомим, в якості сувеніра, всі хто бував в нашому місті. А ті, хто його спробує хоч раз, цей смак не забудуть ніколи і будуть повертатись знову і знову, адже в ньому передається сам характер Бердичева – спокійний і неквапливий, як розмова, що точиться за келихом нашого пива.
Фінансові труднощі, певно, бували у кожного. Хтось самотужки знаходив вихід із ситуації, що склалася, комусь допомагали небайдужі - рідні та близькі. Однак, постає питання: а що робити, якщо допомогти нікому, а самому впоратися з подібними проблемами людині просто не під силу? Та ще й якщо гроші потрібні на лікування або на прожиття? Добре, коли у такому разі можна сподіватися на підтримку міської влади.
