Минулого тижня католицька громада міста Бердичева відзначиля свято Великодня, а вже у цю неділю, 7 квітня відбудуться Проводи за померлими друзями, родичами та знайомими. Міська влада надзвичайно відповідально ставиться до цієї події, коли у Бердичів на центральне міське кладовище приїзжає велика кількість гостей, для того, щоб покласти квіти на могили. З метою забезпечити усім без виключення громадянам можливість потрапити на кладовище, будуть вжиті наступні заходи.
Вчора зранку в районі поповзли чутки, що на Слободищенському ставу, одному з найбільших на Гнилоп’яті , провало заставки, і велика вода хлинула вниз по течії. Буцім то, в Житомирському відсічному водосховищі рівень піднявся на 40 сантиметрів, що серйозно загрожує аварійній одинадцятиметровій дамбі.
газети країни повідомили про чергове зниження цін в СРСР на промислові та продовольчі товари, і
"радісна звістка облетіла місто":
– Тільки від шостого зниження цін моя реальна місячна заробітна плата збільшилася на 100 карбованців, – заявляв у місцевій газеті "Радянський шлях" фрезерувальник заводу "Комсомолець" В. Полторакін. Денне завдання він дав слово виконувати на 180-200 відсотків від норми.
1930 р. —
у селі Березівка, що на Львівщині, народився Василь Іванович Припутницький – лікар за освітою, завідуючий хірургічним відділенням центральної міської лікарні Бердичева, який за час своєї роботи в нашому місті здійснив більш як 18 тисяч хірургічних операцій. Рішенням Виконкому міської ради №500 від 19 серпня 2004 року за багаторічну самовіддану працю в органах охорони здоров’я, розвиток хірургічної служби міста, високий професіоналізм, наставницьку діяльність, активну участь у громадському житті міста, плідну роботу на посаді голови правління "Лікарняної каси", враховуючи звернення центральної міської лікарні, Василю Івановичу Припутницькому присвоєно звання "Почесного громадянина міста Бердичева". Детальніше...
1825 р. —
цього дня російський імператор Олександр I офіційно затвердив новий Генеральний план містечка Бердичів. План врахував існуючу забудову історичного центру поблизу кармелітського монастиря разом з торговими і громадськими спорудами. Ядром головного архітектурного ансамблю визначено фортецю-монастир, планування західної частини міста набуло радіально-концентричного характеру. На жаль, втілити цей план в життя міська влада не зуміла.
Вот мы и дождались, что постепенно тает снег на улицах города Бердичева, а в лесах и полях из-под земли начинают пробиваться первые весенние цветы, которые тут же срываются предприимчивыми торговцами и превращаются в прекрасные букеты, которые продают людям, чуть ли не на каждом углу. Однако мало кто из нас знает, что покупая вот такой вот букетик, мы способствуем браконьерству и уничтожению редких видов растений, которые охраняются законодательством и занесены в Красную Книгу Украины.
Неоднократно на страницах СМИ появляются публикации, свидетельствующие о беспределе и беспочвенном применении силы во время допроса задержанных в отделениях милиции страны. Вот и в Житомире будут судить милиционера, который во время допроса сломал мужчине нос – как сообщили для редакции газеты «Бердичев Деловой» в пресс-службе прокуратуры Житомирской области, за превышение служебных полномочий сотрудник милиции ответит перед судом.
В понедельник городской дворец культуры вздрогнул от юмора и шуток молодых бердичевлян! Три команды КВН, представляющие машколледж (бердичевское сокращение – авт.), педколледж и завод «Прогресс», сошлись в битве равных, чтобы подарить зрителям хорошее настроение и море улыбок.
Ни для кого наверно не секрет, что Бердичев не имеет развитой транспортной инфраструктуры, так как в года пикового строительства города проблемы парковок и широких дорог не существовало. Легковой транспорт был уделом партийной номенклатуры.
До Всесвітнього Дня Сміху в Бердичеві відбулось КВК серед трьох молодіжних команд міста. Першого квітня на сцені міського Палацу культури імені Олексія Шабельника жартували студенти БКПЕП «Бердичовські патріоти», педагогічного коледжу «SPAM» та представники спілки молоді заводу «Прогрес» «Бердичів Style».
