цього дня в місті Нетанія (Ізраїль) в день відзначення Дня пам'яті і примирення (Дня Перемоги) відбулась вже традиційна зустріч колишніх бердичівлян біля пам’ятного знаку загиблим у Другій Світовій війні. Детальніше...
1982 р. —
по вулиці Леніна, 43, у щойно збудованому багатоповерховому будинку урочисто відкрито нове приміщення центральної аптеки №122. Площа нової аптеки становить 400 кв. м., у штаті медичної установи нараховується 46 чоловік, завідуюча аптекою – Г.В. Мельник. Аптека перейшла сюди зі старого приміщення по вулиці Карла Лібкнехта, а туди після ремонту перейде аптека №46 (нині районна аптека №46, яка припинила своє існування у 2011 році). Перерізав червону стрічку перед входом до нового приміщення аптеки голова виконкому міської Ради Костянтин Степура.
1980 р. —
напередодні Дня Перемоги учні 2-го класу середньої школи №2 разом з вчителями і батьками посадили біля приміщення школи алею Пам'яті.
1971 р. —
біля середньої школи села Райгородок Бердичівського району урочисто відкрито пам’ятник-бюст Героя Радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника, який свого часу навчався у цій школі. Автор бюсту – Кізюк В.Г. На відкритті були присутні мати героя Марія Ксенофонтівна, сестра Аліма Клавдіївна, представники влади, учні школи. У 1981 році, коли у селі Райгородок була побудована та відкрита нова загальноосвітня школа, бюст В.К. Олійника та меморіальну дошку було перенесено до нової школи. Детальніше...
1965 р. —
на фасаді восьмирічної школи №13, що знаходилась по вул. Красіна (згодом тут розташовувався міжшкільний навчально-виробничий комбінат), де навчався керівник підпільної комсомольсько-молодіжної групи Володимир Завадський, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про героя-комсомольця. Напис:
"1941-1945. Здесь в 1938 г. окончил школу руководитель комсомольського подполья в период Великой Отечественной войны Завадский Владимир Юлианович. Расстрелян 18 февраля 1943 года". В тексті допущена неточність: згідно з архівними матеріалами, дата розстрілу – 22 січня 1943 р. Детальніше...
1965 р. —
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за особливі заслуги в організації і керівництві Житомирським підпільним обкомом партії, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни секретарю Житомирського підпільного обкому КП(б)У Шелушкову Григорію Івановичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу (посмертно). Григорій Іванович Шелушков (1899-1943) – партійний функціонер, тривалий час проживав у Бердичеві, був секретарем парткому машинобудівного заводу "Прогрес", згодом – інструктором Бердичівського райкому партії. З початком Великої Вітчизняної війни Григорій Шелушков став один з організаторів та керівників підпільного і партизанського руху на Житомирщині. Створений штаб партизанського руху на чолі з Григорієм Шелушковим фактично виконував функції підпільного обкому партії. В кінці 1942 року на Житомирщині вже діяло близько 75 підпільних організацій і груп (у тому числі 12 райкомів), які об'єднували майже 2,5 тисячі осіб. Але 25 травня 1943 року провокатори видали керівників штабу ворогові. Був заарештований і Григорій Шелушков. 30 травня 1943 після жорстоких тортур у катівнях гестапо Григорій Іванович Шелушков був розстріляний. Детальніше...
1948 р. —
машинобудівний завод "Комсомолець" рапортував про виконання п'ятимісячної програми відновлення виробництва та розвитку. Піврічний план працівники заводу також виконали достроково. Додатково країні було надано 41 прес "Комсомолець", майже 10 тонн пічного литва, 12 тонн возових втулок. Продуктивність праці на одного робітника складала 142% від нормативної.
1938 р. —
рішенням судових органів засуджено до вищої міри покарання Тодоса Миколайовича Мовчанівського – засновника та першого директора Бердичівського історико-культурного заповідника, що був створений на базі будівель та споруд Кармелітського монастиря. Тодос Мовчанівський був заарештований по обвинуваченню в приналежності до української контрреволюційної організації націоналістів. Лише 12 червня 1971 року Тодоса Миколайовича Мовчанівського було реабілітовано (посмертно). Детальніше...
