в селі Демчин Бердичівського району в сім'ї залізничника народився Яцюк Олександр Савич (1920-1986) – художник, учасник багатьох обласних, республіканських виставок. Він затвердив себе як художник самобутнього творчого почерку. Діапазон його у творчості широкий та багатогранний: він працював в історичному, портретному, пейзажному жанрі і натюрморті. Помер у 1986 році, похований в Бердичеві на міському кладовищі. У Музеї історії міста Бердичева знаходиться постійна експозиція робіт Олександра Яцюка. Детальніше...
Ну, может не до смерти, а до оргазма, политического естественно… Что на уме у этих ярких представителей оппозиции земли бердичевской знает, наверно, только их духовный лидер. Мое же впечатление, вынесенное в заголовок, сложилось после двух выступлений представителей оппозиции в районном парламенте на очередной сессии избранников народа.
Не секрет, что сейчас медицина переживает свои далеко не лучшие времена: отсутствие необходимого финансирования, реформирование всей системы здравоохранения и создание центролв экстренной медицинской помощи и возникающие задолженности по выплате заработной платы накладывают свой отпечаток на работу как врачей, так и медперсонала. И если в городе Бердичеве главной проблемой сферы охраны здоровья являются непосредственно сами врачи, то у Бердичевского района ситуация намного хуже – иначе главврач вряд ли стала бы взывать к депутатам на очередной сессии районного совета.
Жители города Бердичева привыкли с размахом отмечать как День советской армии и флота – 23 февраля (нынче День защитника Отчизны) так и Международный женский день восьмое марта, который традиционно празднуется в начале весны во многих странах мира. Однако, похоже, что два этих праздника мешают некоторым из наших политиков, которые планируют лишить украинских женщин их дня и численных подарков. То же самое будет и с мужчинами, для которых шестое декабря (День Украинской армии) окончательно заменит их традиционное 23-е февраля.
Як повідомив для редакції газети «Бердичів Діловий» помічник-консультант Народного депутата України Пономарчук Володимир В’ячеславович, у місті Бердичеві розпочала свою роботу Громадська приймальня Народного депутата України по 63-му виборчому округу Лабунської Анжеліки Вікторівни, яка знаходиться за адресою: місто Бердичів, вул. Свердлова, 39а, кабінет №36.
Важко сьогодні уявити як жили наші батьки, а ще раніше наші дідусі і бабусі без того, що сьогодні називається системою соціального захисту. Пережили вони, хоч і не всі, голодомор, війну, післявоєнне лихоліття, але не бачили вони в найкращій соціалістичній державі такої турботи, якою оточені сьогоднішні ветерани та інваліди.
Майже три роки минуло з часу, коли в Бердичеві сталась страшна трагедія. У березні 2010 року по вулиці МЮДа 5 у двоповерховому будинку стався вибух побутового газу, через несправне газове обладнання,внаслідок чого загинула 44-річна жінка, яка знімала квартиру на другому поверсі в цьому будинку.
Еще немного, и закончится холодная зима, а там, гляди, и до лета недолго останется. Но главным событием этой весны, будут, естественно, традиционные майские праздники, которые в этом году по рекомендации Кабинета министров Украины, принесут жителям города Бердичева наравне с другими гражданами Украины десятидневный отдых от надоевшей работы. Главная причина таких длительных каникул – поздняя Пасха, которая будет отмечаться 5 мая.
Працівник УБОЗу за одержання хабара постане перед судом - слідчим відділом прокуратури області закінчено досудове розслідування та спрямовано до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно начальника сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю райвідділу УМВС України в області. Капітана міліції обвинувачено у вчиненні злочину за ч.3 ст. 368 (одержання хабара в особливо великих розмірах) КК України.
Посвідчення водія, що були видані з використанням зразка бланка, затвердженого органом виконавчої влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік, припиняють свою дію з 1 січня 2014 року. Зазначена вимога міститься у Законі України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її соціальний статус", що набрав чинності 6 грудня минулого року.
Принаймні офіційно. Міська влада взялась за старовинні і старі будинки, які залишились в Бердичеві. Так, на сайті міської ради є рішення, що буде виноситись на чергове засіданя виконавчого комітету, в якому йдеться про визнання будинку по вулиці Сверлова 14, аварійним.
Ніч з 19 на 20 лютого для охоронця компанії "Три ведмедя", що по вул.Володарського 65 виявилась не дуже спокійною. Стабільність і тишу бердичівської ночі, якою він милувався на посту, прорізало світло фар, а потім почувся страшний звук і...все. Шмат огорожі підприємства приніс охоронцю з вибаченнями водій вантажвіки.