Проблеми з парковками в місті були і залишаються актуальними. Адже доволі часто припарковані вздовж вулиць машини заважають і транспорту і пішоходам. Вирішувати це питання в Бердичеві ніхто не збирається, тож водії нахабніють і ставлять автівки аби де, адже штрафи за парковку не в тому місці в нас на межі фантастики.
в Бердичеві помер Жуков Георгій Миколайович (1918-2002) – учасник Великої Вітчизняної війни, що тривалий час проживав у нашому місті. Георгій Миколайович приймав активну участь у громадському житті Бердичева, став одним з засновників ветеранського руху. Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської Ради №270 від 25.04.2000 р. за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу Георгію Жукову було присвоєно звання "Почесний громадянин м. Бердичева". Похований Георгій Миколайович Жуков в Бердичеві на загальноміському кладовищі у військовому секторі. На могилі встановлено гранітну стелу з присвятним написом та портретом Почесного громадянина Бердичева. Детальніше...
1999 р. —
рішенням виконкому міської Ради за особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, багаторічну сумлінну працю в органах влади міста, активну участь у громадсько-політичному житті Волощуку Володимиру Олександровичу (1939-1999) посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Володимир Волощук починав свій трудовий шлях слюсарем механоскладального цеху машинобудівного заводу "Прогрес". Пройшов від низових ланок до посади першого секретаря Бердичівського міському Компартії України та двічі (1985 та 1991 рр.) обирався головою Бердичівської міської ради народних депутатів. Та на якій би посаді не працював Володимир Олександрович, він завжди проявляв розумну ініціативу, наполегливість у досягненні поставленої цілі, уміння працювати з людьми. 17 лютого 1999 року він трагічно загинув і нагородження його званням Почесного громадянина стало посмертним вшануванням досягнень цієї неординарної людини. Детальніше...
1999 р. —
при міському Будинку Піонерів (тепер це Центр позашкільної освіти ім. О. Разумкова) створено творчий колектив сучасного танцю "Шакті". Назва "Шакті" у перекладі із санскриту означає "сила, міць, енергія". У колективі, де займаються діти шкільного віку, захоплюються рок-н-ролом, опановують хіп-хоп, знаються на джазі, модерні, диско та чарльстоні. Вивчення різних стилів розвиває та вдосконалює дітей. З часом колектив отримав почесне звання "Зразковий", керівником від самого народження є хореограф Тетяна Захарчук.
Перевірки, які пройшли нещодавно в одному з комунальних підприємств міста, а саме, у ВЖРЕПу №3, який довгий час вважався кращим і передовим, виявили численні порушення. Колишнім керівником підприємства впритул зацікавились правоохоронні органи, а все господарство після його звільнення стало серйозно лихоманити. В підсумку, з фінансово успішного, ЖЕК перетворився в збитковий.
Питання перейменування вулиць в нашому місті знову на часі. Після експерименту зі зміною назви головної площі міста з Жовтневої на Центральну, чиновники міської ради запланували змінити назви ще п’яти вулиць.
Все хороше, як відомо закінчується. Літо завершується швидко, так само, як і канікули чи відпустка, а от зима має таку властивість довго не відпускати з свого полону всіх, ніби затягує в сум і холод. Вона вже встигла всім набриднути, заганяючи морозами та вітрами бердичівлян в квартири, в яких інколи температура все ж була вищою за вуличну.
Сегодня в здании мэрии Бердичева под руководством заместителя мэра Сергея Онофрийчука состоялось заседание регионального отделения Средней академии наук, посвященное использованию новых технологий в жилищно-коммунальном хозяйстве города.
Нещодавно до редакції завітав відвідувач, який розповів, що в гуртожитку по вулиці Червоній мешканці довгий час жили без світла в коридорах, а сьогодні потерпають від дірявого даху та інших комунальних проблем.