1923 р. —
в селі Никонівка нині Бердичівського району Житомирської області народився Кащук Аркадій Павлович (1923-1994) – педагог, директор школи №11 м. Бердичева. Ще в дитинстві Аркадій Павлович проявив неабиякі здібності до навчання. Відразу після Великої Вітчизняної війни, яку пройшов від початку та до кінця, розпочалася його педагогічна діяльність – спочатку він працює вчителем і директором Кикишівської семирічної школи Бердичівського району, а з 1962 по 1983 рік (більше двадцяти років) він працює директором восьмирічної школи №11 міста Бердичева. Багато років підряд Аркадій Кащук обирається депутатом Бердичівської міської ради народних депутатів, був головою депутатської групи мікрорайону "Загребелля". За багаторічну працю по навчанню та вихованню підростаючого покоління Аркадію Кащуку присвоєно звання Заслужений вчитель Української РСР. Детальніше...
1748 р. —
княгиня Варвара Радзивілл на спомин душі свого померлого чоловіка, власника Бердичева Миколи Радзивілла, у власних володіннях задумала побудувати нову церкву та присвятити її на честь його небесного покровителя – святителя Христова і Чудотворця Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Цього дня вона отримала дозвіл на це, затверджений "Михайлом Прокоповичем униатским официалом". Разом з дозволом княгиня отримала і план церкви, з вівтарем на схід, як про це сама і просила. Так розпочинається історія бердичівської, ще дерев'яної, Свято-Миколаївської церкви. Детальніше...
Одне з найбільших християнських свят – Великдень - цієї неділі зустріли бердичівляни. У ніч на п’яте травня багато городян прийшли на пасхальне богослужіння до Свято-Миколаївського собору, щоб відчути радість великого дня. Дня, коли Ісус Христос воскрес із мертвих.
Дорого обошлось празднование 1 мая неизвестными гражданами одному из бердичевских банков, что установил свой банкомат в магазине «Центр Европы» на Красной горе. Пока жители микрорайона под рюмочку вспоминали светлое коммунистическое будущее или спали, воры воспользовались темнотой и вскрыли вышеуказанный магазин, проникли в помещение и спокойно вскрыли банкомат «болгаркой».
Статистика свідчить, що аварійність в області залишається високою. Як бачимо, переважна більшість трагедій, що стаються на наших дорогах - наїзди на пішоходів. З початку року на автошляхах області за участю даної категорії учасників дорожнього руху сталося 30 ДТП, в яких 14 людей загинуло та 19 травмовано. І в більшості винні самі постраждалі. Причин тут багато, але головним, що значною мірою впливає на безпеку руху, є низька дисципліна водіїв та пішоходів. Особливо турбує поведінка на дорозі останніх. Майже щодня надходять повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди за участю пішоходів.
Ежедневно в городе Бердичеве вспыхивают конфликты между водителями маршруток и льготниками, которые отстаивают свое право на проезд по льготной цене. При этом можно понять доводы как одной, так и другой стороны, поскольку государство не возвращает перевозчикам деньги в полном объеме за обслуживание категории граждан, которые имеют право на бесплатный проезд или проезд по сниженной цене. В Правительстве долго думали над решением проблемы, и пришли к выводу, что необходимо вообще отменить льготы на проезд. Вместо этого Кабинет Министров планирует ввести специальную адресную помощь.
цього дня в сквері професійно-технічного училища №12 урочисто відкрито обеліск, присвячений працівникам Бердичівського шкірзаводу, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. До цього часу обеліск розташовувався на центральній алеї колишнього шкіроб'єднання імені Ілліча, яке фактично припинило своє існування наприкінці 90-х років минулого століття. Детальніше...
2007 р. —
рішенням виконкому міської Ради за багаторічну плідну працю в галузі легкої промисловості, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади Бердичева та з нагоди 62-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" Ткачуку Антону Савовичу – колишньому директору швейної фабрики (нині ВАТ "Бердичівська фабрика одежі"), що займав цю посаду з 1972 по 1991 роки. Детальніше...