Про це повідомив на сесії Бердичівської районної ради начальник міськрайонного відділу внутрішніх справ, полковник міліції Олефір Юрій Леонідович. Він виступав з інформацією «Про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку на території Бердичівського району за 2012 рік»
в мережі Інтернет за адресою http://berd-woman-foot.ucoz.ua/ розпочав діяльність веб-сайт футбольної команди дівчат ДЮСШ міста Бердичева, яка була створена у 2004 році за ініціативи тренера-викладача ДЮКФП Володимира Броніславовича Керносенка. Веб-сайт розповідає про життя команди, її історію, містить численні медійні матеріали. Детальніше...
2006 р. —
у Москві на 83-у році життя помер Бух Арон Фроімович (1923-2006) – художник, член Спілки художників СРСР, який народився у Бердичеві. Потяг до малювання у Арона з'явився рано: в півтора роки від народження він вперше взяв у руки олівець, а в три роки його не можна було відірвати від цього заняття. Арон відвідував художню студію ВЦРПС (Всесоюзна центральна рада професійних союзів), де навчався у знаного майстра Костянтина Юона. У 1947 році Арон Бух закінчив Московське обласне художнє училище "Пам'яті 1905 р.". З 1948 року Арон Фроімович приймає участь в московських, республіканських і всесоюзних художніх виставках, з 1959 року – член Союзу художників СРСР. Арон Фроімович Бух виробив свою, власну манеру створення картин. Він вважав себе неповторним, унікальним явищем, і з огляду на його твори – цілком справедливо. Похований Арон Бух у Москві. Детальніше...
2001 р. —
у Бердичеві створено неприбуткову організацію "Лікарняна каса міста Бердичева", мета якої – вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплата послуг медичних організацій в разі звернення хворого до лікарень міста Бердичева. Головою правління цієї організації наступного дня – 22 лютого – було обрано лікаря, завідуючого операційним блоком міськТМО, депутата по 20-у виборчому округу Василя Івановича Припутницького. За час діяльності Лікарняної каси десятки тисяч бердичівлян реально відчули взаємодопомогу, коли їх спіткали проблеми зі здоров’ям. Загалом, за роки існування через міську лікарняну касу пройшло понад 3,6 млн. грн. – це внески, сплачені її членами, яких, у кращі часи, налічувалося понад 9 тисяч осіб. Василь Припутницький очолював Лікарняну касу безперервно до її закриття у серпні 2012 року.
1992 р. —
в Бердичеві помер Ривж Всеволод Езупович (1907-1992) – Герой Радянського Союзу, Почесний громадянин міста Бердичева. 16-а гвардійська механізована бригада під командуванням гвардії полковника Всеволода Ривжа, наступаючи в передовому загоні 6-го гвардійського механізованого корпусу 14-19 січня 1945 року, з боями пройшла понад 500 км, брала участь у звільненні польських міст. 26 січня 1945 року бригада успішно форсувала ріку Одер у районі міста Кєбен (Хобеня, Польща) і оволоділа плацдармом на її лівому березі. Звання Героя Радянського Союзу Ривжу присвоєно 6 квітня 1945 року. Похований Всеволод Езупович у північно-східній частині загальноміського кладовища по вулиці Войкова. Детальніше...
1985 р. —
у Житомирі помер Петро Устинович Перегуда (1913-1985) – учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 років, уродженець села Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці) Бердичівського району. За хоробрість і відвагу, проявлені в боях на Карельському перешийку, Петру Устиновичу було присвоєно звання Герой Радянського Союзу з врученням ордену Леніна. Він став першим уродженцем Бердичівського району, хто отримав таку високу нагороду. Детальніше...
1907 р. —
Бердичівським рафінадним заводом випущено першу продукцію. Цей день став офіційною датою народження заводу, хоча підприємство було збудовано ще у 1906 році. Завод належав Товариству Федорівських цукрових заводів, очолював його Костянтин Банковський, помічниками у нього були С. Піотровський (на цукроварні) та Б. Кочедов (на рафінадні). На рафінадному заводі перед Першою світовою війною працювало 825 чоловік, виготовлялось 1.400.000 пудів рафінаду. У 1999 році рафінадний завод (на цей час вже ВАТ "Бердичівський цукрорафінадний завод") випустив свою останню продукцію, на сьогодні завод фактично припинив своє існування. Детальніше...
1844 р. —
за розпорядженням Сенату містечко Бердичів зі складу Житомирського повіту Волинської губернії передано до складу Махнівського повіту Київської губернії
"под непосредственный и ближайший надзор генерал-губернатора" Бібікова. Кордон між Волинською і Київською губерніями пройшов за лінією Маркуші – Велика П’ятигірка - Жидовецька корчма - Жидівці (сучасне село Радянське) - Скраглівка - Чехи (сучасне село Дубівка). Спочатку Бердичів входить на правах містечка, але згодом – у 1845 році – Бердичів таки отримує статус міста.