Вже в двадцять перший раз у Житомирі проходять Дієцезіальні Дні молоді. Цього року, незважаючи на сніжну погоду, до Житомира приїхали більше 600 дівчат та хлопців з різних парафій Києво-Житомирської дієцезії, а також інших дієцезій України, та навіть гості зі Словаччини.
у виставковій залі музею історії міста Бердичева під патронатом Бердичівської міської організації ветеранів відкрилась чергова персональна виставка карикатур бердичівлянина Олега Олександровича Федорука під назвою "У Бердичеві кажуть…". Це вже третя персональна виставка відомого карикатуриста у Бердичеві. Детальніше...
1997 р. —
у приміщенні міського Палацу культури відкрилась перша персональна виставка карикатур місцевого художника Олега Олександровича Федорука. Олег Федорук проживає в Бердичеві з 1960 року. Він є автором пам’ятних знаків у місті: "Комсомольцям-підпільникам", "25 років Перемоги", ілюстрував книгу письменника Михайла Степанюка "Ревнивець". Постійно публікує карикатури в міськрайонній газеті "Земля Бердичівська", в обласній "Житомирщині".
1996 р. —
цей день став останнім для середньої школи №9 – її закрили на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №96 від 11 березня 1996 року про закриття школи, оскільки вона була розміщена у аварійному будинку по вулиці Свердлова, 26/2. Дітей, що навчались у закритій школі, перевели до середньої школи №3 по вулиці Пушкіна. Туди ж переїхав і інвентар школи. Будинок школи №9 був збудований на початку століття. У ньому в різні роки діяли єврейська гімназія, трудова школа, середня школа №9. Будинок знесли у серпні 1997 року і на його місці у 2000 році збудували автозаправну станцію.
1988 р. —
районним вузлом зв'язку у Бердичеві в мікрорайоні М'ясокомбінату введено в експлуатацію нову автоматичну телефонну станцію ємністю 1000 телефонних номерів (АТС-29). Це дозволило зняти напругу у телефонізації осель жителів цього мікрорайону.
1945 р. —
в Бердичеві відбувся перший недільник: жителі міста працювали у неділю по відновленню шкоди, заподіяної німецькими загарбниками народному господарству в період окупації міста.
До Всесвітнього Дня Сміху в Бердичеві відбулось КВК серед трьох молодіжних команд міста. Першого квітня на сцені міського Палацу культури імені Олексія Шабельника жартували студенти БКПЕП «Бердичовські патріоти», педагогічного коледжу «SPAM» та представники спілки молоді заводу «Прогрес» «Бердичів Style». 
Проблеми з парковками в місті були і залишаються актуальними. Адже доволі часто припарковані вздовж вулиць машини заважають і транспорту і пішоходам. Вирішувати це питання в Бердичеві ніхто не збирається, тож водії нахабніють і ставлять автівки аби де, адже штрафи за парковку не в тому місці в нас на межі фантастики. 
Перевірки, які пройшли нещодавно в одному з комунальних підприємств міста, а саме, у ВЖРЕПу №3, який довгий час вважався кращим і передовим, виявили численні порушення. Колишнім керівником підприємства впритул зацікавились правоохоронні органи, а все господарство після його звільнення стало серйозно лихоманити. В підсумку, з фінансово успішного, ЖЕК перетворився в збитковий.
Питання перейменування вулиць в нашому місті знову на часі. Після експерименту зі зміною назви головної площі міста з Жовтневої на Центральну, чиновники міської ради запланували змінити назви ще п’яти вулиць.
Все хороше, як відомо закінчується. Літо завершується швидко, так само, як і канікули чи відпустка, а от зима має таку властивість довго не відпускати з свого полону всіх, ніби затягує в сум і холод. Вона вже встигла всім набриднути, заганяючи морозами та вітрами бердичівлян в квартири, в яких інколи температура все ж була вищою за вуличну.
30 березня по вулиці Богунській у Бердичеві сталася пожежа в однокімнатній квартирі у 5-поверховому житловому будинку.
Нещодавно до редакції завітав відвідувач, який розповів, що в гуртожитку по вулиці Червоній мешканці довгий час жили без світла в коридорах, а сьогодні потерпають від дірявого даху та інших комунальних проблем.