1995 р. —
у Бердичеві на території парку відпочинку шкіроб'єднання імені Ілліча пройшов великий торговий ярмарок, присвячений 50-й річниці Великої Перемоги. У ярмарку взяли участь 140 підприємств промисловості та сільського господарства міст і районів Житомирської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської, Одеської, Запорізької та інших областей, представництво Голландської фірми "Ван ден Ерден".
1982 р. —
у Бердичеві вперше пройшов відновлений (проходив ще у 60-х роках) масовий легкоатлетичний пробіг, присвячений 37-й річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Пробіг було розділено на два етапи: 7 травня о 15 годині дня на Жовтневій площі стартували школярі 1-7 класів міських шкіл, які пробігли по вулиці Карла Лібкнехта до площі Радянської (нині Соборна площа) та фінішували біля Вічного вогню. У цьому етапі взяли участь біля 3 тисяч школярів. Другий етап відбувся 8 травня, де також о 15 годині учні 8-10 класів, робітники та службовці підприємств та установ стартували від площі Котовського, пробігли по вулиці Свердлова і фінішували також біля Вічного вогню. Всього у другому етапі пробігу взяли участь біля 6 тисяч чоловік, переможцем пробігу став працівник АТП-05011 Павло Мельничук, якого нагородили грамотою та цінним подарунком. Цей травневий легкоатлетичний пробіг (на відміну від листопадового, що вперше відбувся у 1981 році) знову стане традиційним і проводитиметься у Бердичеві щороку напередодні Дня Перемоги донині.
1941 р. —
в місті Виноградові Закарпатської області народився Лукуц Юрій Михайлович. Юрій Лукуц впродовж життя йшов по ниві меблевиробництва – працював на Виноградівській меблевій фабриці (Закарпатська область), в Коростені на деревообробному комбінаті, в Бердичеві – на місцевій меблевій фабриці. Але другою його спеціальністю по життю стала журналістська справа. Він розпочав її у виробничій стіннівці, продовжив у міськрайонній газеті "Радянський шлях" (нині газета носить назву "Земля Бердичівська"). А вершиною його гуманітарних уподобань стало краєзнавство, якому Юрій Михайлович віддає сили та натхнення останніх років. Саме завдяки його пошуковим векторам ми маємо цікаві друковані матеріали з історії Бердичева та його видатних уродженців. Детальніше...
1937 р. —
в міській бібліотеці ім. Максима Горького на честь річниці утворення Єврейської автономної області учні шкіл зустрілися з єврейськими письменниками з Києва Давидом Гофштейном, Абрамом Веледницьким та Бендасом.
1923 р. —
Бердичів сколихнула страшна новина: в районі так званого "інтендантського містечка" пролунали вибухи. Загинуло двоє – Зичик й Черниш, четверо поранено. Прибулі автоінспектори з’ясували картину трагедії: на полі, де під час громадянської війни знаходилися артилерійські склади (були підірвані 8 червня 1920 року, в день звільнення Бердичева від польських військ), група майбутніх призовників, що каталися на велосипедах, знайшли гарматні набої. Вони вирішили їх розбити, проте лише за третім разом набої… вибухнули, забравши життя двох юнаків: під час перевезення поранених до бердичівської лікарні один з них помер по дорозі, інший – під час операції на ушкодженій нозі.
1863 р. —
в Бердичеві під час польського повстання місцевими патріотами організовано загін із декількох сотень добровольців під командуванням вісімдесятирічного Платона Крижанівського. До повстанців приєднався загін із семи десятків озброєних кіннотників, яких привели Владислав Падлевський та Леон Чеконський. У подальшому Владислава Падлевського було заарештовано і 9 листопада 1863 р. в Києві розстріляно.
1752 р. —
за висновками спеціальної теологічної комісії, запрошеної римо-католицьким єпископом київським та чернігівським Самуїлом Ожгою, ікона Матері Божої Бердичівської кляштору Босих Кармелітів була визнана чудотворною.