Ощадбанк продолжает выплату компенсаций по вкладам бывшего СССР – в прошлом году вкладчики бывшего Сбербанка СССР вновь получили надежду вернуть себе - пусть и частично - когда-то утраченные средства. В конце марта 2012 года Ощадбанк сообщил украинцам радостную новость: с 1 июня начинаются очередные выплаты по счетам времен СССР, замороженных, как известно, после распада Советского Союза. Последний раз компенсационные средства - так называемую «Юлину тысячу», как окрестили в народе эти выплаты во времена премьерства Тимошенко - украинцы имели возможность получить в 2008 году. Так что с тех пор утекло немало воды. Однако наконец-то воз сдвинулся с места.
Наше підприємство прийняло від TOB СП «Нібулон» 8526,210 тонн зерна кукурудзи з середньозваженим вмістом вологи 25,9%.
Згідно з умовами договору зберігання, TOB «Бердичівська солодова компанія» висушила це зерно кукурудзи до середньозваженого вмісту вологи 13,08%, в результаті чого фактично було видалено вологи в кількості 1257,616 тонн, що підтверджується розрахунками, проведеними на підставі формули, наведеної в п. 3.2 Розділу III Інструкції № 661, затвердженої Міністерством аграрної політики, підставивши в неї дані щодо загальної маси зерна кукурудзи, що була прийнята, та вмісту вологи в зерні кукурудзи до і після її сушіння.
Ви не були у Маркушах? Ні? Шкода. У центрі села, на перехресті доріг, не можна не помітити сучасної, гарної двоповерхової будівлі місцевої школи – окраси і гордості села.
Кожна школа,сільська чи міська, повинна мати своє обличчя. Це як у людей. У Маркушівської школи воно усміхнене, відкрите і чисте, з довірою і любов’ю обернене до людей і прекрасного навколишнього світу. І якщо квіти, за висловом поета – це зорі, що впали на землю, то Маркушівську школу можна порівняти з планетою, що летить у майбуття серед білих і жовтих нарцисів, червоних тюльпанів, різнобарвних айстр і рідних чорнобривців, що милують око з ранньої весни і до пізньої осені. Ну як тут не згадати вічного Екзюпері та його Маленького Принца?!
Стати знаменитим мрія кожного і не лише в Бердичеві. Всі до неї йдуть своїм шляхом, але кінцева мета одна – слава. Сотні варіантів і способів прославитись є в розпорядженні бажаючих, головне обрати свій і не нікуди звертати. Часом, геніальні ідеї, що приносять славу приходять несподівано. В цьому переконався бердичівлянин Олександр Поліщук, який написав на літніх канікулах сценарій фільму, який назвав «Дотик долі». Сценарій вийшов настільки вдалим, що зайняв перше місце на Одеському кінофестивалі у номінації «Кращий сценарій» і ним зацікавився телеканал «Інтер».
Важко сьогодні уявити як жили наші батьки, а ще раніше наші дідусі і бабусі без того, що сьогодні називається системою соціального захисту. Пережили вони, хоч і не всі, голодомор, війну, післявоєнне лихоліття, але не бачили вони в найкращій соціалістичній державі такої турботи, якою оточені сьогоднішні ветерани та інваліди.
Майже три роки минуло з часу, коли в Бердичеві сталась страшна трагедія. У березні 2010 року по вулиці МЮДа 5 у двоповерховому будинку стався вибух побутового газу, через несправне газове обладнання,внаслідок чого загинула 44-річна жінка, яка знімала квартиру на другому поверсі в цьому будинку.
Принаймні офіційно. Міська влада взялась за старовинні і старі будинки, які залишились в Бердичеві. Так, на сайті міської ради є рішення, що буде виноситись на чергове засіданя виконавчого комітету, в якому йдеться про визнання будинку по вулиці Сверлова 14, аварійним.
Ніч з 19 на 20 лютого для охоронця компанії "Три ведмедя", що по вул.Володарського 65 виявилась не дуже спокійною. Стабільність і тишу бердичівської ночі, якою він милувався на посту, прорізало світло фар, а потім почувся страшний звук і...все. Шмат огорожі підприємства приніс охоронцю з вибаченнями водій вантажвіки.
Про це повідомив на сесії Бердичівської районної ради начальник міськрайонного відділу внутрішніх справ, полковник міліції Олефір Юрій Леонідович. Він виступав з інформацією «Про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку на території Бердичівського району за 2012 рік»
Наше підприємство прийняло від TOB СП «Нібулон» 8526,210 тонн зерна кукурудзи з середньозваженим вмістом вологи 25,9%.
Стати знаменитим мрія кожного і не лише в Бердичеві. Всі до неї йдуть своїм шляхом, але кінцева мета одна – слава. Сотні варіантів і способів прославитись є в розпорядженні бажаючих, головне обрати свій і не нікуди звертати. Часом, геніальні ідеї, що приносять славу приходять несподівано. В цьому переконався бердичівлянин Олександр Поліщук, який написав на літніх канікулах сценарій фільму, який назвав «Дотик долі». Сценарій вийшов настільки вдалим, що зайняв перше місце на Одеському кінофестивалі у номінації «Кращий сценарій» і ним зацікавився телеканал «Інтер».