Як ми вже писали, завтра – дуже хороший термін, особливо в ремонті доріг. І нарешті таки це «завтра» для бердичівських Ям стріт та Канава авеню, настало. Рівно 21 день минуло з того часу, як було оголошено про бойову готовність комунальників до боротьби з вибоїнами в асфальті і на вулицях з’явилась техніка та робочі, які спершу вирізали найбільш пошкоджені ділянки дороги, а потім заливали все це асфальтом.
Працівники УБОЗ УМВС України в Житомирській області затримали 32-річного уродженця Бердичівського району. Чоловіка було оголошено в розшук ще у 2008 році, однак весь цей період він перебував поза межами України. Наприкінці квітня молодика було затримано та оголошено йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сейчас в нашей стране на рынке труда есть острая нехватка в специалистах рабочих профессий. Молодежь в своем большинстве выбирает такие специальности, где не нужно работать руками, а в цеха или на заводы их сейчас не заманишь даже высокой заработной платой. Юристы, финансисты, программисты и экономисты – количество кандидатов на эти специальности в несколько раз превышает спрос, а поэтому многие выпускники, не имея навыков работы, а порой и знаний, длительное время не могут трудоустроиться. В итоге многим их них приходится искать себе работу не по специальности. В то время как хорошего молодого специалиста (сварщика, токаря или фрезеровщика) работодателю найти очень сложно.
Наша молодь може все. Але не факт, що завжди хоче втілити оте «все» на практиці. Чому? Бо лінь і байдужість зараз панує в головах переважної більшості і завдяки отаким явищам у нас брудно. Мало хто з нас може зупинити свого друга який викидає сміття з власної кишені на вулицю, чи вказати йому на урну яка стоїть неподалік. Ми швидше за все, або приєднуємось до його дій, або робимо вигляд, що нічого не помітили, а потім ще й бідкаємось як у нас брудно.
На багатостраждальну долю нашого народу випала одна з найжахливіших війн в історії людства – Велика Вітчизняна війна 1941 – 1945 років: кожен рік - як століття, кожен день - як рік у полоні горя, мук, страждань. Безмежна відвага і мужність, непосильний труд і нездоланна віра - на фронті, в тилу, у підпіллі, в післявоєнній відбудові – це історія кожної української родини.
Досудове розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 212 (ухилення від сплати податків) щодо службових осіб МКП «Бердичівводоканал», у якому прокуратура області здійснювала процесуальне керівництво, закінчено та направлено до суду.
Уникальный туристический объект Житомирщины - полевая ставка Генриха Гиммлера «Хегевальд» в пгт. Гуйва Житомирской области, которая состоит из бункера и подземных залов, как оказалось, продана частному владельцу.
до Бердичева прибули мощі Святої Терези з Лізьє – католицької святої, монахині кармелітки, однієї з трьох жінок, що удостоєна титулу Учитель церкви. Привезли мощі до костелу Босих Кармелітів, де їх зустріли численні прихожани та паломники. Люди зустріли реліквію з особливими почестями, обсипаючи реліквіарій пелюстками троянд. Тут в приміщенні костелу відбулась урочиста Служба Божа. Вже вранці 1 травня мощі Святої Терези перевезли до костелу Святої Варвари, де о 10 годині так само відбулась Служба Божа. Детальніше...
1978 р. —
перед будинком райкому КПУ та районного виконавчого комітету (тепер це будинок райдержадміністрації по вулиці Соборній, 23) на урочистому мітингу відкрито районну галерею Слави – аналог міської Дошки Пошани, що встановлена на Жовтневій площі.
1966 р. —
голові хмелерадгоспу "Рея" Бердичівського району Михайлу Володимировичу Великому (1913-1975) Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці. Цієї високої нагороди він був удостоєний за значні успіхи, досягнуті хмелерадгоспом "Рея", який за короткий час переріс у велике спеціалізоване хмелярське господарство з високорозвиненим рільництвом та тваринництвом. Детальніше...
1966 р. —
ланковому радгоспу "Райгородок" Бердичівського району Євгену Федоровичу Базилівському (1930-2006) Указом Президія Верховної Ради СРСР від 30 квітня 1966 року за успіхи, досягнуті в збільшенні виробництва й заготівлі картоплі, овочів, присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці з врученням медалі "Серп і Молот" та ордену Леніна. Цієї високої нагороди Євген Базилівський удостоєний за високі врожаї картоплі, яку він вирощував у радгоспі. Детальніше...
Жители города Бердичева уже привыкли, что депутаты местного городского совета ежегодно в полном составе (плюс минус несколько человек) берут в руки грабли, вилы лопаты и другие орудия народного труда, и, закатав рукава, устремляются на неравную битву с мусором. Полем боя обычно служит старый заброшенный Кожзаводской парк. Тихая заводь озера и величавые деревья парка, несмотря на свое отдаленное географическое местоположение и отсутствие вблизи цивилизации, в любое время года собирают большое количество отдыхающих. Они, не слишком заботясь об экологии и охране окружающей среды, оставляют после себя большое количество продуктов жизнедеятельности в виде мусора, пивных бутылок и т.д.
Підсумки обласного етапу Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків України», започаткованого Асоціацією платників податків України та Державною податковою службою України, було підбито під час урочистої церемонії нагородження переможців, яка відбулася 23 квітня в приміщенні Житомирської обласної державної адміністрації. З 10-ти представлених номінацій в обласному рейтингу у 9-ти номінаціях були визначені 15 переможців - платників податків різних галузей, внесок у державну скарбницю яких склав понад 107 млн. грн.
На фоне царящего в Украине политического кризиса, повальной безработицы, общего понижения уровня жизни и экономической разрухи, неудачной отмены пенсионной реформы и попытками ввести 12-часовой рабочий день, некоторые народные избранники вместо того, чтобы заниматься насущными делами, разрабатывают поистине смешные и ненужные законопроекты. Это еще раз доказывает, что в своем большинстве депутаты Верховной рады оторваны от своих избирателей, и очень смутно представляют, чем живут простые люди.
В Житомирской области милиция задержала троих гастролеров-рецидивистов, которые избили и ограбили прохожего - меньше часа понадобилось оперативники уголовного розыска Овручского райотдела для того, чтобы установить личность и задержать трех мужчин, совершивших разбойное нападение на жителя райцентра. Как сообщили нам в пресс-службе УМВД Украины в Житомирской области, где-то в полдень на одной из улиц Овруча эти преступники избили до бессознательного состояния а затем и ограбили 37-летнего пострадавшего.
Просмотров: 471 
Одне з найбільших християнських свят – Великдень - цієї неділі зустріли бердичівляни. У ніч на п’яте травня багато городян прийшли на пасхальне богослужіння до Свято-Миколаївського собору, щоб відчути радість великого дня. Дня, коли Ісус Христос воскрес із мертвих. 
Працівники УБОЗ УМВС України в Житомирській області затримали 32-річного уродженця Бердичівського району. Чоловіка було оголошено в розшук ще у 2008 році, однак весь цей період він перебував поза межами України. Наприкінці квітня молодика було затримано та оголошено йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. 
Наша молодь може все. Але не факт, що завжди хоче втілити оте «все» на практиці. Чому? Бо лінь і байдужість зараз панує в головах переважної більшості і завдяки отаким явищам у нас брудно. Мало хто з нас може зупинити свого друга який викидає сміття з власної кишені на вулицю, чи вказати йому на урну яка стоїть неподалік. Ми швидше за все, або приєднуємось до його дій, або робимо вигляд, що нічого не помітили, а потім ще й бідкаємось як у нас брудно. 
На багатостраждальну долю нашого народу випала одна з найжахливіших війн в історії людства – Велика Вітчизняна війна 1941 – 1945 років: кожен рік - як століття, кожен день - як рік у полоні горя, мук, страждань. Безмежна відвага і мужність, непосильний труд і нездоланна віра - на фронті, в тилу, у підпіллі, в післявоєнній відбудові – це історія кожної української родини.
Досудове розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 212 (ухилення від сплати податків) щодо службових осіб МКП «Бердичівводоканал», у якому прокуратура області здійснювала процесуальне керівництво, закінчено та направлено до суду.
